Берлін – Як свідчить опитування, проведене нещодавно американською аналітичною установою «Німецький фонд Маршалла», європейці без великого ентузіазму сприймають прагнення України стати членом ЄС. Опитування зроблене в 10 країнах євроспільноти – Великій Британії, Греції, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Португалії, Франції, Швеції, а також у Туреччині. Похибка в результатах опитування, що проводилося методом телефонного і особистого інтерв’ю, становить 1-3%. І яка картина постає – зокрема в найбільшій країні ЄС, Німеччині? Як виявилось, у німців найскептичніше з усіх європейців ставлення до ідеї членства України в ЄС.
«Чи симпатична вам Україна?» – з таким, цілком конкретним запитанням соціологи «Німецького фонду Маршалла» звернулися до громадян дев’яти країн – членів ЄС, а також Туреччини. Вони, на думку експертів, відображають тенденції на території усього ЄС. Згідно з дослідженням, запитання поділило старий континент майже на дві частини: 52 відсотки його відповіли на нього позитивно, решта – негативно. Так само навпіл (46% – за і 47% – проти) поділилися європейці і в питанні членства України в НАТО.
Кількість скептиків у Німеччині найбільша: 63 відсотка німців виступають проти членства України в ЄС. Чому так? Радіо Свобода опитало пересічних мешканців Берліна щодо їхнього ставлення до України.
Ось типові відповіді:
– Україна симпатична тим, що її громадяни, усупереч перепонам і військовому конфлікту, намагаються змінити країну, демократизувати її.
– Мені не подобається, що Україна впродовж останніх двох десятиліть, власне, з початку її незалежності, постійно жебрає, звертаючись по фінансову допомогу то до Америки, то до Європи, а загалом – до цілого світу.
– У мене склалося враження, що українці прагнуть у ЄС лише задля заможного життя, погано уявляючи, що для цього потрібно багато, а часто й важко працювати. Мені здається, до цього вони не готові.
– Я маю давнього знайомого в Україні, з яким багато спілкуюся. Він насправді вважає, що дотримуватися законодавства, навіть у якихось побутових моментах – необов’язково. Але ж саме з цього й починається правова держава, як і порядок у ній.
Хоч і без симпатії, але з розумінням
Тим часом навіть багато з тих, хто скептично ставиться до сучасної України, усе-таки вважають, що ЄС має надати фінансову допомогу країні, яка опинилася на межі економічної катастрофи. Зокрема це думка 68 відсотків європейців. Серед них – 78 відсотків поляків, 77 – німців, 72 – шведів і 71 відсоток португальців.
Голова фракції народних партій у Європарламенті Манфред Вебер каже: «Люди в Україні – насамперед молодь – піднялися, щоб Угода про асоціацію з ЄС була підписана. Нині – черга європейців підтримати їх і дати нашу відповідь».
Єдиною країною, де кількість противників економічної допомоги перевищує прихильників, становить Греція: 49 відсотків проти 44 відсотків. Трохи менше ентузіазму в опитаних щодо масштабнішої політичної та економічної підтримки України, якщо це може призвести до конфлікту з Росією. Її висловили 58 відсотків європейців. У Польщі та Німеччині такі заходи відповідно підтримують 67 і 65 відсотків респондентів.
«Ми, як європейці, маємо зробити спробу всіляко пояснювати, що сама Європа має справедливо обходитися з Україною та українцями. Ми не повинні перешкоджати Україні на її шляху», – переконаний Зігмар Габріель, німецький політик від соціал-демократичної партії.
Є такі, хто не бажає бачити Україну ані в ЄС, ані в НАТО…
Найвища підтримка українського членства в ЄС – у Польщі та Португалії: відповідно 69 і 64 відсотки. А от 63 відсотки громадян Німеччини і 57 – Нідерландів та 52 відсотки французів не бажають бачити Україну в єдиній Європі.
Ще більше респондентів – проти вступу України в НАТО: 47 відсотків у середньому по Європі, 67 – проти у Німеччині.
Норберт Рьотген
Серед них – експерт зовнішньої політики від християнських демократів Німеччини Норберт Рьотген. «Конфлікти 20-го століття відбувалися на основі обопільної військової загрози, – каже він. – Нинішній конфлікт з Росією – асиметричний, оскільки ведеться Путіним військовими засобами з поставками зброї сепаратистам і анексією території. Ми не відповідатимемо тими самими засобами».
Такої ж думки і соціал-демократ Габріель: «Я абсолютно проти того, щоб нині розширювати НАТО, оскільки це, звичайно, призведе лише до того, що в Кремлі створиться враження, ніби ми їх ще більше притискаємо до стіни».
Результати соціологічного опитування «Німецького фонду Маршалла» активно обговорювали ЗМІ, про це велися дискусії й суперечки в суспільстві. Думки, як і в дослідженнях щодо місця України в об’єднаній Європі, поділилися, як у притчі про півсклянки води: вона напівпорожня чи напівповна?
З іншого боку, у цих результатах немає нічого несподіваного: саме вони випливають, приміром, із рішення про відтермінування імплементації Угоди про асоціацію України та ЄС у частині створення зони вільної торгівлі. Європейські парламентарії, вочевидь, добре вивчили запити і настрої своїх виборців…