Військові інциденти між Росією і Заходом у 2014 році. Дослідження

Російський Су-27 (зверху) поруч з британським винищувачем Тайфун у міжнародному повітряному просторі недалеко від Балтії, червень 2014 року

Лондон – Нейтральна і некомерційна організація The European Leadership Network («Європейська мережа керівництва»), яка базується у столиці Британії, оприлюднила у понеділок звіт, що зветься «Небезпечне балансування на межі війни: Близькі точки військового дотику між Росією і Заходом у 2014 році». Звіт вимальовує доволі тривожну картину порушення авіапростору, імітації бомбових нападів та решти подібних випадків, які відбувалися зі зловісною регулярністю упродовж поточного року.

Тоді як зростає напруження між Росією та Заходом, у великій мірі спричинене подіями на південному сході України, базована у Лондоні дослідницька організація The European Leadership Network оприлюднила свою доповідь, в якій йдеться про майже 40 випадків близького військового дотику між Росією та країнами-членами НАТО, які відбулися протягом 2014 року.

Автори звіту зазначають, що їхнє дослідження – це суто обробка фактів, які свідчать про розвиток протистояння між Заходом і Росією, напряму пов’язаного з конфліктом, що його роздмухує Кремль в Україні. Один з авторів звіту – директор відділу досліджень Європейської мережі керівництва Лукаш Кулеса.

Чітко видно, що російське військо і служби безпеки отримали наказ діяти у більш агресивний спосіб щодо країн НАТО
Лукаш Кулеса

В інтерв’ю Радіо Свобода він, зокрема, визначив ситуацію, яка спричинилась до складення цієї доповіді, так: «Те, що ми нині бачимо – це, звісно, частина ширшого протистояння між Заходом і Росією, яке пов’язане з Україною. Тут так само чітко видно, що російське військо і служби безпеки отримали наказ і заохочення діяти у більш агресивний спосіб щодо країн НАТО. Вони це роблять, аби випробувати нашу готовність, а, разом з тим, здійснювати політичне залякування».

Звіт змальовує різні категорії інцидентів, водночас виділяючи 11 випадків найагресивнішого і найпровокативнішого характеру. Автори звіту також виокремили 3 випадки підвищеного ризику, які могли б призвести до жертв і безпосереднього військового протистояння. Зокрема йдеться про випадок, коли російський літак-шпигун ледь не зіштовхнувся у повітрі з пасажирським літаком, а також викрадення росіянами на естонській території співробітника служби безпеки Естонії. І, нарешті, відзначається потужна операція збройних сил і розвідки Швеції з метою вистежити російський підводний човен, який підплив чи не до самого Стокгольма.

Операція збройних сил і розвідки Швеції з метою вистеження російського підводного човна, жовтень 2014 року

Серйозний розвиток подій

Укладачі звіту вважають, що всі ті майже 40 випадків, зареєстрованого близького військового протистояння НАТО і Росії, свідчать про надзвичайно серйозний розвиток подій. Водночас зазначається, що цей розвиток подій викликає граничне занепокоєння, можливо, не з причини потенційного бажання Росії розв’язати війну, а тому, що ці випадки свідчать про надзвичайно небезпечне балансування на межі війни. А все це, на думку авторів, має потенціал ескалації до найсерйознішої кризи європейської безпеки з часів Холодної війни.

Директор відділу досліджень Європейської мережі керівництва Лукаш Кулеса додає, що звіт не лише викладає факти. У цьому документі висувається низка рекомендацій для обох сторін, як для НАТО, так і для Росії.

«Нашою найпершою рекомендацією є звернення до російського керівництва, яке має тверезо оцінити ризик і вартість подальшого ведення цієї політики. І тут не йдеться лише про російську пропаганду у засобах масової інформації, радше тут справа у необхідності порушення цих питань у ході двосторонніх і багатосторонніх контактів з керівництвом Росії. Ми б не хотіли, аби ця криза перейшла до більш небезпечного етапу. Ми також закликаємо до поліпшення контактів на військовому рівні», – зазначає Лукаш Кулеса.

Звіт підсумовує, що хоча й в усіх згаданих випадках вдалося уникнути безпосереднього військового конфлікту, суміш дедалі агресивнішої поведінки Росії з бажанням Заходу показати свою рішучість у плані спроможності дати відсіч російській агресії, збільшує ризик можливої ескалації і втрати контролю за розвитком подій.