Потужний український телесигнал накриє весь Донецьк, це справа двох днів – Артеменко

Гість «Вашої Свободи»: Юрій Артеменко, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Інна Кузнецова: Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко закликав мешканців Донеччини повідомляти йому, чи вимкнені у них російські телеканали. Він обіцяє, що зможе допомогти з тим, щоб цих телеканалів не було на Донеччині.

Антон Геращенко говорив про ситуацію, яка відбулася у містечку Новогродівка Донецької області, де після визволення від сепаратистів у місті місцевий провайдер, невеликий провайдер, вимкнув російські телеканали.

Ніякі розмови не допомагали, аж поки туди не прийшов командир однієї з частин Національної гвардії. Сила нібито не була застосована. Вистачило розмови.

Пане Артеменко, чому не вистачає розмов представників Нацради чи того ж МВС?

Ваша Свобода

– Я хотів би повернутися до питання: хто і як допоможе зупинити цю вакханалію? Не Нацрада, не Антон Геращенко, якого я дуже поважаю. Самі люди, сама громада можуть це зробити.

Так, не функція Нацради влазити в контент. Але функція наших патріотів – це зробити так, щоб брехні не було.

Що ми зробили за цей час, і що треба робити? По-перше, є відповідні ухвали судів, є рішення Нацради, яким заборонена трансляція чи зупинене мовлення майже усіх інформаційних російських каналів. «Росія-24», «ОРТ», Rent TV, «Звєзда» і так далі.

Але, на жаль, вимкнули майже всі. У нас є дві проблеми. Це проблеми трансляції мовлення в супутникових мережах. Удома ви маєте супутникову «тарілку» – будь ласка, це ваш вибір. Дивіться, не дивіться. Але коли власники готелів чи санаторіїв роздають (або навіть такий кричущий приклад, який у нас був у київському пологовому будинку – роздають через «тарілку» людям у палатах, у номерах ці брехливі канали), то це треба зупиняти.

На жаль, є проблема в тому, що санаторії чи готелі не мають єдиного координаційного центру, тобто не мають єдиного власника, тому до нас оперативна інформація доходить через повідомлення поштою, телефонні дзвінки, через «Фейсбук». І ми реагуємо.

Ви розказали про приклад у Новогродівки. Я не знаю, якими причинами керувалася та людина. Але точно не патріотичними. Мабуть, причина – гроші. Але коли йде війна, то бізнес, гроші мають взагалі помножитися на нуль і померти. Бо якщо не буде країни, то і не буде бізнесу у ній.

Я Вам наведу інший приклад. Такий же. Про нього вже сказано. Це фізична особа, підприємець Райський у Мелітопольському районі у Запорізькій області, який транслював російські канали. Скільки разів до нього не зверталися би особисто члени Нацради, представники Нацради на місцях, а він просто бавився. Ми подзвонили – вимкнув.

– На останньому засіданні Нацдари з питань телебачення і радіомовлення йому було висловлене попередження.

– Попередження – це дрібниця.

За фактом порушено карну справу. Тому що не треба казати, що ти є якимось передавачем, який передає брехливі новини. Ти сприяєш роздуванню війни, ти сприяєш ворожнечі. Тому порушена справа внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань. І сьогодні майже годину тому я розмовляв з прокурором Запорізької області, паном Шацьким і просив одного: в рамках закону пришвидшити цю справу, розгляд цієї справи, щоб уже найближчим часом був судовий вирок і щоб ті провайдери, які не розуміють, що це забавки, а що це конкретна зрада, якщо хочете, щоб вони побачили результат, який буде.

– З іншого боку, чи не став пан Райський таким собі «цапом відбувайлом»? Адже випадків таких є чимало. Не лише у Мелітополі.

– «Цап відбувайло» – це коли людина, яка, можливо, не знала цієї інформації, але коли свідомо він вмикає, то, на мій погляд, це злочинець. І я переконаний, що суд це доведе.

Причому, знаєте, чому я кажу, що злочинець? Тому що територія поширення його сигналу була не тільки маленький регіон у Мелітополі, його канал у тому числі транслювався і на військові містечка у Мелітополі. Вибачте, як матерям, як дітям, як солдатам, які йдуть на війну, дивитися ті канали, які сприяють роздмухуванню війни?

Тому, на мій погляд, на погляд членів Нацради, у нас дуже простий принцип: якщо ти мовиш на окупованій території, ми розуміємо, що ти стоїш під дулом автомата і творити геройські вчинки ціною свого життя не кожен зможе. Але як тільки звільнена територія, то ти в той же день маєш увімкнути українські канали і вимкнути російські канали.

От приклад з Новогродівкою. Це звільнена територія. Люди хочуть нового життя, люди хочуть відбудовувати, люди хочуть правди, а ця людина бавиться. Я думаю, що ми не тільки за допомогою Нацгвардії, звичайно, буде і попередження, звичайно, будуть і всі адміністративні санкції, але ми звернемося і до правоохоронних органів, щоб за принципом, за прецедентом пана Райського і проти цієї людини була порушена карна справа.

– Наскільки я знаю, стосовно радіо «Шансон», де є така передача, як «КПЗ» (це нічого спільного нібито не має з спецорганами, це лише «Концерт за замовленнями»), але разом у цій програмі виконувалися замовлення…

– Там був єдиний випадок, на який ми відразу відреагували. Знову ж таки, дякуючи людям, радіослухачам (ми зараз налагодили контакти, кажу, що не тільки через «Фейсбук», а й телефонами, іншими соціальними мережами), люди повідомили, що на радіо «Шансон» ведучий, до речі, дуже популярна людина, з великим досвідом, приймав заявку у прямому ефірі від слухача. Слухач каже: передайте пацанам з «ополчення» наш палкий привіт і пісню «Донбас». Я думаю, що не свідомо діджей, який був, сказав: так, будь ласка.

Ми на це звернули увагу. Ми оголосили перевірку радіокомпанії. Я хотів би сказати, що дуже оперативно відгукнувся колектив радіо «Шансон». Вони провели збори редакційного колективу свого. Вони висловили ганьбу цій дівчинці, яка з незрозумілих причин це зробила. Дівчина звільнена ця. Редакційний колектив попередив про неприпустимість таких речей. І це була розмова на останньому засіданні.

Я думаю, що саморегуляція – це дуже важливо у цьому плані. Бо попередження є попередження. А саморегуляція і патріотизм – це дужне важливі речі у тих умовах, в яких ми живемо.

– Донеччани повідомляють, що зараз у Донецьку в аналоговому варіантів відновлене мовлення російських телеканалів, оскільки там не було світла, але російські телеканали там мовлять, а українські – ні.

Було повідомлення, що «5 канал» зараз мовить у Донецьку. Яка ситуація зараз?

– Ситуація наступна. Мовить на частоті в Луганську 107.9, а в Донецьку 97.6 інформаційне українське радіо «24». Причому з російськомовними новинами. Люди мають чути правду будь-якими мовами. На Донецьк ми подаємо сигнал з Волновахи. Це місто, яке звільнене. З вежі, яка охороняється нашими військовими, бо провокації можливі у будь-який час. І ми досягаємо в аналоговому ефірі західної частини Донецька.

При умові звільнення нашими військами трішки глибше, ніж територія Мар’їнки, яку позавчора визволили, десь на 10 км ми зможемо перенести передавачі в інше місце, на інші вежі. І тоді сигнал буде дуже потужний, і ми накриємо весь Донецьк. Я думаю, що це справа двох днів.

– Чому саме радіо «24»? Це були їхні частоти? Чи щось інше?

– Коли приходять терористи, окупанти, то вони вимикають інформаційні телеканали: радіо «24», «5 канал», УТ-1, «1+1». І наше завдання в першу чергу відновити мовлення тих, кого зняли. Це справедливо.

Наш український державний центр радіочастот взагалі прорахував, яку можна знайти вільну частоту, щоб вона не заважала іншим мешканцям. Була знайдена частота, і ми запропонували це трьом телерадіокомпаніям, хто і швидше зробить. У радіо «24» були на той час більші можливості придбати передавач, його встановити і так далі. Тому вони були першими, які це зробили.

– Я знаю, що у радіо «Ера» є свої частоти там, але мовлення немає на даний момент.

– Так, у них є свої частоти. Але ті частоти, які є на зайнятій території.

– Практично вже кілька разів було таке, що у дні засідань Нацради з питань телебачення і радіомовлення пікетують приміщення Нацради громадяни, які вимагають зміни контенту.

Наші кореспонденти знімали сюжет, були на одному з таких пікетів минулого четверга.

Активісти вимагали очистити телепростір України від пропаганди Кремля

– Пане Артеменко, Ви зустрічалися з пікетуючими, і посеред самого засідання вони приходили. Наскільки я розумію, на завтра запланована зустріч з представниками головних телеканалів.

– Дуже просто. Ми у четвер проводили засідання, оголошуємо попередження тим же компаніям. Входять хлопці і починають ці вимоги, ці прохання, які є. Звичайно, спочатку був підвищений градус бесіди, потім ми вийшли на конструктивну розмову, де пояснили, що ми не є органом цензури, та й взагалі скасовувати той чи інший серіал – це взагалі не наша парафія. Це, скоріше, парафія Мінкульту чи Держкіно, які ставлять відповідні позначки.

Але те, що ми підтримуємо хлопців, то це безумовно. Бо зараз такий час, є різні люди. Є конструктивні, а для когось це зайвий піар. Ми у той же день, у четвер, звернулися до всіх керівників телеканалів переглянути умови, на яких це є. Ми наступного дня зустрілися з хлопцями, долучили їх до роботи. Мало того, там є дуже гарні хлопці, яких я буду особисто радити до складу нової громадської ради при Нацраді.

І завтра ми зустрічаємося з керівниками загальнонаціональних телерадіокомпаній з простим проханням: хлорці, коли йде війна (знаєте, є бізнес, як я казав, а є країна, бо немає країни – немає бізнесу), будь ласка, перегляньте.

Звичайно, вони понесуть якісь збитки і значні збитки, бо реклама впала на 40%. Але якщо вони цього не зроблять на умовах саморегулювання, виписавши якісь критерії, що можна, а що не можна, і так далі, тоді звичайно. Я вже мав розмову з представниками Держкіно – ми будемо переглядати вік, для якого заборонені фільми.

Не дуже хотілося б цього робити. Бо одна справа – це коли сама галузь саморегулюється і ми не влазимо з цензурою, а інша справа, коли буде сидіти чиновник і казати: оце не можна, оце не можна.

– Маємо запитання від слухача.

Слухач: У Ані Лорак запитали: чому ви співаєте для росіян під час АТО? Вона відповіла: нічого особистого, це бізнес.

Невже правий давньоримський імператор, який сказав своєму сину: запах прибутку хороший, як він не був би отриманий!?

– Я не згодний. Я вже сказав: не буде країни – не буде бізнесу. Це навіть не питання виживання, це питання громадської свідомості.

До речі, про Ані Лорак. Зараз ми з Вами у студії спілкуємося, а двоє моїх колег поїхали на спільне засідання МВС і Мін'юсту, де будуть розглядати список і вносити пропозиції російських людей, російських акторів, виконавців, театральних діячів, які своїми виступами порушують цілісність нашої держави. Зокрема, чому поїхали наші? Ми вважаємо, що до цього списку, окрім жириновських та інших, мають бути додані прізвища і всіх керівників «Першого каналу російського», «Росія-24», тобто тих людей, які володіють чи є менеджерами тих російських телеканалів, які несуть брехню.

Фраза «гроші не пахнуть». По-перше, вони пахнуть.Був такий приклад у світовій історії, так звана «справа Руанди», коли за розпалювання ворожнечі в Руанді до кримінальної відповідальності і до ув’язнення на багато років були посаджені не тільки прем’єр-міністр, а й керівники радіо і газет, які поширювали цю брехню і сприяли ворожнечі між народами. Я думаю, що над цим має замислитися кожен керівник, який зараз підписує той чи інший текст.

– Ще одне запитання слухача.

Слухач: У нас на Вінниччині вже 10 років немає дротового радіомовлення. Хоча в самій Вінниці воно є. Я українське радіо слухаю через мережу інтернет. А через ФМ-діапазон чомусь не ловить. Але російські канали ловить досить якісно.

Коли нормально буде слухати першу, другу, третю програму українського радіо на Вінниччині?

– Дротове радіо, на жаль чи на щастя, відходить у минуле. Зараз нові технології і інтернет-технології, технології четвертого покоління зв’язку.

Чому немає українського радіо на ФМ-частотах в Україні? Я Вам можу сказати, що і попередній склад керівництва Нацрадіо, і нинішній замість того, щоб займатися розбудовою мереж, вони займаються чим завгодно, інтригами, але не розбудовою мереж.

У нас є досить просте рішення. В умовах того, коли бюджет не має грошей, об’єднати мережі ФМ місцевих обласних держтелерадіокомпаній і невеликі наявні частоти, які є в Нацрадіо, і створити єдине суспільне радіомовлення, яким буде керувати Національна радіокомпанія України. Це не примусить вкладати гроші, але це буде швидким і ефективним інструментом. Зі свого боку, Нацрада додасть частоти у тих містах, де немає мовлення.

– Наскільки я розумію, ці частоти у Нацрадіо в ФМ-діапазоні є лише у трьох містах.

– Так. Але 80% обласних державних телерадіокомпаній (це державні телерадіоорганізації) в обласних центрах мають такі частоти.

– Тобто на цілодобове мовлення?

– На цілодобове мовлення. 24 години.

– І це можна буде узгодити з ними?

– Звичайно. Це ж держава.

– Ці ситуації вже не перший рік розглядаються. Я знаю, що подавалося Нацрадіо на конкурс, який був оголошений ще у січні, мав пройти у квітні, а потім не був проведений. Здається, проходив нещодавно, 17 липня. Але конкурс був скасований.

– Так, він був скасований. Тому що не у січні, а наприкінці минулого року попередній склад Нацради оголосив цей конкурс. Конкурс заточувався під одного переможця.Переможець – це радіокомпанія, яка була наближена до сім’ї Януковича. Тому жоден з провідних потужних гравців на радіоринку не зміг взяти у ньому участь.

– Але ж Нацрадіо брало.

– Вони думали, що будуть підбивати підсумки у ті часи, коли Янукович буде при владі. Була дуже проста схема. Є два претенденти, ми даємо нашому радіо, а держава якось…

Не можна будувати програш чи успіх на базі, яка за фактом є нечесною. Що було б краще? Сказати: давайте ми закриємо очі на те, як будувався цей конкурс, давайте визначимося з переможцем, з цією радіокомпанією, близькою до сім’ї колишнього президента, бо вони мають гроші, тобто за формальними ознаками вони мали б бути виграні. Або ж ми сказали чесно: ми цей конкурс скасуємо, ми оголошуємо новий конкурс, а на новому конкурсі хто дасть кращі умови, хто дасть кращі фінансові гарантії, хто швидше запустить канал, хто краще продемонструє програмну концепцію, тобто хто кращий буде за контентом, той і буде переможцем.

– З іншого боку, Нацрадіо планувало подавати до суду. Потім скасувало свій позов.

А вчора я бачила в мережі «Фейсбук» відкритого листа до президента України від діячів культури, дуже відомих людей (очевидно, Ви теж цей лист бачили), в якому просять врятувати Нацрадіо.

Чи буде хтось дослухатися до цього?

– Будемо дослухатися. Я Вам скажу, давайте тільки не плутати Нацрадіо і керівника Нацрадіо. Бо я вважаю, що те, що трапилося з тим, що Нацрадіо завмерло у своєму розвитку, то це завжди провина першої особи. Тому ми будемо розвивати.

На жаль, закони не передбачають пріоритетне право державних компаній отримувати, але є пріоритетне право знову ж таки всередині кожного з нас, що державна компанія, компанія, яка культивує культуру, мораль, має право бути в пріоритеті.

– Ми багато зараз говоримо про суспільне мовлення. Коли говорять про суспільне мовлення, зрозуміло, йдеться як про радіо, так і про телебачення. Однак про радіо мови дуже мало.

Чи я і мої колеги, як старі радисти, що називається, прискіпливо до цього ставимося, чи так є і насправді?

– Ні, так є і насправді. Бо насправді телебачення якось завжди на думці – більше впливу, більше рейтингу і так далі.

Суспільне телебачення буде в наступному році. Є багато питань. Завдання нашої Нацради – запустити процес створення наглядової, яка буде обирати керівника, яка взагалі буде визначати політику. Це дуже важко. У нас вперше – як відібрати 15 людей чи 14 людей, які були б найкращими, які були б найчеснішими, які були б найморальнішими і найпрофесійнішими експертами в цій наглядовій раді. Але ми це зробимо. Не сумнівайтеся!

А суспільне радіомовлення? То я сказав, що найкоротший, найкращий варіант це зробити суспільне мовлення на базі радіочастот обласного держтелерадіо і Національної радіокомпанії України. Об’єднати і… Я знаю, що цю позицію підтримує голова Держтелерадіо України, пан Наливайко, який буде одним з провайдерів цього продукту.

– Чи подають на ліцензії чи конкурси такі суб’єкти, як «Громадське радіо», «Громадське телебачення»?

– Ще не подаються. Тому що частот немає. Ми зараз звернулися до відповідних інституцій, щоб прорахували нові частоти. Якщо вони будуть подавати – будь ласка, ми готові розглянути це питання.

– Будемо бачити, як розвиватимуться події. Хотілося б, аби і суспільне мовлення розвивалося, і все в країні було гаразд, інформаційний простір був би захищений.