Талботт бачить можливість «насильницького розпаду» Росії

Колишній високопоставлений дипломат США і один з провідних американських експертів із відносин з Росією Строуб Талботт заявив, що рішення президента Росії Володимира Путіна відмовитися від визнання кордонів, що виникли при розпаді Радянського Союзу, може підготувати ґрунт для «насильницького розпаду» самої Російської Федерації.

В інтерв’ю Huffington Post Строуб Талботт також висловив сумніви в життєздатності стратегічного альянсу між Росією і Китаєм, наголосивши, що Росія має в своєму розпорядженні «багато ресурсів, які потрібні Китаю, але мале число людей, щоб їх захищати».

«Одним із найважливіших рішень, яке ухвалив Борис Єльцин, як найвпливовіший з пострадянських лідерів, які керували розпадом СРСР, були гарантії, що міжреспубліканські кордони стануть міжнародними кордонами нових незалежних держав», – сказав Талботт, який сьогодні очолює Інститут Брукінґса – ліберальний дослідний центр у Вашингтоні.

СРСР уникнув кривавої війни, яку ми спостерігали при розпаді Югославії. Путін іде курсом Мілошевича. Вибравши цей курс, Путін, цілком можливо, штовхає Російську Федерацію до насильницького розпаду
Строуб Талботт

«Вже одне це дозволило Радянському Союзу розпастися, назагал, мирно, без насильства і відносно контрольовано, – продовжив він. – СРСР уникнув кривавої війни, яку ми спостерігали при розпаді Югославії. Путін відкинув це рішення і тепер іде курсом сербського лідера Слободана Мілошевича. Вибравши цей курс, Путін, цілком можливо, штовхає Російську Федерацію до насильницького розпаду».

Говорячи про можливість стратегічного партнерства між Росією і Китаєм, Талботт вказав, що ці дві країни «насправді не підходять одна одній» через серйозні економічні відмінності.

«Крім того, існують суперечливі геополітичні та етнографічні реалії, – сказав він далі. – Росія – найбільша за площею країна на планеті, що має довгий кордон із найбільшою країною за чисельністю населення, Китаєм. У Росії є багато чого з того, що потрібно Китаю – сировина. Це складові майбутньої серйозної конкуренції, а може навіть і конфлікту».

«Якщо замислюватися про довгострокову перспективу, чого Путін не робить, йому слід було б більше турбуватися про стійкість російського контролю над великими територіями сходу країни, де є багато ресурсів, які потрібні Китаю, але мало людей, щоб їх захищати», – резюмував колишній американський дипломат.