Українські патріоти Харківщини почали рити окопи на українсько-російському кордоні. Дві сотні добровольців із Харкова та прилеглих районів у четвер зранку почали облаштовувати мережу траншей та окопів навколо міжнародного автомобільного пункту пропуску «Плетенівка». Зведення фортифікаційних споруд може допомогти прикордонникам під час ведення кругової оборони прикордонних брам до України. Активісти приїхали на місце роботи зі своїм інструментом, привезли бетонні блоки й екскаватор для риття протитанкових ровів.
Перед роботою шикуються, перекличка і розподіл по бригадах.
– Бендара!
– Є!
– Йди перший. Чого ж ти ховаєшся? – звертається жінка до Бандери, який потрапив до четвертої бригади копачів.
«Можна і так сказати, що справжній Бандера. Мабуть тим, що своє прізвисько заробив завдяки тому, що дуже сильно підтримував ідеологію Степана Бандери, а також деякими діями, бо був у зоні АТО», – розповів Радіо Свобода про себе боєць.
Бандера з добровольчого батальйону «Кривбас», зараз він у відпустці. Але хлопець не розуміє, як можна сидіти вдома, коли прикордонний Харків майже беззахисний перед можливим вторгненням російських військ.
«Харків запізнюється дуже сильно з оборонними окопами. В Запоріжжі, як мені відомо, ще з липня окопуються. Про це складно казати, але більшість байдужа, їм байдуже щодо рідного краю», – розмірковує Бандера.
Студент Харківського національного політехнічного університету таки не назвав свого справжнього ім’я.
Риють по всьому периметру пункту пропуску – прикордонник Колесніченко
На зведенні фортифікаційних споруд поблизу українсько-російського кордону під час мітингів під обладміністрацією наполягли активісти громадської патріотичної організації «Громадська варта». Люди обурювалися бездіяльністю місцевої влади щодо незадовільної підготовки Харкова до можливих нападів ворога.
Після перемовин громадських активістів із представниками обладміністрації, військовими, прикордонниками, було вирішено залучити добровольців до зміцнення оборонних ліній на державному кордоні.
«Риють по всьому периметру всього пункту пропуску. Щоб прикордонник був упевнений, що у нього є позиції, де він може зреагувати на різні варіанти сценаріїв», – розповідає виконувач обов’язків начальника відділу прикордонної служби Вовчанськ, майор Сергій Колесніченко..
«Патріот! Рию окоп» – незрячий мешканець Змійова
У прикордонному загоні уточнюють: вогневі точки з бетонних блоків, траншеї, окопи, бліндажі потрібні для укриття від мінометного обстрілу та для ведення боїв стрілковою зброєю. Лопати, рукавички та інше знаряддя добровольці купили за свій кошт, а з автобусами, будівельною технікою допомогла харківська влада та заводи з Вовчанського району. Допоможуть добровольці і з протитанковим ровом. Аби прокласти перепону вздовж кордону активісти винайняли екскаватор.
За словами одного з координаторів громадської ініціативи зі зміцнення українсько-російського кордону Ігоря Собко, керівництво області неодноразово заявляло про те, що вздовж ледь не половини кордону виритий рів шириною чотири метри. Насправді ж, із 350 кілометрів кордону, рів прокопали тільки на 20 кілометрів. Тепер активісти «Громадської варти» мають намір продовжити копати протитанкову заваду.
Зміцнювати міжнародний пункт пропуску «Плетенівка» приїхали підприємці, юристи, музиканти, вчителі і навіть чоловік із вадами зору. Микола Кайдан бачить ледь-ледь, каже, що не мав права переховуватися, бо в його місті Зміїв дуже багато проросійськи налаштованих людей, тому він і прийшов на захист кордону від російського ворога.
«Патріот! На фронт не беруть, А щось же треба робити. Ось і роблю все, що можу, рию окоп», – каже Микола Кайдан, який пишається своїм козацьким прізвищем.
Добровольці обіцяють і надалі допомагати прикордонникам, зміцнюватимуть не тільки «Плетенівку», а й решту пунктів пропуску на українсько-російському кордоні. До того ж у їхніх планах – взятися за зміцнення рубежів самого міста Харкова. Також активісти беруться допомагати з ремонтом занедбаних бомбосховищ.