На Луганщині, у підконтрольному бойовикам Алчевську, так званий «народний трибунал» «засудив» до найвищої міри покарання – розстрілу – одного з бойовиків, обвинуваченого у зґвалтуванні. На відео, оприлюдненому в інтернеті, зафіксовано 50-хвилинне засідання «трибуналу», голосування та винесення вироку, однак не зрозуміло, чи вирок усе-таки виконали. У МВС України попереджають про перспективу кримінальної справи проти фігурантів «трибуналу», правники і правозахисники називають такі дії бойовиків неприйнятними.
«Прошу засудити Кравцова Віталія Олександровича 1979 року народження, згідно з законами воєнного часу, до найвищої міри покарання – розстрілу. Рішення пропонується ухвалювати народом Новоросії шляхом голосування», – це витяг із засідання так званого «народного трибуналу» в Алчевську. За розстріл цього бойовика, представника угруповання «Призрак», проголосувала більшість присутніх у залі – точніше, про таке рішення оголосили у «президії» «трибуналу».
На відео, оприлюдненому у мережі, зафіксовано «розгляд» двох справ. Обидві – про зґвалтування, обоє «підсудних» – бойовики згаданого угруповання «Призрак». Смертний вирок, однак, присутні у залі підтримали лише в одному випадку. Члени «президії» під час розгляду справи апелювали до «народовладдя»: «Голос народу – голос Божий. Як ви вирішите, так і буде».
При цьому, обговорюючи поведінку жертв сексуального насильства, представники угруповання, які входять до «президії» «трибуналу», погрожують арештом усім жінкам, які проводитимуть час у ресторанах і нічних клубах. «Хочеш залишитися чесною і відданою своєму чоловікові, сиди вдома, вишивай хрестиком, – заявляє очільник угруповання Анатолій Мозговий. – Вдома сіла, напекла пиріжечків, відсвяткувала 8 Березня».
Your browser doesn’t support HTML5
«Трибунал» на Донбасі
Бойовики керуються радянським документом
Чи стратили «обвинуваченого», не зрозуміло: відео закінчується з завершенням «процесу». Раніше в угрупованні «ДНР» повідомляли про запровадження смертної кари, а в інтернеті навіть з’явилося фото «протоколу», підписаного колишнім очільником бойовиків Ігорем Стрілковим (Гіркіним). Згідно з цими паперами, бойовики керуються… указом Президії Верховної Ради СРСР за 22 червня 1941 року «Про воєнний стан».
Євгенія Закревська
Про ймовірність застосування смертної кари на територіях, підконтрольних бойовикам, Радіо Свобода раніше повідомляла адвокат Євгенія Закревська, яка нині веде справи декількох колишніх заручників. «Не просто вбивство за будь-яких обставин, а саме імітація судового процесу з таким вінегретом із застосованих норм права у вигляді кримінального кодексу України й указом про військовий стан 41-го (1941 року – ред.), який передбачав, власне, страти і військові трибунали, – зазначала Закревська. – Є випадки, коли це документується, є випадки, я думаю, коли це не документується».
Всі, хто проголосував, – співучасники злочину – МВС
Антон Геращенко
Радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко каже: навіть якщо факту страти не було, навіть сам «трибунал» – підсудна справа. «Є така стаття Кримінального кодексу «Самоправство». Ніхто не має права робити за державні органи те, що мають робити саме вони у визначеному законом порядку. Крім того, якщо цю людину справді розстріляють, це проходитиме за статтею «Вбивство»», – наголошує Геращенко.
За словами радника глави МВС, судитимуть усіх фігурантів «трибуналу», зокрема й кілька сотень учасників голосування – як співучасників.
Адвокат Ігор Головань вважає, що українська сторона має порушувати справи і збирати докази кримінальних злочинів, скоєних сепаратистами – зокрема й на територіях, їй наразі не підконтрольних. «Звичайно, проводити там якісь слідчі дії – зараз це нереально. Але є провадження, люди заявляють, особливо ті, хто звідти міг вибратися», – зазначає правник.
Однак, посилаючись на свій правничий досвід, Ігор Головань каже, що українські правоохоронні органи в розслідуванні таких справ дуже пасивні. Адвокат наголошує, що розслідування таких справ, збір доказів (зокрема – й причетності до кримінальних порушень громадян Росії) є важливим підґрунтям для того, щоб у майбутньому позиватися у міжнародних судових інстанціях до Росії, яку і Україна, і низка країн Заходу називають безпосереднім спонсором проросійських бойовиків на Донбасі.
Якщо ж це реальність, цьому злочину немає виправдання, винних треба покарати згідно з закономСвітлана Ганнушкіна
Член ради російського правозахисного центру «Меморіал» Світлана Ганнушкіна каже, що сподівається, що «вердикт», а особливо його виконання, виявляться неправдою. «Якщо ж це реальність, цьому злочину немає виправдання, винних треба покарати згідно з законом», – заявляє російська правозахисниця.
Надихнули і залякали
Олена Ліщинська
Тим часом психолог Олена Ліщинська пояснює: такі «народні трибунали», окрім задекларованого звершення справедливості, мають важливу ідеологічну мету – з одного боку, це підтримка ілюзії «народовладдя» (хоч «народ» і вирішує у цій ситуації питання страти, тобто вбивства), з другого – залякування тих, хто так чи інакше сумнівається в авторитеті бойовиків.
«Ті люди, які підтримують (дії «народного трибуналу» – ред.), поділяють ті самі цінності, яким влада дозволяє це робити, тобто реалізовувати ці цінності, вони надихаються таким. Ті ж люди, які в шоці від цього, навпаки залякуються»
Смертна кара як найвища міра покарання існувала у Радянському Союзі. Україна скасовувала її двічі – у 1995-му й остаточно у 1997 році. У Європі смертна кара як вид покарання існує лише у Білорусі.