За перемир’я взимку треба платити більше, ніж за війну влітку – волонтери

Київ – Потреби українських бійців на фронті зростають щонайменше на 50 % з наближенням холодної пори року, при цьому благодійні надходження від громадян для армії зменшилися станом на середину вересня також наполовину. Про це розповідають волонтери громадської ініціативи Армія SOS. Тим часом прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що наразі кожен день війни коштує державі 80 мільйонів гривень. Однак із прогнозів волонтерів випливає, що навіть в умовах перемир'я доведеться витрачати ще більше грошей й українцям потрібно це усвідомлювати. Тим часом Міністерство оборони не освоює в повному обсязі навіть уже отримані кошти, як стверджують у слідчій комісії парламенту.

Арсеній Яценюк, виступаючи на засіданні уряду, як аргумент на користь суперечливого закону про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей навів ціну одного дня війни для держави.

«Кожен день війни коштує Україні 80 мільйонів гривень, тому Україні потрібно встановити мир», – заявив голова уряду.

Проте волонтери й експерти із забезпечення армії переконані, що саме по собі перемир’я не означає скорочення потреб фронту. Адже українські військові залишаються на своїх позиціях, а з наближенням зими їхні потреби тільки зростатимуть. Волонтер громадської ініціативи Армія SOS Антоніна пояснює:

«Триває перемир’я – і надходить значно менша кількість коштів. Люди думають, що якщо перемир’я, то вже нічого більше не треба. Але те, що військові залишаються на своїх позиціях в зоні АТО та їхні потреби аж ніяк не скорочуються, то вже інша історія. Зараз потрібно більше грошей, бо якщо раніше ми просто купували футболки, труси, шкарпетки й люди підносили це, то зараз потрібно утеплятися», – зауважує волонтер.

Зокрема, Антоніна наводить приклад спальних мішків для військових. Якщо літній мішок коштував 120-140 гривень, то за важкий зимовий потрібно заплатити 250 гривень, а за легкий переносний, розрахований на зиму, – 300-310 гривень. І ось таким чином, відзначає волонтер, підвищуються ціни на все, що потрібно армії в холоди.

«Військова техніка виходить з ладу, її треба ремонтувати, потрібно купувати все більше інструментів. Це ще одна стаття потреб. І так що не візьми, який пункт не розглянь, звісно, потреби в коштах тільки збільшуються», – наголошує волонтер.

Взимку військові залишатимуться в полі, а не казармах, їх потрібно всім забезпечити – Бірюков

Радник президента України, керівник групи волонтерів «Крила Фенікса» Юрій Бірюков також звертає увагу на те, що з наближенням холодного періоду осені в армії з’являються нові потреби: необхідно підвищити калорійність харчування, закупити додаткові ліки й головне – зимовий одяг. Про останнє Міністерство оборони тільки починає замислюватися, констатує волонтер. Але при цьому, не читаючи щодня негативних новин із фронту, більшість українців розслабляється й думає, що допомоги більше не потрібно. А насправді найскладніше ще попереду.

«Армії потрібно допомогти нормально увійти в зиму. Більша частина військових буде проводити основний час не в казармах, а десь у полі, на блокпостах, тому, взагалі, процес підготовки до зими є складним, болісним і затратним», – наголошує Юрій Бірюков.

Волонтерам бракує коштів, Міноборони не витрачає навіть тих, що є

Тим часом Верховна Рада встановила, що навіть ті кошти, які вже отримані силовиками на потреби армії й фронту, не завжди допомагають задовольнити хоча б нагальні потреби українських бійців. Причина – невиправдане зволікання з їхнім освоєнням.

Про це йдеться в звіті тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, очолюваної народним депутатом від УДАРу Іриною Геращенко. Депутати перевірили використання коштів, перерахованих громадянами України на підтримку Збройних Сил та військових видатків державного бюджету.

На 10 вересня загалом із 27 мільярдів гривень, призначених на Міністерство оборони цього року, воно отримало майже третину коштів, тобто 17 мільярдів 547 мільйонів гривень. Оборонне відомство використало із них лише близько 12 мільярдів, або близько 69,2%. Об’єктивних причин для таких невоєнних темпів освоєння коштів в умовах війни депутати не бачать, за винятком хіба що запізнень із державним оборонним замовленням.

Приміром, у той час, як військові на передовій неодноразово заявляли про брак техніки й обладнання, з отриманих 988,2 мільйона гривень Міністерство оборони на закупівлю обладнання та техніки використало 43%. Депутати вбачають причини цих зволікань у недбальстві окремих посадовців, запізнілому ухваленні урядом Державного оборонного замовлення лише в серпні, а не квітні-травні, і тривалому періоді виготовлення техніки.

Член тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, народний депутат від ВО «Свобода» Олексій Кайда переконаний, що це все є щонайменше саботажем.

«У серпні тільки підписані контракти й зроблені замовлення в «Укроборонпрому». Те, що ми побачили, інакше як зрадництвом і саботажем назвати неможливо», – сказав народний депутат.

Крім того, Міністерство оборони продовжувало продавати бойову техніку та озброєння під час бойових дій. За перше півріччя там на цьому заробили 84 мільйони гривень. Цей факт також встановила слідча комісія парламенту.

«Дані звіту свідчать про те, що МОУ через посередників і підприємства «Укроборонпрому» продовжувало здійснювати розпродаж озброєння та військової техніки, якої зараз не вистачає військовим на фронті», – ідеться у звіті комісії.

І поки парламентері обіцяють розібратися з бюрократами у Мінобороні, волонтери закликають простих українців взяти до уваги: за крихкий, але потрібний мир доведеться платити не менше, а навіть більше, ніж за війну – особливо восени й взимку.

Реакції Міністерства оборони на це звинувачення з боку народних обранців та волонтерів поки ще немає. Як тільки вдасться її отримати, Радіо Свобода обов’язково її оприлюднить.