Через російську «стратегію сюрпризів» в ЄС припускають можливість газової кризи

Your browser doesn’t support HTML5

Брюссель – Попри підписання так званого «зимового газового пакету», деякі європейські експерти все ж припускають і кризові сценарії газопостачань. Підстави для цього є, кажуть у Брюсселі. Це, насамперед, російська політика сюрпризів та заперечень, продемонстрована останніми роками. А тим часом українці, попри угоду, не поспішають купувати російський газ, насамперед, використовуючи реверсні постачання. Євросоюз каже, що тепер Київ на це має право, так само, як газопотік із держав ЄС в Україну є цілком законним.

Газопостачання протягом зими з Росії в Україну та Євросоюз, на перший погляд, виглядає гарантованим брюссельськими угодами укладеними наприкінці жовтня. Однак у європейських експертних колах все ж припускають будь-які сценарії, навіть можливість повторення минулих газових криз.

Насамперед, як пояснює Том Казьєр, науковий директор Брюссельської школи міжнародних досліджень, останні роки засвідчили, що «Росія широко використовує стратегію сюрпризів та заперечень».

Непередбачуваність росіян ґрунтується ще й на іміджі Путіна, як сильного лідера, бо через це Росія не може відступити та втратити обличчя
Том Казьєр

«Візьміть хоча б приклад із запереченнями присутності російських військ у Криму та на сході України, – каже науковець. – Є постійний ризик подальшої ескалації конфлікту. Наприклад, вибори на сході, які Росія підтримала, можуть надалі погіршити ситуацію. Непередбачуваність росіян ґрунтується ще й на іміджі Путіна, як сильного лідера, бо через це Росія не може відступити та втратити обличчя. Несподіванками також може обернутися стокгольмський арбітражний суд, або поява нових звинувачень України у незаконному відборі газу».

Саме тому, каже Том Казьєр, слід бути готовими до будь-яких кроків з боку Росії.

Російський газ купуватимуть тільки за крайньої потреби

Тим часом, попри укладені брюссельські газові угоди, Україна наразі не має наміру закуповувати російський газ, а робитиме це взимку, залежно від погоди, й сподівається взагалі обійтися без нього, заявив очільник українського Міністерства енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан.

Однією із домовленостей нещодавньої газової угоди України та Росії було скасування принципу «бери або плати». Тому і офіційний Київ, і Європейський союз вважають, що нині українці можуть купувати російський газ за своїми потребами. До того ж, використовуючи можливості надходження блакитного палива не лише зі Сходу, але й із Заходу. Тільки за декілька перших днів листопада Україна отримала з держав Євросоюзу 86,1 мільйона кубометрів газу реверсними шляхами.

Директор відділу внутрішнього енергетичного ринку Єврокомісії Клаус-Дітер Борхардт каже, що такий стан справ його не лякає.

«Тут немає підстав хвилюватися. Це чітка частину угоди – є опція придбати, але це – не зобов’язання», – додає Борхардт.

На його думку, українці не мають зобов’язання цього робити і все значною мірою залежить від їхніх потреб.

«Однак, коли ця потреба виникне і чи виникне вона взагалі – залежить від низки факторів, наприклад, тривалості зими, від продовження повноцінних реверсних постачань. Якщо Україні буде потрібен російський газ, вона його закупить», – зазначив представник Єврокомісії.

Реверс – законний, а брюссельські домовленості – тимчасові

Підсумовуючи, Клаус-Дітер Борхардт каже, що заяви, які лунають з боку Росії, про, буцімто, «незаконність» реверсних постачань газу з Євросоюзу в Україну – неправда.

Неправда те, що, як кажуть у Росії, постачання Україні газу реверсом – незаконне. Той газ, що надійшов до ЄС – це вже власність західно-європейських компаній, тож вони можуть ним розпоряджатися, як хочуть
Клаус-Дітер Борхардт

«Неправда те, що, як кажуть у Росії, постачання Україні газу реверсом – незаконне. Насамперед, це не тільки російський газ, а блакитне паливо з Норвегії, Алжиру чи інших місць. Молекули газу не мають кольору: червоний для російського, чи блакитний – для європейського. Той газ, що надійшов до ЄС – це вже власність західно-європейських компаній, тож вони можуть ним розпоряджатися, як хочуть, скажімо, продати його «Нафтогазу», – каже представник Єврокомісії.