Масштабна атака на Україну може статись за один-два тижні – Андрій Ілларіонов

Президент Російської Федерації Володимир Путін вдався до тактичної паузи в конфлікті з Україною саме через свій візит до Східної Азії й Австралії. Ескалація насилля не вигідна Путіну, як мінімум, доки тривають його переговори з міжнародними лідерами. Однак, Україна має бути готова, що після повернення до Білокам’яної, російський президент може вдатися до атаки на Україну. Таку думку в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» висловив колишній радник Володимира Путіна – Андрій Ілларіонов.

З його слів, протягом двох або й трьох тижнів заяви з Кремля несли лиховісне – і тон Путіна, і події на сході України – демонстрували ріст напруги в україно-російському конфлікті. Росія суттєво і активно збільшувала свої сили на сході України й підтягувала зброю наступального характеру. Кілька днів тому риторика Кремля неочікувано пом’якшилась. Колишній радник російського президента Андрій Ілларіонов застерігає: радіти рано – Путін просто взяв тактичну паузу.

«Ця пауза можливо частково пов’язана з результатами виборів у Конгрес США, але думаю все ж таки більшою мірою, з нинішнім візитом Путіна в Східну Азію, а також форумами АТЕС і «Великої двадцятки». Вочевидь, було прийнято рішення, що під час зустрічей Путіна із зарубіжними лідерами, загострення ситуації в Україні й нові напади з боку Росії створять несприятливий фон для переговорів. Якщо це правильна оцінка, то значить: одразу після завершення цих переговорів, ми знову побачимо ріст напруги, а можливо і той наступ, про який говорили і українські, і російські, й західні спостерігачі», – старший науковий співробітник Центру глобальної свободи й процвітання інституту Катона (США), Андрій Ілларіонов.

Ілларіонов переконаний: нині Володимир Путін опинився у глухому куті, адже він не може постійно утримувати російські війська на сході України, не віддаючи їм ані наказу рухатись вперед, ані – на вихід із України.

«Він мусить віддати один із цих наказів. І зробити це Путін повинен протягом дуже короткого терміну: від кількох днів до одного-двох тижнів», – припускає Андрій Ілларіонов.

На його думку, те, що Путін вирішив почекати із вторгненням, ще не значить, що він відмовився від такої ідеї взагалі. У свою чергу політолог Тарас Кузьо впевнений – таке вторгнення радше за все може відбутися навесні. Воювати в снігах північний сусід навряд чи захоче.

«Якби він зробив повномасштабне вторгнення в Східну Україну навесні, він би переміг. Бо тоді були би тільки Збройні сили України, і не було би батальйонів із волонтерами. Робити це сьогодні йому буде дуже тяжко(...) але він не може миритися з тим, що сталося. І це головна проблема», – зауважує науковий співробітник Центру політичних і регіональних досліджень канадського інституту українських студій – Тарас Кузьо.

І все ж у Державному департаменті США вірять: конфлікт ще таки вдасться врегулювати мирним шляхом. Представники Держдепу навіть говорять про бажання налагодити хороші стосунки з Росією, щоправда – кажуть: розплачуватись за це Україною, пробачати Росії Крим і війну не стануть нізащо. Втім, про можливість надання зброї Україні, запропоновану у законопроекті сенатора Роберта Менендеса, теж коментують дуже обережно.

«Щодо законодавчої ініціативи (Роберта Менендеса – авт.) я не можу сказати вам, які шанси у неї на те, що вона буде прийнята. Взагалі-то, за такі розповіді я можу бути звільнений, але я хочу щоб ви знали, що ключові фігури з Капітолійського пагорбу зараз дискутують: як саме ми можемо найплідніше допомогти Україні покінчити з цією кризою», – ділиться заступник помічника держсекретаря США – Ерік Рубін.

Тож поки адміністрація Барака Обами буде вагатися, Україні залишається покладатись на те, що економіка Росії надто підточена для повномасштабної агресії, – переконують експерти – а ще – продовжувати посилювати українську армію, щоби бути готовими до майбутніх атак.