Що показують телевізори в зоні АТО?

Бойовики угруповання «ДНР» дивляться промову президента Росії Володимира Путіна , Донецьк, травень 2014 року

Київ – Із десяти захоплених раніше сепаратистами телевеж сили АТО вже звільнили сім, повідомляє Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення. Решта або знеструмлені, або ретранслюють російські медіа, мовлення 12 з яких заборонено на території України. МВС повідомило, що братиме участь у моніторингу кабельних мереж, щоб виявляти порушників і позбавляти їх ліцензії, однак на думку деяких медіа-юристів, це може бути неефективно.

Непідконтрольними Україні залишаються три телевежі з десяти в зоні АТО – у Донецьку, Луганську та Ровеньках на Луганщині: коли є струм, звідти транслюють російські телеканали. Про це повідомив генеральний директор Концерну радіомовлення, радіозв’язку і телебачення Олександр Півнюк. Луганська обласна телерадіокомпанія, за даними Нацради, з кінця липня знеструмлена. Частина обладнання звільнених телевишок сильно постраждала від вандалізму, додає він.

Юрій Артеменко

Мовлення на підконтрольних сепаратистам територіях намагаються здійснювати із найближчих до них звільнених міст, розповідає голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Юрій Артеменко.

«Радіо-24» з Волновахи, зі звільненої території, налагодило мовлення на Донецьк, і весь Донецьк на частоті 96,2, якщо я не помиляюсь, чує Україну. Другою була компанія «5 канал». У Луганську ми налагодили мовлення із вежі у місті Щастя, і Луганськ на частоті 107,9 повністю покривається мовленням компанії «Радіо-24»», – зазначає він.

Також ведуться перемови із українськими телеканалами, щоб дозволили транслювати їх онлайн, додає Артеменко.

Після звільнення окремі кабельні оператори не хотіли припиняти транслювати заборонені російські телеканали, питання вдалося владнати, тільки підключивши міліцію, зауважує Олександр Ільяшенко, відповідальний у Нацраді за мовлення в зоні АТО. За його словами, частину місцевих телеканалів на певний час захоплювали озброєні угруповання, йдеться, зокрема, про луганський канал «ІРТА», частина мовників, однак, сама підтримувала сепаратистів.

«Ситуація з регіональними каналами дійсно була така, але спочатку у нас було подання до МВС щодо всіх цих телеканалів, та потім усі ці подання «спустили» на МВС у цих районах, і подання втратили всякий сенс», – каже Ільяшенко.

Райвідділи міліції будуть моніторити кабельне телебачення – Геращенко

Антон Геращенко

Зараз планують посилити співпрацю між Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення і МВС, зокрема, щодо виявлення і відключення російських каналів, готовий відповідний наказ міністра Арсена Авакова, говорить його радник Антон Геращенко.

«Міністр внутрішніх справ доручає своїм наказом проводити моніторинг, які канали показують у кабельних мережах, для того, щоб там не було заборонених рішеннями судів російських каналів. Їх наразі, якщо мені не зраджує пам'ять, вісім, навіть більше. У випадку виявлення таких каналів ми будемо інформувати Нацраду про позбавлення ліцензії таких мовників, і у необхідності штрафувати і конфіскувати обладнання», – зауважує він.

Тетяна Котюжинська

Але за словами медіа-юриста Тетяни Котюжинської, для того, щоб припинити мовлення кабельної мережі, потрібно спочатку довести до відома кабельника ухвалу суду, а тоді довести, що він порушує цю ухвалу. Однак втративши права на мовлення, кабельна мережа зможе знову подавати документи на отримання ліцензії, просто змінивши свою назву. Тому, на думку Котюжинської , нововведення не будуть дуже ефективними.

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення говорить про 12 російських каналів, які заборонені ухвалами суду або рішенням самої ради. Це «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР Планета», «НТВ», «НТВ Мир», «Россия-24», «Россия-1», «ТНТ», «Петербург-5», «Звезда», «Рен ТВ», «ТВ Центр-Іnternational» («ТVСІ») та російська версія «Euronews». Тим часом на офіційному сайті МВС повідомили про заборону трансляції ще двох каналів – RT та Life News.

Окрім того, Український кризовий медіацентр повідомляє про видання газет «Донецкие новости» та «Газети для переселенців», є також інформаційні листки-інструкції. Тим не менш, представники місцевого самоврядування у Слов’янську нарікають на брак можливості поширювати інформаційні матеріали серед населення.