Світова преса пише про те, як підприємства ВПК України ігнорують розпорядження президента Порошенка про припинення військово-технічної співпраці з Росією в умовах збройного конфлікту на Донбасі. Також є статі про дії НАТО та тлі української кризи і про те, які висновки для себе має зробити альянс і особливо його європейські члени. Також преса пише і про сон жахів росіян, які одного дня таки прокинуться і зрозуміють, що їхній «напівбог» Путін був просто безжалісним диктатором, який привів до руїни і світ, і саму Росію.
Газета Washington Post пише про те, що, незважаючи на конфлікт між Україною та Росією через підтримку Москвою сепаратистів на сході України, українські оборонні заводи й надалі постачають обладнання до Росії. Нова українська влада запевняла, що припинить поставки, серед яких ключові компоненти до корабельних двигунів, системи наведення для танків та технічне обслуговування для найпотужніших російських ядерних ракет. Київ каже, що продовження озброювання Росії рівнозначне озброюванню ворога в час війни. Але намагання Києва зіштовхнулись зі спротивом з боку працівників компаній на кшталт «Мотор-Січ» у Запоріжжі. На заводі працює 27 тисяч робітників, продукцією яких є двигуни для російських вертольотів та літаків. Багато менеджерів цього підприємства робили кар’єру в тій самій військово-промисловій когорті, що й їхні російські колеги. «Ми маємо власну партію – партію «Мотор-Січі», – сказав газеті речник підприємства Анатолій Малиш. Все це ускладнює спроби президента Петра Порошенка наставити країну на новий курс у відносинах із Москвою в час, коли економіки України та Росії залишаються все ще глибоко взаємно залежними. Посилаючись на аналітиків, газета пише, що тісні взаємини оборонних галузей двох країн, можливо, є одним із факторів, який впливає на те, що президент Путін не хоче дозволити Україні стати частиною західного світу. Підприємства українського ВПК є дуже важливими для багатомільярдної програми Росії щодо модернізації свого війська, і конфлікт між двома країнами ставить під загрозу ці плани. Порошенко у червні видав наказ зупинити поставки оборонної продукції Росії. Але на місцях це не мало впливу, оскільки менеджери підприємств ВПК не отримали формальної вказівки зупинити експорт до Росії. Але якщо б вони справді зупинили поставки, то тоді, як кажуть керівники «Мотор-Січі», економіка регіону зупинилася б. Але ця затримка розчаровує деяких представників у Києві, пише газета, додаючи, що вони все ж таки визнають згубні наслідки для підприємств ВПК. Україна постачає коробки передач для корабельних двигунів. Українські системи тримають на орбіті російські супутники. Українські конструктори розробили найпотужнішу російську міжконтинентальну балістичну ракету СС-18 «Сатана» і українські частини є важливими компонентами інших озброєнь із ядерного арсеналу Росії. Україна є восьмим у світі експортером озброєнь, і десь 70% українського військового експорту припадає на Росію. Після падіння Берлінського муру багато українських оборонних підприємств утримали старі зв’язки – і свою підозрілість щодо Заходу, пише газета.
Видання World Affairs Journal пише, що одного дня росіяни прокинуться і зрозуміють, що те, що вони вважали сном, насправді виявиться нічним жахом. Вони зрозуміють, що Володимир Путін – їхній нинішній герой і напівбог – насправді є лузером і бандитом, який привів країну до руїни, привів людей до руїни, зруйнував їхніх співбратів у Східній Україні та інших державах-сусідах і приніс руїну світові. Вони зрозуміють, що Путін є злочинцем, що режим, який він створив, є фашистським і що його політика є параноїдальною, нереалістичною, деструктивною і такою, що спрямована на самознищення до самогубчого рівня. І ось тоді почнуться взаємні звинувачення і заперечення. І буде пошук винних. І будуть заперечення і наполягання більшості, що вони нічого не знали. Війна проти України? «Заради Бога, були якісь чутки про це». Руйнація росіян та російськомовних українців на Донбасі? «Господи, якби ми про це знали!» Мільярди, які Путін та його приятелі витягли з російської казни? «Ще одні чутки!» Десятки тисяч смертей чеченців? Сотні смертей росіян? «Чутки, чутки, чутки»… Деякі росіяни зрозуміють, що такі заперечення до болю нагадують поствоєнні реакції німців на Гітлера та його злочини. Табори смерті? Газові камери для євреїв? Знищення Польщі, Білорусі та України? Заморений голодом Ленінград? «Ніколи про це не чув! І повірте мені, знав би я, знав би я про це – я б виступив проти злочинного режиму Гітлера! До речі, а чи не був насправді Гітлер австрійцем?»… Українці будуть оглядатися в минуле, згадувати російсько-українську війну 2014 року як третє криваве зіткнення з Росією за останні 100 років. Російські «червоні» і «білі» розгромили українську незалежність у 1917–1921 роках. Радянські росіяни розбили український визвольний рух у Західній Україні в 1945–1954 роках. А згодом, у 2014 році, путінські росіяни та їхні маріонетки намагалися зруйнувати незалежну Україну. І провалилися. Невдача Путіна є такою ж очевидною, як і його злочини. Він зруйнував Донбас. Одним словом, він програв. І що він може ще зробити нині – так це вбити ще більше українців і зруйнувати ще більше міст. Одного дня, коли вони пробудяться і зрозуміють, що їхній герой був безжалісним диктатором, росіяни усвідомлять, наскільки заповзятими співучасниками були вони в усіх його диявольських діяннях – аж до самого кінця.
Видання Foreign Policy вміщує статтю чеського прем’єра Богуслава Соботки під навою «Після України: солідарність НАТО в час кризи». Криза в Україні є справжнім поворотним моментом. Російська анексія Криму, після якої вибухнув конфлікт на сході України, захитала засади європейського континенту. Події в Україні підкреслили незамінну роль трансатлантичного партнерства для миру та стабільності в Європі. Для Чехії, пише Соботка, союз НАТО завжди символізував і «повернення до Європи», і трансатлантичний зв’язок, який бачиться як фундамент чеської безпеки. Але через 15 років після приєднання Чехії до НАТО події в Україні становлять серйозне випробування для альянсу як організації колективної оборони. Без ескалації ситуації НАТО все ж потребує, на думку Соботки, вжити необхідних кроків для заспокоєння тих членів альянсу, які, можливо, почуваються загроженими. У довготривалій перспективі НАТО має активніше проводити спільні маневри, посилити планування на випадок криз, а також активізувати патрулювання на морі та в повітрі. Але коли йдеться про членство в НАТО, нагадує чеський прем’єр, то особливо для європейських членів альянсу варто пам’ятати вислів, що безпека має ціну. І всі члени НАТО повинні бути готовими взяти на себе свою частку відповідальності.