Київ – Росія може створити «систему глобального блискавичного удару». Про це заявив заступник міністра оборони країни Юрій Борисов. При цьому невідомо, якою саме зброєю забезпечать таку «систему». Тим часом Росія здійснила успішний запуск балістичної ракети «Булава» з акваторії Білого моря по полігону на Камчатці, про що повідомив офіційний представник військового відомства Росії.З урахуванням визнаного НАТО перебування російських військ на Донбасі, такі повідомлення свідчать, що не лише перед Україною, а й перед усім світом постала«російська військова загроза». У цьому переконаний військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник.
– Отже, плани Росії створити «систему глобального блискавичного удару», успішний запуск «Булави» свідчать, що не лише Україна, а й увесь світ стикаються з російською військовою загрозою? Чи ні?
– Абсолютно справедливе зауваження, тому що Росія зараз усіма силами намагається демонструвати свою потугу, причому цей сигнал іде принаймні у двох напрямах: назовні та всередину країни. І я не впевнений, що це зорієнтоване більше на зовнішніх ворогів – швидше, щоб показати своєму народові, наскільки вони потужні, і образно кажучи, наскільки вони встали з колін.
Запуск «Булави» якимось дивним чином збігся з призначенням самого себе Путіним на чергову посаду – голови комісії з військово-промислового комплексу.
Але цей запуск «Булави», йому передувало з десяток запусків, які не були успішними, про це всередині країни не так і багато людей знали. Оскільки цей запуск був успішним, він якимось дивним чином збігся з призначенням самого себе Путіним на чергову посаду – голови комісії з військово-промислового комплексу. І тут є певний символізм і найголовніше, що йде потужний сигнал російському суспільству.
– Напередодні Путін заявив, що НАТО використовує конфлікт в Україні для «реанімації Альянсу». Чи є в цих словах зерно правди і з огляду на те, що неодноразово лунали заяви, що функції НАТО за останні роки стали паркетними?
Путін, намагаючись звинуватити НАТО у використанні кризи, дуже допоміг Альянсу, що вони все-таки знову поглянули на своє реальну місію
– Як казав відомий кіногерой Шельменко-денщик «так, та тільки трішечки не так». Путін намагається поставити воза попереду коня.Насправді однією з цілей, записаних у російській доктрині зовнішньої політики і політики безпеки, є перешкоджати просуванню НАТО на Схід, перешкоджати зміцненню НАТО. Путін своїми діями, в тому числі створенням кризи в Україні великою мірою завдяки діям Кремля, а не НАТО, він якраз дав потужний поштовх до перегляду зміни позиції членів НАТО до перегляду позицій щодо турботи про власну оборону. Путін, намагаючись звинуватити НАТО у використанні кризи, дуже допоміг Альянсу, що вони все-таки знову поглянули на свою реальну місію, на необхідність підтримання обороноздатності НАТО.
– В умовах, коли Україна не є учасником і союзником НАТО, якою може бути допомога від Альянсу?
Зараз країна на своєму східному кордоні захищає східний кордон Європи і східний кордон євроатлантичного простору
– Ми надто багато говоримо про допомогу від Альянсу. Я думаю, що це є не зовсім правильна постановка питання. Україна є партнером НАТО, і в нас відносини формалізовані, тому насамперед слід говорити з позиції партнера, в тому числі, коли йдеться про певні види допомоги. Україна свого часу багато допомагала, не буду казати, хто допомагав більше, але Україна надавала допомогу окремим членам Альянсу. Але і зараз це не головне, а головне те, що зараз країна на своєму східному кордоні захищає східний кордон Європи і східний кордон євроатлантичного простору. Саме з цієї позиції варто вести розмову з партнерами по НАТО, тобто це є наша спільна боротьба, якщо ви це визнаєте, ви повинні думати не про допомогу Україні насамперед, а допомогу усьому євроатлантичного простору і Заходу з приводу загрози, що йде зі Сходу.
– Після багаторічного руйнування армії, яку з нинішніх військових ланок ще можна виокремити як ефективну, і на які варто звернути особливу увагу?
Це новітня стрілецька зброя, засоби розвідки, сили спеціальних операцій, авіація, медичне забезпечення, тобто я назвав першу п’ятірку пріоритетів, які точно потрібно розвивати
– Я не беруть відповідати на це складне запитання. Але скажу, що є принаймні п’ять пріоритетів, які абсолютно очевидні, – це новітня стрілецька зброя, засоби розвідки, сили спеціальних операції, авіація, медичне забезпечення, тобто я назвав першу п’ятірку пріоритетів, які точно потрібно розвивати. Але відповідь на це питання має бути надана експертами у процесі, який зараз проводиться в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони. Це складний процес, який триває кілька місяців, і не Україна його придумала, він відбувається в багатьох західних країнах періодично раз у 2-4 роки.
Надзвичайно шкідливо намагатися знаходити тут швидкі відповіді на рівні високих керівників і відразу спрямовувати кошти на ті чи інші напрями, тому що через рік, два, три це може виявитися зайвим, і вимагатиме ще додаткових коштів на підтримку тих сил і пріоритетів, які були визначені помилково.