Кому потрібне визнання Україною карпато-русинської національної меншини (оновлено)

©Shutterstock

Русинська спільнота, Карпато-русинське товариство оприлюднили Звернення до міжнародної спільноти щодо визнання Україною карпато-русинської національної меншини. Звернення, як зазначають його автори, ставить метою «визнати русинів національною меншиною в Україні». Однак, чим викликане таке звернення і які можуть бути його наслідки?

Автори Звернення стверджують, що «карпато-русини є корінною національністю Карпатського гірського регіону Центрально-Східної Європи». І жодним словом у Зверненні не згадують про те, коли і під впливом яких подій відбулась трансформація Русі в Україну, як русини стали українцями. Докладні й аргументовані відповіді на ці запитання дав український учений – історик Євген Наконечний у праці «Украдене ім’я», яка мала вже п’ять видань.

Але і задовго перед ним, наприклад, відомий українець Іван Франко про себе сказав «я єсмь русин», а виданий у Львові у 1888 році «Руський співаник», як зазначили його укладачі, є «збіркою творів українських поетів». Але і виданий зовсім недавно науковий «Літературознавчий словник-довідник» трактує «Антологію Руську» з 1881 року, як «одну з перших антологій української поезії».

Тим не менше активісти, які підтримують Звернення, вважать русинів, які живуть на Закарпатті, окремою нацією. На цій позиції стоїть і Славомір Гір’як – один з русинських активістів, хто підписав звернення.

«Русини – це автохтонне населення цього регіону, вони вже понад тисячоліття присутні в цьому регіоні. Вони здобули свою позицію щодо мирного співжиття з мадярами, словаками, поляками, українцями. Вони мають свою оригінальну релігію. Релігія в русинів – це в принципі православна віра і греко-католицька, і вони мають спільний восточно-слов’янський обряд», – сказав Гір’як в інтерв’ю Радіо Свобода.

Україна на загал також православна і греко-католицька, однак, на думку Славоміра Гір’яка, і попри це русини мали дуже рідко якісь зв’язки з Україною.

Не є аргументом для прихильників Звернення і думка захисника незалежності України, уродженця Закарпаття Августина Волошина, який відносив проблематику русинства до «русофільської агітації» і закликав називати населення Закарпаття українцями… Цитую: «Щоб більше підчеркнути нашу нерозривну єдність із великим українським народом».

Гір’як вважає інакше: «Що стосується позиції русинів у демократичній Європі – це ясно: ми визнані у всіх державах, де таке прохання, така заява до уряду офіційно вийшла. Ми хочемо, щоб ця позиція стала офіційною позицією уряду України».

Рука Москви?

Нинішнє Звернення, на думку словацького публіциста, дослідника Івана Гватя, переносить проблему з суто академічної, наукової площини, в політичну. Визнання русинів окремою національною меншиною в Україні пов’язане з українською кризою, загостренням українсько-російських відносин, вважає він.

Це потрібно Москві. Питання русинства виринає завжди при певних конкретних нагодах
Івана Гватя

«Це потрібно нашим «друзям» у лапках, на Сході і Півночі, це потрібно Москві. Питання русинства виринає завжди при певних конкретних нагодах. Зрештою, воно виринуло перший раз на переломі 80-х і 90-х років минулого століття, коли тріщав Радянський союз по швах. Тоді придумали справу, що русини – це окремий народ від українців. Це було опрацьовано в Інституті імені Міклухо Маклая в Москві. Звідти прийшли деякі товариші на Закарпаття, щоб це далі розбудовувати», – зазначив Гвать у розмові з Радіо Свобода.

У Зверненні згадуються доленосні зміни, які переживає Україна, але не вказано, які, а це принципово важливо, зауважує Гвать.

Доленосне – це те, що росіяни, по суті, є окупантами і військово розбивають Україну на Сході. Але вони про це говорити не хочуть. Вони використовують доленосні зміни, і це добра нагода, щоб звернутись до громадськості і дипломатів, голів держав, щоб підтримати незалежність Карпатської Русі від України», – каже він.

Питання культури?

У березні 2007 року Закарпатська обласна рада визнала русинів національною меншиною, а саме ухвалила рішення про внесення в перелік національностей області національності «русини».

Нинішнє звернення організації, яка називає себе Карпато-русинським консорціумом Північної Америки, зі скаргою на невизнання Україною карпато-русинської національної меншини надіслане президентові та урядові України, Українському конгресовому комітету Америки, послам європейських держав та США, низці міжнародних громадських організацій.

Речник консорціуму Джон Рігетті наголошує, що йдеться не про політичне, а про культурне питання. «Консорціум не має відносин з Росією і не має підстав підтримувати російський порядок денний в Україні. У петиції чітко зазначено, що Консорціум підтримує територіальну цілісність України», – наполягає він.