Київ – Оприлюднені проекти коаліційних угод свідчать, що «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка» демонструють різні підходи до формування парламентської коаліції. З огляду на це, а також на боротьбу амбіцій, переговори про створення коаліції обіцяють бути складними. Вплинути на їхній перебіг та навіть на формат майбутньої коаліції може зовнішнє втручання. Більше про особливості коаліційного процесу в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла політолог Вікторія Подгорна, з якою говорив Дмитро Шурхало.
– Наскільки різний підхід до створення та діяльності коаліції виявляють учасники переговорів?
– У Порошенка документ виглядає ґрунтовнішим – 48 сторінок. Там більше прописаний регламент і процедури. Але там трапляються навіть речі, які суперечать конституції, зокрема, стосовно відставки уряду та розпаду коаліції.
Вікторія Подгорна
Там підхід інакший, ніж в Яценюка – на двох з половиною сторінках. Обидві коаліційні угоди не ідеальні. Якщо там дуже ґрунтовно, то тут усього дві з половиною сторінки. Звичайно, для коаліційної угоди це замало – в Європі це великі програмові документи, де прописуються не лише процедури, але й зміст того, що робитиме коаліція і за що вона береться. Угода стає програмою діяльності. Звичайно, дві з половиною сторінки це замало для програми діяльності.
В основу коаліційної угоди Порошенка покладена «Стратегія-2020», яку також важко назвати ідеальним документом. Але в Порошенка усе базується все-таки на партійному підході. У Яценюка відверта відмова від партійних квот, він відкритіший у формуванні коаліції та уряду. Він готовий застосувати професійний підхід у формуванні уряду.
– А відкритість полягає в чому, у публічності?
– Публічність є в обох – тут вони не відрізняються. Яценюк заявив, що готовий формувати команду за професійним принципом. Інша справа – чи почують такі пропозиції зі сторони? Це питання наразі залишається відкритим.
– Що може прискорити переговори про формування коаліції, а що – загальмувати?
Президент має аргументи, і в Яценюка вони є. І тут починається боротьба амбіцій
– Переговори як завжди складні, коли йдеться за розподіл виборчих дивідендів. Боротьба за першість у нас завжди складна. Ми знаємо, що й президент має аргументи, і в Яценюка вони є. І тут починається боротьба амбіцій.
Прискорити переговори можуть події на сході України, де починаються дуже неприємні процеси – мало не підготовка наступу. Фактично, це реакція Путіна, який насправді не хоче, щоб було об’єднання зусиль Порошенка і Яценюка. Йому не потрібен Яценюк-прем’єр. Йому потрібен інший формат коаліції, яка б не була відверто проєвропейською.
– Тобто, зовнішнє втручання може ускладнити переговори. А що може прискорити формування коаліції?
– Ну, якщо почнуть думати національними інтересами. Якщо думатимуть інтересами партій і команд, то нічого не прискорить.
– Чи можливі якісь коаліційні несподіванки – на зразок того, як це сталося в 2006 році, коли вели переговори про один формат коаліції, а в підсумку несподівано отримали зовсім іншу конфігурацію?
Путінські ігри можуть призвести до того, що буде сформована коаліція, хоч і не пропутінська, але яка буде більше влаштовувати Росію
– Путінські ігри можуть призвести до того, що буде сформована коаліція, хоч і не пропутінська, але яка буде більше влаштовувати Росію. Це «Блок Петра Порошенка» і мажоритарники, можливо, Юлія Тимошенко і навіть Ляшко. Тоді в опозиції опиняться Яценюк і «Самопоміч». Але це не дуже хороша ситуація для самого Порошенка, бо він отримає дуже сильну проєвропейську опозицію тоді. І він це розуміє. Якщо буде дуже сильний тиск ззовні з погрозами наступу – то, можливо, будуть такі поступки. І це найбільша небезпека.