Берлінський мур упав. Донбаський будують?

Київ – 25 років тому, 9 листопада 1989 року, упав Берлінський мур. Тоді західні політики й науковці писали, що руйнування стіни у центрі Берліна – це перемога над радянською «імперією зла». Через чверть століття після падіння Берлінського муру новітня «імперія зла» бере реванш, вибудовуючи на території України «донбаський мур». Мур начебто має проходити по лінії проведення антитерористичної операції, насправді ж він міцно зцементований у головах мільйонів людей в Україні, Росії, державах ЄС.

​
Свого часу Берлінський мур наспіх збудували спільними зусиллями влада Східної Німеччини та СРСР, щоб втримати громадян НДР від масової втечі з «комуністичного раю» до «фашистської» Німеччини. Радянська пропаганда казала, що Федеративна Німеччина не була достатньо денацифікована, а отже, від неї потрібно було «захищатися». У ширшому розумінні «стіна» мала розмежувати Захід і Схід Європи, держави-члени НАТО і країни Варшавського договору («соціалістичний табір»).

Ініціатором і натхненником муру у центрі Німеччини був Радянський Союз. Його правонаступниця – Росія – спричинилася до появи нових розділових ліній, які тепер пролягли українською територією і відгороджують окуповані частини Донбасу від решти України.

Першими наявність ментального «донбаського муру» помітили українські науковці. Згідно з опитуваннями, які під час і після Революції Гідності проводили соціологи, у Донецькій і Луганській областях проживало найбільше супротивників євроінтеграції України, які засуджували Майдан і заявляли про підтримку політики Росії. Позиція багатьох мешканців регіону не змінилась і пізніше, коли місцеві сепаратисти, за підтримки російських військових, захоплювали адміністративні будівлі і цілі населені пункти на Донбасі.

«Населення Донбасу у своїй більшості виступало проти вступу країни до Євросоюзу, це понад 75 відсотків мешканців регіону. Донбас залишався єдиним регіоном, де більшість населення підтримала членство України у Митному союзі», – повідомляли влітку цього року соціологи Фонду «Демократичні ініціативи».

Донбас нині: блокпости, обстріли, руйнування

На сьогодні, на території Донеччини і Луганщини з’явились військові укріплення, численні блокпости, які будують і українські військові, і місцеві сепаратисти укупі з російськими найманцями. Населення, яке проживає на окупованій так званими «ДНР» і «ЛНР» території, потрапляє під вплив потужної російської пропаганди. Серед українців збільшилась кількість тих, хто виступає проти соціальних виплат для цих людей, пояснюючи при цьому, що багато хто з місцевих донеччан поставив себе поза українською державністю. Про це написав на своїй сторінці у мережі Facebook історик і публіцист Вахтанг Кіпіані.

Вахтанг Кіпіані

«На територіях, окупованих росіянами, двічі пройшли «вибори»-«референдуми». І що б ми не казали – сотні тисяч зомбі («громадян України») в цьому взяли участь, десятки тисяч працюють у «виконкомах», «міністерствах», «університетах», «поліції» і «армії». І я проти того, щоб держава виконувала свої обов’язки щодо тих, які де-факто вийшли з громадянства України і беруть участь у знищенні держави. Формальне ставлення – це не просто зрада тисяч убитих, а й мільярди гривень у путінську скарбничку. Виборці «ДНР»-«ЛНР» взяли на себе відповідальність – нехай самі платять собі зарплати-пенсії, або це робить Москва. Ми ж маємо захищати лише тих, які не виходять із правового поля України, зокрема пенсіонерів, які стали на облік за лінією окупації», – зазначив Кіпіані у дописі.

«Цей новітній берлінський, чи то донбаський мур – він насамперед інтелектуальний. Люди роками відгороджували себе від України. Спершу посилались на те, що українська мова не дозволяє розкрити якісь фізичні, технічні формули. Потім не хотіли дивитись кіно українською мовою, тому що, мовляв, російські телеканали «НТВ» чи «ОРТ» ті самі стрічки показували, але раніше. У підсумку все закінчилось класичною українофобією, коли громадяни ненавидять, зневажають, бояться України, і доволі велика кількість людей переходять на сторону ворога, стріляють на його стороні, голосують на його стороні», – зазначив Кіпіані у розмові з Радіо Свобода.

Олексій Мацука

Протилежної думки дотримується донецький журналіст, автор програми «Донбас.Реалії» Олексій Мацука. На його думку, ментального або ідеологічного муру між мешканцями окупованих і звільнених територій Донбасу, між більшістю Донбасу й інших регіонів країни не існує. Але це якщо не брати до уваги тих, хто щиро вірить у «ДНР»-«ЛНР» і підтримав усілякі «вибори», визнав журналіст. Просто через брак української інформаційної політики й освітньої роботи з боку Києва багато мешканців Донеччини і Луганщини були дезорієнтовані жорсткою російською пропагандою, пояснив Мацука в розмові з радіо Свобода.

«Попри те, що частина цих двох областей звільнена, а частина окупована, духовно люди перебувають в одному полі. Але цих людей було дезорієнтовано, тому що багато з них не розуміють, де добро, а де зло, де біле, де чорне. Це через те, що упродовж 23 років з боку української держави не було зроблено жодного кроку у програмі реінтеграції населення до загальнонаціонального, загальноукраїнського продержавницького дискурсу. Тому зараз казати, що якісь мури існують, мені здається, це більше грає на руку політтехнологам і певним політичним силам, які намагаються на цьому спекулювати. Якщо навіть подивитись на той же берлінський мур, то згадаймо, як швидко він упав», – вважає Мацука.

Київ згортає соціальну підтримку окупованих територій Донбасу

Уряд України, у свою чергу, вирішив відгородитись від прихильників «Новоросії» соціальною «стіною». 5 листопада Кабінет міністрів ухвалив рішення припинити соціальні виплати на окупованих територіях. Поновлення виплат можливе лише після звільнення окремих територій Донбасу від сепаратистів і російських найманців.

«Заберуться геть з території Донецька і Луганська російські терористи, і ми невідкладно повернемо контроль над територіями і виплатимо персонально кожній людині ту соціальну пільгу, на яку вона має право», – пояснив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Яценюк: уряд не буде фінансувати сепаратистів на сході України

А 6 листопада державна прикордонна служба повідомила про введення паспортного контролю для проїзду в окремі райони Донеччини і Луганщини. Ці райони фактично збігаються із зоною проведення АТО, які визначив Кабінет міністрів: по 18 районів Донецької і Луганської областей і місто Ізюм на Харківщині. Як повідомили прикордонники журналістам, громадяни України можуть в’їхати і виїхати із зони АТО через контрольно-пропускні пункти за перед’явлення паспорта (внутрішнього, закордонного або дипломатичного) тощо.

Київський політолог, викладач Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв вважає рішення уряду і прикордонників адекватними до ситуації, яка склалась у зоні проведення АТО і довкола.

«Там, на Сході України, має бути не мур, там мають бути нормальні укріплення. Має бути нормальна фортифікація, нормальна лінія фронту. Чому? Тому що там реально накопичуються російські війська. Вони там не зупиняться. Вони підуть далі. Тому зараз ідеться не про мур, а про те, як стримати російську агресію», – зазначив Лосєв у розмові з Радіо Свобода.