Від представників президента Росії лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву надходять пропозиції зустрітися з Володимиром Путіним. Ці представники натякають – в залежності від результатів розмови утримуваний під арештом в окупованому Криму син Джемілєва буде зразу звільнений й лідерові кримських татар відкриють дорогу на батьківщину. Про це Мустафа Джемілєв, якому Росія заборонила в'їзд до Криму на п'ять років, заявив в ефірі Радіо Свобода. На думку Джемілєва, його сина російські окупанти тримають у заручниках, щоб отримати потрібну їм відповідь. Лідер кримськотатарського народу переконаний, що російська окупація Криму не протягне більше п’яти років, і він зможе повернутися на батьківщину.
– Ви, напевно, спостерігали, чули те, що сказала людина, з якою Ви безпосередньо спілкувалися телефоном, людина, яка продовжує з Вами заочний діалог і досі дає Вам оцінки – Володимир Володимирович Путін. Він удруге приїхав до Криму, – після того, як півострів був анексований, – і зробив кілька заяв, приділивши увагу й Вам. Він сказав, що проти будь-яких заборон, маючи на увазі заборону на в’їзд до Криму як Вам, так і Рефату Чубарову, він – за діалог, але при цьому проти того, щоб люди «паразитували на проблемах минулого в Криму» й такі партнери Путіну не потрібні. Що б Ви могли сказати у відповідь?
Cказати гебістська логіка – ти мені не подобаєшся, тож я тебе буду гнобити, не буду тебе пускати тощо
– Наскільки мені відомо, там була зустріч із музейними працівниками. Серед цих запрошених була й кримська татарка, директор архіву Історичного музею в Бахчисараї, причому її кандидатуру, як я з’ясував, довго погоджували в Москві. Побоювалися, щоб не було ніякого підступу. І ось на цій зустрічі вона сказала, що кримським татарам незрозуміло, чому Путін забороняє наших лідерів. Це викликає обурення кримських татар. На це президент відповів їй, що нібито він проти подібних заборон, але він не бажає вести діалог із тими, хто паразитує, заробляє гроші на піарі на тлі минулого. Але, по-перше, це відповідь не по суті питання. Його не запитували, чи бачить він діалог, бо ми і не збираємося з ним його вести. Діалог ведеться з його бандитами, цього достатньо. І до того ж, він по-різному відповідає на це питання в залежності від аудиторії. Ось, наприклад, в мене є лист президента Австрії Фішера, в якому він пише, що обурений тим, що мене не пускають на Батьківщину, і це питання він обговорюватиме з Путіним під час їхньої зустрічі. Тож він відповідає: «Я виконав те, про що ми з Вами розмовляли, я зустрівся з Путіним, він сказав, що ставиться до кримських татар з симпатією, але не може дозволити Мустафі Джемілєву в’їзд до Криму, адже він є громадянином України і членом парламенту України. Про спекуляцію мова не йде». Тут ми бачимо повну відсутність логіки – це моя Батьківщина, так, я був обраний депутатом парламенту, так, тут я і зареєстрований, адже основна робота в мене тут. При чому тут заборона? В радянські часи ми відстоювали своє право повернення на нашу Батьківщину, а отримали російські тюрми й табори – Колиму і таке інше. А зараз отримали заборону й на Батьківщину. І про які гроші йде мова? Якщо ми «піаримося», то що, тепер нікого не будемо пускати на батьківщину, якщо всі «піаряться»? Тоді самого Путіна в першу чергу не можна пускати в Росію, бо він тільки те й робить, що «піариться». Одним словом, повна відсутність логіки. Хоча, краще сказати гебістська логіка – ти мені не подобаєшся, тож я тебе буду гнобити, не буду тебе пускати тощо.
– Але ж Володимир Путін шукав зустрічі з Вами, принаймні розмови. І телефонна розмова відбулася – невдовзі після того, як Крим був окупований. Зараз Ви можете прояснити – тоді він Вас у «піарі», «продажності», «паразитуванні» не звинувачував?
Він сказав, що іншої відповіді від мене і не очікував – будь-який патріот своєї країни має відповідати саме так, але давайте дочекаємося референдуму
– Навпаки! Коли я чітко сказав: «Вам потрібно вивести свої війська з нашої території, адже так відносини з братськими народами не будуються, але на довгі роки ви зараз можете ці відносини зіпсувати», він навіть зробив мені комплімент. Він сказав, що іншої відповіді від мене і не очікував – будь-який патріот своєї країни має відповідати саме так, але давайте дочекаємося референдуму. І взагалі, він казав про те, що нас поважає, що я дуже багато зробив для свого народу, а тут раптом виявляється, що я тепер паразит.
– Ця розмова відбулася ще до так званого «референдуму» в Криму?
– Так, це було 12 березня, до «референдуму», і він сам просив про цю розмову.
– Як відбувалася взагалі ця домовленість про розмову? З вами зв’язалися помічники чи дзвінок був одразу? Нагадайте, як це було.
– Власне кажучи, ще перед цими подіями представник Росії в Севастополі повідомив мені, що Путін бажає зустрітися зі мною. Я запитав, про що нам говорити – у нас є голова держави, голова парламенту, насамкінець. Він відповідає: «Ну ось, про ситуацію в Криму». Я кажу, що тобі потрібно знати предмет розмови – чого хоче Росія в Криму? Тож давайте спершу дізнаємося. «Ну, при зустрічі й обговорите». Я відмовився. Але коли вже надійшла пропозиція приїхати… Але знову ж-таки, домовленість про зустріч була не з Путіним, а з Мейтєміром Шаймієвим (колишнім керівником Татарстану). І ми домовлялися про зустріч у Казані. Але Путін дізнався про те, що ми збираємося зустрітися, і сказав Шаймієву: «Ні, ви краще приїжджайте до Москви, нехай ваша зустріч відбудеться в Москві, і я теж бажав би переговорити». І Шаймієв мене запитав, чи готовий я до цього. Я відповів: «Мені немає про що розмовляти з ним, але давайте вирішимо це питання після розмови з Вами». На цю тему я поспілкувався і з Яценюком, і з Турчиновим, мовляв, от, президент бажає говорити. Яценюк мені відповів так: «Ну, відомо, що він буде говорити, а Ви вирішуйте самі». І я поїхав до Москви зустрічатися з Шаймієвим. Він запитував, чим може допомогти, - а я казав, що він має використати свій вплив, щоб виправити якнайскоріше ту дурість, яку вчинила Росія. Я просив його сказати Путіну, щоб він прибрав війська з нашої території. Він тоді посміхнувся і сказав: «А скажіть-но самі, він там на телефоні чекає». Ми піднялися на другий поверх і півгодини з ним спілкувалися.
– Це в кабінеті Шаймієва відбувалося?
Потім Путін мені сказав, що це – прямий телефон, і коли я захочу з ним поговорити, в будь-який час протягом дня й ночі, 24 години на добу, я можу приїжджати до Шаймієва і розмовляти з Путіним по цьому телефону
– Так, в його кабінеті в Москві. Там на другому поверсі в нього стоїть диван і телефон, мабуть, переговорна. Потім Путін мені сказав, що це – прямий телефон, і коли я захочу з ним поговорити, в будь-який час протягом дня й ночі, 24 години на добу, я можу приїжджати до Шаймієва і розмовляти з Путіним по цьому телефону. Тоді він був абсолютно іншим. Але, звичайно, подальші стосунки залежали від того, чи домовимося ми про те, чого він хоче, чи ні. І тому, оскільки домовленості не було, я став «піарником» та «паразитом».
– Але спочатку Вам уже дозволили повернутися на батьківщину в Крим, хоч і не без проблем. Вас зустрічали Ваші побратими, була яскрава зустріч, але коли Ви виїхали – Вам заборонили в’їзд на п’ять років.
«От якби ви написали заяву на Путіна, про те, що Ви просите, щоб Вас пропустили в Крим, то я б одразу ж її заніс і ми це питання вирішили б»
– Ні, одразу після розмови з Путіним я виїхав до Брюсселя, там була зустріч в штаб-квартирі НАТО, потім до Нью-Йорку – там була зустріч в Раді Безпеки, і коли я повернувся, це було 17 квітня, мене вже намагалися не пустити. Годину-півтори вони щось перевіряли, зідзвонювались, потім нарешті пустили. Але при виїзді, 19 квітня, мене повідомили про те, що є рішення щодо заборони мого в’їзду на територію Росії протягом п’яти років. Я відповів, що не збираюся до Росії, я в 86-ому році звільнився з Колими і не їздив би туди більше, якби не ваш Путін. А він мені: «Крим – це теж Росія». І вже задля того, щоб експериментальним шляхом це підтвердити, оскільки в них у приписі не було ані підписів, ані відомостей про заклад, що цей припис видав, і навіть після того, як преса висловила питання, чому Мустафу Джемілєва не пускають до Криму, офіційно Москва сказала про те, що жодних заборон немає. Що Мустафа «піариться» на цьому, ніхто йому нічого не забороняє. Не забороняє? Ну добре! Я вилетів через Москву, бо прямого рейсу немає, і вже в Шереметьєво працівник ФСБ повідомив мені, що в’їзд заборонено, і навіть приніс мені квиток до Києва. Того ж дня, вночі, я виїхав до Криму на машині. Приїхав на пост, що розділяє Крим та материкову частину – весь кордон там був зайнятий солдатами, ОМОНівцями, БТР, ніби ми приїхали з ними воювати. А в нас було всього 3-4 машини. І ось 4-5 годин ми там стирчали, говорили – безрезультатно. Потім з Державної думи мені подзвонив один депутат, який також є членом Парламентської асамблеї Ради Європи, де ми, власне, і познайомилися, – і каже по телефону: «От якби ви написали заяву на Путіна, про те, що Ви просите, щоб Вас пропустили в Крим, то я б одразу ж її заніс і ми це питання вирішили б». Я запитав, чому це я маю просити дозволу в вашого президента, президента вашої країни? Я знаходжуся в своїй країні. На цьому розмову було закінчено. Але потім мені подзвонив посол Туреччини і сказав, що президент Туреччини Ердоган відслідковує те, що в нас відбувається та занепокоєний тим, що може статися кровопролиття і що в Україні може з’явитися нова гаряча точка, і попросив нас від’їхати від кордону, щоб дипломатичним шляхом спробувати вирішити це питання.
– До речі, наші колеги нещодавно, під час візиту Путіна до Криму поспілкувалися з сімферопольцями і попросили їх дати оцінку діяльності президента Росії. На думку деяких людей, він зробив «велику справу». Ви погоджуєтеся з цим?
– Ну якщо казати про ситуацію, яка зараз склалася в Криму, такого ентузіазму, який спостерігався під час «референдуму», більше немає. Більше того, вони відчувають себе обманутими – навіть той бомонд, що все це проводив, і той зараз віддаляється. І що найцікавіше – я кілька днів тому виступав на «Еспресо ТВ» і попросив там дозволу сказати щось хороше про Росію. Всі здивувалися, звісно. Я казав, що ті, хто здався – військовослужбовці, працівники прокуратури, міліції, – мають зараз запис в документах: «Неблагонадійний, схильний до зради вітчизні». І їх збираються відправити кудись далеко. До того ж, люди вже розчарувалися. Але в цьому опитуванні вони не могли сказати іншого – якби вони сказали, що Путін – такий-сякий, ФСБ вже завтра б за них взялося і було б ясно, що з ними сталося. Навіть кримські татари, які, здавалося б, взагалі не сприймають цю окупацію, просто переважно не спілкуються на цю тему. В своєму колі, звичайно, розмовляють, але не публічно. Тому що знають, що буде далі. І та влада, той режим, що постав зараз в Криму, набагато гірший за радянську владу. Тому що за радянської влади хоча б була якась процедура – арешт, слідство, суд, декор під правосуддя. Все одно, звичайно, перетворять на таборовий пил, відправлять, але була процедура. А зараз люди просто зникають.
– Відомо, що загинув хлопець – кримський татарин, який вийшов на абсолютно мирний протест у Криму відразу після початку окупації…
– Після цього було ще багато випадків…
– Бодай один з них зараз розслідується?
– Ніяких розслідувань. Давайте почнемо з Решата Аметова, хлопця, про якого Ви казали, який вийшов протестувати з українським прапором. На «Ютубі» є відео, на якому видно, як його затовкують, на відео видно навіть обличчя тих людей. У селищі, звідки він родом, всі знають, як все відбувалося, але ніхто нічого не скаже – бояться.
– Скільки це буде тривати, на Ваш погляд? Адже знущання над кримськотатарським народом тривало фактично від часів Сталіна і до самої «Перебудови». Зараз, як Ви кажете, знущання продовжують, але вже з боку російської влади, яка окупувала Крим. Скільки ще витримає кримськотатарський народ?
Там просто немає чим дихати
– В мене є побоювання, що найкращі з кримських татар зараз залишають Крим. Хоча й Меджліс закликає в жодному разі не залишати півострів, але жити стає просто неможливо. Річ навіть не так в економічних обставинах – там просто немає чим дихати.
– За Вашою логікою, цього Путін і хоче.
Ми думаємо, все ж-таки, що путінському режиму скоро прийде кінець
– Так, цього він і хоче, і так воно і виходить. Але ми думаємо, все ж-таки, що путінському режиму скоро прийде кінець. Але я боюся, що це буде кінець і російського режиму теж, адже те, що робить Путін, суперечить інтересам самих росіян. Від державного престижу вже нічого не залишилося. Хоча, звичайно, ми зараз в Україні працюємо над новою стратегією, будуємо демократичну країну, в якій буде краще жити, а жителі Криму подивляться та ще пошкодують про своє рішення, але це безглуздя. От, наприклад, є Північна Корея, є Південна Корея. Північна Корея – це просто пекло, але вони люто ненавидять Південну Корею саме тому, що в них там все добре. А вони хочуть, щоб в них там теж все було погано. Матимемо приблизно такий самий феномен, та й до того ж, від того, що захочуть мешканці Криму, нічого не залежить. Стало неможливо проводити будь-які референдуми. Будь-які розмови про те, що щось необхідно переглянути, караються згідно з відповідною статтю Кримінального Кодексу Російської Федерації як заклик до сепаратизму.
– Але ж Ви пройшли крізь табори, витратили не один рік свого життя, голодували, і, зрештою, перемогли радянського монстра. А зараз?
Зараз також переможемо, але це питання часу
– Зараз також переможемо, але це питання часу. Розумієте, це ж абсурд – путінський режим зараз виступає проти всього світового співтовариства. Звичайно, ціною перемоги будуть страждання людей, їх загибель, особливо зараз, на Сході.
– У студії Ви не просто робите заклики, і не просто висловлюєте впевненість у перемозі кримських татар, ви загалом не сидите склавши руки. Що саме Ви робите? І з приводу заборони Вашого і Рефата Чубарова в’їзду на п’ять років до Криму та щодо інших питань, зокрема? Ви ж зустрічаєтеся зі світовими лідерами наприклад. Що Ви вже зробили і що Ви збираєтеся робити для відстоювання прав кримських татар у цій ситуації?
Перший пункт нашої стратегії – це те, щоб Крим не став предметом торгу
– Ну, перший пункт нашої стратегії – це те, щоб Крим не став предметом торгу, тому що ведуться такого роду розмови, нібито Путін дасть гарантії, що не буде вводити війська на територію України, відкличе своїх бандитів із Донецька та Луганська, а тоді можна буде помаленьку і Крим повернути. Хоча, Обама – ми з ним спілкувалися 3 червня у Варшаві, – сказав, що ніколи, за жодних обставин це не буде забуто, і ми будемо відстоювати те, щоб кожен квадратний метр окупованої землі був звільнений. Я думаю, так воно й буде, але про це постійно потрібно говорити і ми будемо цим займатися.
Будь-які санкції, накладені окупаційною владою, ми будемо оскаржувати в Європейському суді з прав людини і я впевнений на сто відсотків у нашій перемозі
Також потрібно всіляко підтримувати наших співвітчизників, які залишилися в Криму. І на будь-які беззаконня, яких допускається окупаційна влада, потрібно відповідати. Ну от, скажімо, коли декілька тисяч людей поїхали мене зустрічати і прорвали там кордон, їх звинуватили в тому, що вони незаконно порушили кордон між Україною та Росією і тому на них чекають штрафи, порушення кримінальних справ тощо. Але відповідно до міжнародного права, ніякого кордону там немає, це територія України. І тому будь-які санкції, накладені окупаційною владою, ми будемо оскаржувати в Європейському суді з прав людини і я впевнений на сто відсотків у нашій перемозі.
– І ваша справа разом із паном Чубаровим?
– І з цього приводу також, ми вже готуємо документи і будемо їх розглядати в Європейському суді з прав людини. Крім того, ми створили Управління у справах Криму при Генеральній прокураторі України і ми будемо жорстко реагувати на всі беззаконня, які вчиняють чиновники нової окупаційної влади проти наших громадян, порушувати кримінальні справи, оголошувати їх у розшук – одним словом, будемо відстоювати свої права всіма доступними нам способами.
– А можете сказати щось із приводу справи Вашого сина, адже він перебуває на окупованій росіянами території фактично заручником, як стверджують правозахисники?
Мій син буде вдома, а заборону буде скасовано та відкрито дорогу в Крим
– Останнього разу я мав розмову з представником Путіна, який того дня, коли відбулася наша з Путіним телефонна розмова, 12 березня, сприяв спілкуванню. Кілька тижнів тому він приїжджав, казав про те, що Путін готовий ще раз зустрітися зі мною. А я питав, як зустрічатися, якщо мені заборонено в’їжджати на територію Росії? Він дав мені зрозуміти, що в залежності від результатів розмови, вже наступного мій син буде вдома, а заборону буде скасовано та відкрито дорогу в Крим. Що я міг йому відповісти? Я сказав: «Яка ж у вас все ж-таки мерзенна країна, якщо голова держави займається заручництвом». Тобто, мого сина тримають у заручниках для того, щоб отримати потрібну їм відповідь. І я сказав: «Передайте, що ніякого діалогу не буде».
– Вам і Рефату Чубарову на п’ять років заборонено бувати на своїй батьківщині. Можете дати прогноз, скільки приблизно може ще тривати окупація Росією Криму і коли вдасться зрештою Вам особисто повернутися на свою батьківщину?
Ніхто зараз не може сказати, скільки місяців чи скільки років, але однозначно окупація закінчиться і Крим повернеться до складу України
– Я думаю, вони дуже великі оптимісти, якщо думають, що протримаються п’ять років. Я думаю, цей термін буде коротшим. Щоправда, ніхто зараз не може сказати, скільки місяців чи скільки років, але однозначно окупація закінчиться і Крим повернеться до складу України. Але тепер вже все буде по-іншому. І ми матимемо змогу повернутися на Батьківщину абсолютно законно і всі понесуть відповідальність за те, що зробили з громадянами України на їх землі.