Треба відслідковувати, хто з місії ОБСЄ працює на спецслужби Росії – Яременко

Останніми днями дедалі більше критики в соціальних мережах лунає на адресу ОБСЄ, що, мовляв, спостерігачі цієї Організації з безпеки і співробітництва в Європі співпрацюють із Росією «не на користь України». Причиною стала остання доповідь ОБСЄ, яка не містить прямих звинувачень жодної зі сторін конфлікту, але на підставі цього документа постійний представник Росії при ОБСЄ Андрій Келін дійшов висновку, що «постріл по дитячому садку (так цей об’єкт назвав сам Келін – ред.) був здійснений з напрямку і дистанції, які точно відповідають розташуванню українських військ у районі аеропорту і населеного пункту Піски». Користувачі соціальних мереж відреагували на повідомлення ОБСЄ тисячами повідомлень та іронічних картинок. Радіо Свобода звернулося за коментарем на цю тему до дипломата, голови правління «Майдану закордонних справ» Богдана Яременка, який свого часу займався питанням діяльності місії ОБСЄ в зоні конфлікту на Донбасі.

Богдан Яременко

– Я би розділив це питання на два. Перш за все – це заяви представників Росії з прізвищем Чуркін чи з будь-якими іншими. Це одна справа. Чи вони представники при ОБСЄ чи при ООН – вони брешуть, вони дезінформують світове співтовариство у тому ключі, який вигідний Російській Федерації, вони відстоюють політику Путіна. І нам, українцям, немає потреби аналізувати прискіпливо подібні заяви. Це робота кількох професіоналів МЗС України, які повинні прокоментувати і дати відповідь. З точки зору звичайного користувача, обговорення подібних коментарів російських дипломатів – це не що інше, як пропагування, поширення неправдивих, фальсифікованих відомостей російської дипломатії про Україну.

Що стосується самого ОБСЄ і проблеми місії ОБСЄ в Україні – мені здається, що українське суспільство не без допомоги української влади схильне перебувати під впливом двох дуже небезпечних ілюзій.

Перша ілюзія – те, що ОБСЄ є на стороні України, або повинно було б бути на стороні України. Нині ОБСЄ – це міжнародна організація і членами ОБСЄ є як Україна, так і Росія, і, звичайно, інші понад 50 держав, в тому числі, США, Канада і так далі. Через те місія ОБСЄ апріорі не може бути на стороні якоїсь держави. Вона покликана бути незалежною і об’єктивною. Це в теорії, звичайно. Вона не повинна відстоювати позицію будь-якої держави. Вона не повинна допомагати Україні.

Звідти витікає й інша ілюзія, якій часами піддаються українці – про те, що ОБСЄ повинна допомогти вирішити конфлікт в Україні. Ну так, можливо, хотів би думати президент України, який зробив ОБСЄ одним із фігурантів Мінських домовленостей, але насправді для будь-якого професіонала зрозуміло, що ОБСЄ – це не сторона конфлікту і ОБСЄ не буде воювати на території України за Україну, і не буде робити нічого для того, щоб цей конфлікт вирішити. Більше того, в історії ОБСЄ немає таких прикладів, щоби ці місії розв’язали якісь конфлікти. Єдине, що може зробити така місія – це іноді досягати певної деескалації, тобто зниження рівня напруги між ворогуючими сторонами. Але, як правило, за цим йде те, що я думаю більшості українців не сподобається – це заморожування конфлікту.

– Але координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук каже, що ця організація виступає часто в ролі ширми для агресивних планів Росії. Як Ви прокоментуєте?

– Ви знаєте, тут треба просто розбиратися в кожному окремому випадку. Звичайно, в складі місій ОБСЄ, оскільки Україна так і не спромоглася заявити про те, що ми воюємо з Російською Федерацією і оголосити воєнний стан, формально Росія – з точки зору тієї ж ОБСЄ – не є учасником конфлікту. Це до чого призводить? Що представники, громадяни Росії можуть бути членами місії ОБСЄ на території України. Ось такий прямий юридичний наслідок, який, знову ж таки, викликаний не якимись підступами Росії, а мені здається неадекватними діями самої України.

– А якщо взагалі без російських учасників цієї місії – може бути спостереження?

– Якби Росія була визнана учасником конфлікту, одним із учасників збройного протистояння, звичайно – так само як Україна – так би і російських представників не було б у складі цих місій. Але, повірте, це не змінило би багато чого. Можливо Росія мала б можливість менше використовувати своїх шпигунів у рамках дипмісій для виконання якихось практичних завдань – але це не дало би ніякого результату з точки зору ефективного вирішення конфлікту. Через те, це завдання українських спецслужб – відслідковувати: хто з учасників місії ОБСЄ займається непрофесійно своєю роботою або поєднує роботу на місію ОБСЄ з роботою на ФСБ чи інші спецслужби Росії.

І існують механізми відкликання таких людей, оскільки їхнє безпосереднє керівництво – це керівництво ОБСЄ, а не керівництво Російської Федерації. Тобто є можливості впливати на це. Але з точки зору офіційних висновків цієї організації, то Росія не має можливості одноосібно, односторонньо визначати оте, що буде заявою від місії ОБСЄ, оскільки туди входять дуже багато держав. Керівники місій цих польових в Україні – я не знаю жодного представника Російської Федерації, які б туди належали. Ми, як громадська організація, контактуємо з цими представництвами, ведемо розмову, знаємо людей, які працюють. Серед них є дуже багато професіоналів, які, я можу навіть сказати відверто, з певною навіть прихильністю ставляться до нашої держави. Але, тим не менше, як офіційні представники організації – вони повинні бути ОБСЄ, вони повинні бути об’єктивними і не займати нічию сторону у своїй роботі.

– Отже, не перебільшувати і не панікувати?

– Не перебільшувати. Для того є у нас представництво при ОБСЄ, для того є українська дипломатія, щоб професійно реагувати на ці якісь ексцеси, які намагається Росія (чи якісь члени ОБСЄ) реалізувати в рамках організації.

На цю ж тему: