Сімферополь – За час окупації в Криму зникли 18 представникiв кримськотатарського народу. Знайшли лише тіло одного з них – Решата Аметова, на ньому виявили сліди тортур. Такі дані навів лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв під час засідання Парламентської асамблеї Ради Європи. Правозахисники називають найголовнішою небезпекою для населення Криму представників так званої кримської «самооборони» – парамілітарного утворення, що діє поза правовим полем.
27 вересня невідомі викрали та вивезли у невідомому напрямку двох жителів мікрорайону компактного розташування кримських татар Сари-Су у Білогірському районі Криму – 18-річного Исляма Джепарова та 23-річного Джевдета Ислямова. Відтоді про їхню подальшу долю ніхто нічого не знає.
Майже щодня біля будинку родичів зниклих збираються місцеві жителі, які хочуть зрозуміти, що відбувається і на що їм чекати.
«Свавілля, повне свавілля. Якщо є якісь питання до молодих хлопців, для цього існують офіційні органи влади, поліція, їх могли б викликати по повістці. А так – свавілля таке коїться в Криму. Я не знаю…»
«Шок, справжній шок. Я другий день плачу, тому що я бачила цих хлопців, дуже хороші хлопці. Я не знаю», – кажуть місцеві.
Замість активних розшуків влада Криму пропонує створити робочу групу
Днями про намір приїхати до родичів викрадених кримських татар заявив і самопроголошений «прем’єр» Криму Сергій Аксьонов. Почувши про це, у Сари-Су приїхала і мати ще одного зниклого кримського активіста Сейрана Зінеддінова, щоб особисто зустрітися з Аксьоновим.
«Учора було чотири місяці, і жодних новин. Змінюється десятий слідчий. Нам нічого не кажуть, нічого абсолютно. Я боюся кожного шурхоту, що мені скажуть, що його десь викопали як Аметова, що знайшли мертвим. Я боюся цього», – крізь сльози розповідає Ельвіра Зінеддінова.
Але до селища кримських татар Аксьонов так і не доїхав. Зустріч самопроголошеного «премʼєра» з батьками та родичами зниклих відбулася у будівлі міської адміністрації Білогірська. Журналістів на зустріч не пустили, а на даху будівлі чергували снайпери. Як стало відомо згодом, підсумком зустрічі стала пропозиція створити робочу групу, до якої увійдуть представники силових органів, юристи та представники сторони, що постраждала.
Кримська «самооборона» є найбільшим порушником прав людини – експерт
Юрист Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник каже, що у таких ситуаціях немає повних та достовірних даних про те, що відбулося, і саме тому важко зрозуміти способи захисту.
«Якщо казати про кримську самооборону, яка є найбільшим порушником прав людини, – це невідомі люди, озброєні люди, які не функціонують у правовому полі. Тому незрозуміло, яким чином їх можна контролювати, яким чином можна їм протидіяти. Це, на жаль, свідчить лише про те, що ситуація з правами людини в Криму лише погіршується, і те, що на сьогодні кримчани залишаються без нормальних механізмів правового захисту, що загрожує їхньому фізичному здоров’ю та праву на життя, на жаль», – каже правозахисниця Ольга Скрипник.
Поради юристів для тих, хто опинився у такій ситуації, наступні: по-перше, негайне звернення до правоохоронних органів та фіксація фактів зникнення чи викрадення людей. По-друге, Європейський суд із прав людини дозволяє поза чергою розглядати скарги щодо насильницького зникнення людей.
«І це також дуже важливо. Якщо ми будемо через міжнародне співтовариство впливати через це, можливо, що навіть Росію можна примусити через рішенням Європейського суду змінювати ситуацію і сприяти розслідуванню», – каже експерт Кримської польової місії.