Абсолютна більшість українського політикуму не бачила (або не хотіла бачити), що об’єктивно в України не було, немає і в найближчому майбутньому не буде більш підступного ворога, ніж Росія, переконаний дописувач «Українського тижня». Він вважає, що не варто бачити причину всіх бід лише в особистості нинішнього президента Росії. Йдеться також про колективного Путіна – російський народ, стосовно якого треба позбавлятися ілюзій. Сьогодні російські громадяни з великим ентузіазмом сприймають всі злочини кремлівського режиму і абсолютно не здригнулися б, якби стали свідками масового винищення українців. А офіційна пропаганда швидко переконає у «справедливості» дій Кремля. Тепер настав час розплати за наївність як національну рису, за погане знання національної історії та надмірну толерантність і довірливість, зазначає автор.
Вважається, що лише демократія із загальним виборчим правом гарантує країні процвітання і благополуччя. Однак, як переконує дописувач тижневика «Новое время», досвід бідних країн засвідчує зворотнє. Адже до влади там гарантовано приходять або ліві популісти або праві націоналісти. Ці хлопці ударними темпами знищують економіку, після чого оголошують полювання на «ворогів», які, мовляв, все зіпсували. Зазвичай крайніми роблять «п’яту колону» – прихильників загальних чесних виборів. Народ починає все розуміти, коли з магазинів зникає їжа. Потім відбувається військовий переворот або повстання, за яким знову йдуть чесні прозорі вибори. Історія повторюється. Аби цього не сталося в Україні потрібно відсікти люмпен і не дати популістам прийти до влади. Для цього, на думку дописувача, необхідно ухвалити простий закон: кожен виборець, прийшовши на виборчу дільницю, повинен або проголосувати, або отримати, скажімо, 20 доларів. Це одночасно ліквідує передвиборчу корупцію і знищить кар’єру популістів, котрі обіцяють рай на землі. Стаття називається «Виборча демократія».
Стратегічна галузь української енергетики переходить в управління групи «Приват». Ставка на патріотизм почала приносити Ігорю Коломойському перші значні дивіденди, зазначає тижневик «Коментарі». Видання інформує, що найближчим часом структури цього бізнесмена можуть утвердитися в ролі основних партнерів підприємств українського атомпрому, тим самим давши можливість освоювати їх мільярдні фінансові потоки. Участь Коломойського в оздоровленні атомних підприємств країни викликає похвалу. Проблема тільки в тім, що він робить це явно не безоплатно, – на цьому зауважує тижневик у статті «Олігарх починає ядерний експеримент».
Сьогодні мародерство – це не тільки обкрадати магазини, біженців, їхні машини й їхні квартири, наголошує головний редактор «Дзеркала тижня» Юлія Мостова. Мародерство – це відчиняти вночі ворота портів для контрабанди; це видавати рефінансування топ-аферистам країни; це стригти мільярди на тендерах; це виплачувати ПДВ зернотрейдерам і експортерам круглого лісу; це списувати борги енергокомпаніям без списку енергокомпаній і розуміння природи боргів. А зрада – це не тільки «злив» інформації ворогові. Зрада – це непроведення реформ; це пріоритет майбутніх виборів над обороною країни; це відсутність у такий час послів у 23 країнах, включаючи Німеччину, Францію і Великобританію. Про інші вади сучасної політики йдеться в статті «На фарбу?».