Зі сходу України продовжують щодня надходити повідомлення про бої та обстріли, незважаючи на оголошений режим припинення вогню між українськими силами та сепаратистами. Донецький аеропорт, контрольований українськими військовими, – одне з найбільших місць боїв.
Харківський підприємець Роман Доник, який створив волонтерську групу і збирає кошти на допомогу українським військовим підрозділам, бував в аеропорту, і порівнює бої за будівлю старого терміналу з боями за «Будинок Павлова» під час оборони Сталінграда в Другій світовій війні.
– Це колишня будівля старого терміналу. Кажуть – аеропорт. Аеропорт – це величезна територія, злітна смуга, прилеглі служби, прилеглі території, готелі. Зараз українською владою, включно із «Правим сектором», контролюються готель біля гаражів і старий термінал. Все інше під контролем чи прострілюється терористами.
Український прапор на авіадиспетчерській вежі, 30 вересня 2014 року
– Майже щодня надходять повідомлення про перестрілки в районі аеропорту Донецька. Це означає, що у військових, які там перебувають, немає ніякого відчуття перемир’я?
«Гради» працюють під терміналом. Артилерія припиняє стрілянину на той час, коли починаються атаки піхоти або бронетехніки
– Не відчуття немає, а його насправді немає. У принципі з ранку до вечора там працює артилерія, «Гради» працюють саме під терміналом. Артилерія припиняє стрілянину на той час, коли починаються атаки піхоти або бронетехніки, коли підходить піхота. Тобто, в принципі обстріли практично постійні, ні про яке перемир’я мови не може йти. Тобто міняються тільки варіанти, або це ствольна артилерія, або це установки реактивного вогню, або просто танки їдуть, самохідна зброя. Але в принципі за великим рахунком не було дня, протягом якого б не стріляли.
Бойовики угруповання «ДНР» під час бою за Донецький аеропорт, 2 жовтня 2014 року
– Наскільки це близький бій?
– Стрілецька зброя, періодично робляться вилазки, атаки, піхота, танки під’їжджають. Навіть зафіксований був рукопашний бій, вже терористи заходили на територію, були вибиті. Будівля сама по собі майже знищена, немає перекриттів. Раніше від артилерійського вогню вони рятували, це були стіни, це були стелі, це були підвальні комунікації. Усі розповідають, що це цілі катакомби, як під Одесою, але це трошки перебільшено. Є колектори, є якісь каналізаційні комунікації, назвати це катакомбами в принципі не можна. Зараз немає даху по суті, якісь арки, якісь перекриття, якісь ніші. Знову ж в підвалі ніхто не сидітиме або в якихось щілинах. Якщо говорити про оборону, то це може бути в книжках якихось, – окремо розташована будівля, у Другій світовій війні «будинок Павлова» в Сталінграді – щось подібне відбувається з цим терміналом. Потрібно розуміти, що аеродром – це не клаптик землі, навколо якого окопалися і все. Є будівля, яку захищають.
Бойовики угруповання «ДНР» розглядають на карті свої позиції недалеко від аеропорту Донецька, 3 жовтня 2014 року
– Ви там бували, чи є відчуття у людей, які там знаходяться, якогось особливого значення оборони цієї будівлі?
По суті, для всієї України це не просто будівля, це, можливо, політичне, культове щось. Тобто це приклад героїзму, мужності
– Потрібно розуміти, що донецький аеропорт протягом майже шести місяців контролюється Збройними силами (України – ред.). Ще не було війни, коли тільки були захоплення будівель, установ, він вже контролювався. І відтоді безперервно були наміри його захопити. Безумовно, ті люди, які там були, які півроку там просиділи, для них це культ. По суті, для всієї України це не просто будівля, яка стоїть на льотному полі, це трохи, можливо, політичне, можливо, культове щось. Тобто це приклад героїзму, мужності, тому що в принципі вся Україна стежить за цією будівлею.
Впевнений, що оборона аеропорту увійде в новітні підручники. Це героїзм, і це кожного дня
Деякі люди говорять про те, що його потрібно залишити. Але ті люди, які там (я точно знаю настрої людей, спецназу, який виходив на ротацію), вони налаштовані на те, що вони повернуться туди. У військових немає поняття такого: треба, не треба, гарно, не гарно, кому це потрібно, навіщо це потрібно. Є наказ – вони його виконують. Ми сподіваємося, що ті люди, які віддають цей наказ, знають більше за нас. За цей час дуже багато людей поранено, дуже багато загиблих, сподіваємося, що всі ці жертви не даремні. Я впевнений, що оборона аеропорту увійде в новітні підручники. Дійсно, це героїзм, і це кожного дня.
Донецький аеропорт під час обстрілу бойовиками, 3 жовтня 2014 року
– Важко туди доставляти щось?
Прохід туди є, але відрізок дороги прострілюється. Вибираються моменти, коли не обстрілює артилерія, міномети
– Ми волонтери, не можна сказати, що ми займаємося постачанням. Постачанням займаються підрозділи військові, регулярні частини. Просто ми, коли з’являється можливість, намагаємося туди заїхати, підбадьорити хлопців, передати щось. Це не цілковите оточення, якщо дивитися, як буква «П», прохід туди є, але відрізок дороги прострілюється. Вибираються моменти, коли не обстрілює артилерія, коли не обстрілюють міномети.
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода