Радіо Свобода презентує книгу про історію Української редакції

12 вересня у Львові Радіо Свобода презентуватиме книгу «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції». Це – дослідження журналіста Олени Ремовської про ключові події в історії одного з найстаріших засобів інформації, що працюють для української аудиторії. Від першого ефіру у серпні 1954 року, справ шістдесятників, перебудови – до Помаранчевої революції, Євромайдану й окупації Криму. Книгу надруковано у видавничому домі «Києво-Могилянська академія».

Книга «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» – це перша спроба в одному виданні дати характеристику ключовим періодам в історії української служби, яка мовить уже протягом 60 років.

«Найтяжче тривала робота з пошуком даних про найперше десятиліття: як у середині 50-х формувався штат редакції, про що йшлося у перших програмах, якою була реакція на них, – розповідає автор, журналіст Олена Ремовська. – Одним із основних джерел інформації тут стала діаспорна преса: завдяки архівам, наприклад, газети «Свобода» вдалося дізнатися, якими редакція радіо бачила свої першочергові завдання, на що звертала основну увагу.​

«У дослідженні є чимало фактів, про які донині взагалі було мало що відомо, документи, які публікуються вперше», – каже головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.

Радіо, цікаве для всіх

«Доволі важко приготувати таку програму, щоб була цікавою і рівночасно впливала на всі верстви нашого народу. З тієї причини українська редакція приготувала різні сектори радіомовлення в такий спосіб, щоб охопити всі верстви населення», – зазначав у вересні 1954 року перший директор української редакції Микола Ковальський. Він наголошував, що програми Радіо Свобода орієнтовані не лише на «інакодумців», людей, не згодних із політикою радянського керівництва. Українська редакція зверталася до всіх, хто міг би зацікавитися правдою.

«Для людей у Союзі це дійсно грало роль: що є інший світ, є інша думка. Люди тоді починали і самі інакше трохи думати, задумуватися багато над чим. Тобто у свій час «Свобода» будила вільну думку», – ділиться спогадами про Радіо Свобода колишній політвʼязень Юрій Шухевич.

Період українського дисидентства в ефірі «Свободи» – тема, яка взагалі може претендувати на кількатомник, невичерпне джерело цікавих, хоч і переважно сумних фактів. У книзі мова йде про самвидав, справи «шістдесятників», релігійні програми, які існували у період, коли у самій УРСР віра була непопулярною справою.

На стежці правди

Особливе місце займає розділ про Євромайдан. Живі трансляції, майже цілодобова робота журналістів української редакції не лише у Києві, а й у регіонах, найсвіжіші новини, відео і фото.

Два роки тому, коли дослідження лише планувалося, було неможливо навіть уявити, що доведеться писати про ще одну революцію – Революцію гідності українського народу. Так само не уявлялося, що доведеться писати про окупацію Росією Криму і про те, як українським журналістам на півострові раптом стане небезпечно працювати.

«Книга виходить у рік, коли Українській редакції Радіо Свобода виповнюється 60 років. За цей час багато що змінилося, але незмінною залишається місія радіостанції – поширення достовірної інформації та ідей, відстоювання демократичних цінностей», – наголошує директор Української редакції Радіо Свобода Мар'яна Драч.

Київське бюро Радіо Свобода, 2011 рік. Зліва направо: Андрій Баштовий, Наталія Коваленко (Саска), Софія Середа, Марічка Набока, Владислав Яцків, Олена Ремовська, Дмитро Білаш, Наталія Пирожук, Олександр Лащенко, Дмитро Баркар, Олеся Бортняк, Вадим Журба, Михайло Мигалисько, Оксана Точаненко, Інна Кузнецова, Тетяна Ярмощук, Євген Солонина, Ірина Кулібаба, Ярина Матвійчук, Ольга Чорномаз, Андрій Ткачук, Ірина Штогрін, Антон Шульга, Микола Закалюжний

Книга «Говорить Радіо Свобода» – це не монографія, а радше спроба дати поштовх журналістикознавцям. Історія Української редакції потенційно – більш ніж цікавий обʼєкт дослідження.

Інші публікації про історію Української редакції і Радіо Свобода загалом читайте тут: ІСТОРІЯ РАДІО СВОБОДА