Київ – Через місяць після саміту НАТО в Уельсі і заяв про підтримку, Україна в особі міністра закордонних справ Павла Клімкіна на зустрічі з новим генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенберґом спробує переконатися наскільки незмінною є позиція надпотужної військової організації світу в умовах продовження Росією агресивної політики щодо України. У прес-службі НАТО теми майбутньої розмови Єнса Столтенберґа з українським міністром закордонних справ не озвучили, втім очевидно, що війна на Сході буде головною. Однак, як зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода експерт з питань міжнародної безпеки Григорій Перепелиця, Україна повинна розуміти, що де-факто не може очікувати від Альянсу конкретної військової допомоги, не будучи його членом.
– На нового керівника НАТО нині покладають великі надії. Але ми маємо розуміти, що Єнс Столтенберґ як генсекретар НАТО буде проводити лінію, визначену на саміті в Уельсі, в тому числі і в контексті політики щодо України. Тоді було приділено багато уваги Україні, але ця увага була більше дипломатичною. Тож ми не повинні покладати багато надій, військової допомоги від НАТО поки що ми не можемо очікувати. Та й НАТО не може надати таку допомогу поза межами членства.
– Чимало експертів, як от екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, висловлювали думки про те, що багато безпекових організацій, як, наприклад, ОБСЄ є паралізованими в своїх рішеннях щодо України. А якими можуть бути дії НАТО, якщо Україна не є ані учасником, ані союзником Альянсу?
Григорій Перепелиця
– НАТО є обмеженим в своїх рішеннях, в тому числі рішеннями саміту в Уельсі. І може йтись про формат співробітництва з НАТО, але не більшої інтеграції. Тому співпраця буде продовжуватись, але, власне, у рамках, які існували і до цього. Ключове питання – чи має намір Україна стати членом НАТО? Якщо так, то тоді ці відносини будуть значно поглиблені, і тоді можна сподіватися на більш серйозну допомогу, зокрема в проведенні реформ, які б наближали Україну до стандартів НАТО, як майбутнього члена. Але нині постає питання в статусі – чи ми хочемо розвивати тільки співробітництво з Північно-атлантичним альянсом чи ми хочемо більш глибокої інтеграції з НАТО. Переважною мірою це залежить саме від України.
– Ще задовго до військового втручання Росії в Крим були заяви про те, що треба провести референдум про вступ України в НАТО. Але чи Альянс взагалі може прийняти Україну, чия військова сфера, як стало очевидно в умовах війни на Сході, далеко не відповідає стандартам організації?
Питання не в стандартах, а в тому чи є політична воля у державного керівництва поставити завдання набуття Україною членства в НАТО
– Питання не в стандартах, а в тому чи є політична воля у державного керівництва поставити завдання набуття Україною членства в НАТО. Можу привести приклад Албанії, чиї збройні сили були дуже далекі від стандартів, і ще більш далекі від сьогоднішньої української армії. Але в політичного керівництва Албанії була політична воля і країна стала членом НАТО.
Росія – це наш ворог надовго і перед такою потугою, яку б модель армії щодо індивідуальної оборони ми не обирали, все одно ми не будемо мати надійних гарантій своєї оборони поза межами членства в НАТО
До речі, ми зараз фактично маємо переважну більшість умов для членства в НАТО. І сьогодні, як показують соціологічні опитування, більшість українців виступають за те, щоб Україна стала членом НАТО, і для цього зовсім не потрібен референдум для прийняття такого політичного рішення. Ключове питання до керівництва держави – чи воно ухвалює про членство України в НАТО? На моє глибоке переконання, це – необхідно, тому що Росія – це наш ворог надовго і перед такою потугою, яку б модель армії щодо індивідуальної оборони ми не обирали, все одно ми не будемо мати надійних гарантій своєї оборони поза межами членства в НАТО.
– Уявімо ситуацію, що Україна не сьогодні – завтра увійшла в НАТО. Якими, на Вашу думку, будуть перші дії Альянсу в контексті існування нинішньої агресії Росії щодо України?
– Воєнна допомога – це буде найперше рішення, яке ухвалить НАТО. Я розумію, що теперішнє керівництво намагається отримати військову допомогу поза межами НАТО, членства, тому і пропонується з українського боку форма союзу з НАТО поза його межами. Але в нас немає такого формату і немає такого механізму отримувати допомогу, не будучи членом Альянсу.