Путін не знає, атакувати чи ні, бо наслідки однаково погані – експерт

Російські військовослужбовці біля російсько-українського кордону, квітень 2014 року

Київ – Російська влада не визначилася, чи продовжувати наступ на український Донбас, чи заморозити конфлікт, констатують політологи та військові експерти. На їхню думку, причина таких вагань в тому, що нині негативні наслідки чекають на Кремль в обох випадках. Водночас військові аналітики й РНБО України фіксують появу в зоні конфлікту російських ракетних комплексів із дальністю дії в кількасот кілометрів. А частина лідерів сепаратистів говорить про готовність до переговорів із Києвом та до відновлення економічних зв’язків із рештою України, аж до продажу вугілля в опалювальний сезон.

Російські війська та сепаратисти продовжують нарощувати свої сили в контрольованих ними частинах Донбасу. Про це 4 листопада на брифінгу в Києві повідомив речник інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України Андрій Лисенко.

За його словами, на ці території продовжується перекидання різних видів військової техніки через неконтрольовані Україною ділянки кордону з Росією. Як зазначив Лисенко, в районі селища Безіменне помічено три тягачі, які, імовірно, перевозять тактичні ракетні комплекси, що мають далекий радіус дії.

Дмитро Тимчук

Раніше про перекидання до українського кордону ракетних комплексів «Іскандер» із радіусом дії до 500 кілометрів повідомляв, посилаючись на своїх інформаторів на окупованих територіях та в Росії лідер групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. За його словами, відбувається накопичення підрозділів російської армії та бойовиків у напрямках Алчевськ – Стаханов, Єнакієве – Макіївка, Тельманове – Новоазовськ та у західних районах міста Донецьк. Водночас, в окремих медіа з’явилася непідтверджена інформація про те, Росія днями готує наступ в кількох напрямках із підконтрольних сепаратистам територій Донбасу, і що для цього створені ударні групи загальною чисельність сто тисяч вояків. РНБО та українські експерти таких цифр не підтверджують. Між тим, у ЗМІ та в соцмережі потрапили фотографії так званих «військових повісток», які сепаратисти розсилають мешканцям підконтрольних їм районів віком від 18 до 55 років, і в яких, якщо вірити фото, посилаються на законодавство про військову службу Російської Федерації.

Керівники сепаратистів: одні за мирний план та торгівлю з Україною, інші – за наступ

Керівники сепаратистів, так званий «перший заступник голови уряду» угруповання «ДНР» Андрій Пургін і «голова Верховної ради» угруповання «ЛНР» Олексій Карякін оприлюднили ультиматум, в якому, з одного боку, звинувачують українську владу у порушенні перемир’я та Мінських домовленостей, а з іншого – говорять про готовність до «продовження діалогу, але цей діалог повинен бути рівноправним».

«Ми закликаємо Київ дотримуватися мирного плану.., при цьому ми гарантуємо, що якщо Київ виявить розсудливість, обрані керівники будуть готові до продовження діалогу», – йдеться в заяві.

Сепаратисти говорять, що готові до відновлення всього комплексу зв’язків із регіонами України, до укладання угод із Кабінетом міністрів, підприємствами та організаціями, запевняють, що не проти продавати їм вугілля та отримувати натомість електроенергію та іншу продукцію, і в разі такої співпраці можуть не виходити з гривневої зони.

Раніше лідер сепаратистської організації «ДНР» Олександр Захарченко заявляв, що планує розширити кордони території, контрольованої бойовиками й російськими військами, і припустив, що вона згодом стане як «дві Німеччини».

Використання «Іскандерів» з боку Росії може повернути ситуацію, коли українські військові не могли відповідати на обстріли – експерт

Олексій Мельник

Подібна гра м’язами одночасно з пропозиціями співпраці є формою шантажу Росією української влади та країн Європи загалом, заявив Радіо Свобода співдиректор програм із міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Це нова хвиля шантажу. Російська влада руками підконтрольних їй бойовиків намагається вплинути на рішення в Києві напряму та опосередковано, погрожуючи подальшою ескалацією конфлікту на Донбасі. Що ж до реальної ескалації конфлікту – це менш реально, але виключати цього не варто. Важко порахувати війська, зосереджені на кордонах та на підконтрольній сепаратистам частині Донбасу. Починаючи з листопада – не найбільш вдалий час для наступу, зокрема тому, що в Росії саме час демобілізації. Але чисельна перевага все одно залишається на боці Росії, – констатує експерт. – Ракетні комплекси «Іскандери», які Росія розташувала біля українського кордону, здатні вражати цілі на відстані до 500 кілометрів, і українська армія може опинитися в тій самій ситуації, що й влітку, коли російська артилерія стріляла з-за кордону, але відповідати їй було не можна», – зазначає Олексій Мельник.

Олеся Яхно

Немає нічого дивного в тому, що, з одного боку, лідери сепаратистів говорять про готовність до співпраці з Києвом, з іншого, бойовики та російські війська зосереджуються у напрямках можливих атак проти української армії, пояснює Радіо Свобода політолог, експерт з українсько-російських відносин Олеся Яхно.

На жодній із захоплених Росією територій ми не бачили та не бачимо підвищення рівня добробуту
Олеся Яхно

«Це два паралельні процеси, і так вони розвиватимуться й надалі. Організації «ДНР» і «ЛНР» не є цілісними структурами, окремі їхні частини конкурують між собою. Керівники цих утворень прагнуть незалежності, але розуміють, що економічно не самостійні, та що навіть за умови військового та матеріального підживлення Росією, вони інфраструктурно пов’язані з Україною. Так звані «ДНР» та «ЛНР» намагатимуться довести місцевим мешканцям, що можуть влаштувати на тій території досить комфортне життя. Однак це навряд чи вдасться, оскільки на жодній із захоплених Росією територій ми не бачили та не бачимо підвищення рівня добробуту», – прогнозує політолог.

Водночас Олеся Яхно вважає накопичення російських військ та озброєнь психологічним тиском, який не обов’язково означає подальше вторгнення.

«Тут є психологічний та інформаційний тиск, на Україну, на Захід. А з іншого боку, морально-психологічна підтримка сепаратистів, демонстрація того, що їх не покинули. Чи буде продовження вторгнення чи ні – рішення, швидше за все, ще не ухвалене», – припускає Олеся Яхно. За її словами, нині ситуація стала патовою, оскільки наслідки для російської влади та для Путіна особисто будуть негативними і в разі, якщо він продовжить спроби захоплювати українські території, і в разі, якщо він відмовиться від цього.