Варшава – НАТО мусить надати Польщі конкретні гарантії безпеки, а польський уряд повинен збільшити фінансування спецслужб. Про це говорили депутати Сейму під час засідання парламентських комісій, присвячених безпеці держави. Політики вважають, що нині Росія загрожує не лише Україні, але й Польщі. Саме з подіями в Україні польські депутати пов’язують активізацію російських шпигунів. Про загрози для польської державності, пов’язані з агресивною політикою Росії, в Сеймі говорили керівники силових відомств та органів державної безпеки.
Міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк питання польської безпеки пов’язує з тим, що відбувається на сході України. Під час засідання парламентської комісії з питань національної оборони він сказав: «Ми маємо справу з найбільшою кризою європейської безпеки після завершення Холодної війни».
За словами Сємоняка, саме з огляду на події в Україні Варшава збирається збільшити бюджет військової розвідки та контррозвідки.
Міністр також повідомив про польські плани щодо вересневого саміту НАТО. Польща, зазначив він, наполягатиме на тому, щоб НАТО надало конкретні гарантії того, що воно захистить польську державу в разі небезпеки для неї. Крім цього, сказав міністр, країни ЄС мусять збільшили витрати, спрямовані на оборону.
«Перевага НАТО, яку воно має над Росією завдяки США, може зменшуватися, якщо союзники не будуть готові до фінансових витрат», – переконаний Сємоняк.
На запитання депутатів, що саме міністрові відомо про розміщення російських військ біля кордонів з Україною та їхню кількість, Сємоняк сказав, що не може оприлюднити ані таку інформацію, ані джерела, з яких вона надходить.
Із міністром полемізував депутат Міхал Войткєвич. Він вважає, що уряд повинен інформувати польське суспільство про рівень загрози для державної безпеки, так само як інформує про урагани й шторми, що загрожують населенню країни. Він нагадав про касетний скандал, який саме лихоманить найвищі ешелони польської влади і низку фальшивих сигналів про замінування польських державних установ. На думку політика, це може свідчити про намагання якихось зовнішніх сил дестабілізувати польську державу.
У свою чергу депутат Антоній Мацеревич переконаний, що Росія не відмовиться від своїх агресивних планів щодо сусідів.
Абсолютно очевидне те, що без Польщі, яка єдина спроможна організувати Центральну Європу, незалежність України може стати сумнівноюАнтоній Мацеревич
«Польща опинилась в особливій ситуації, що змушує нас до великих зусиль, – каже він. – Ми побоюємося російського нападу, про який кілька років тому говорив президент Качинський. З іншого боку абсолютно очевидне те, що без Польщі, яка єдина спроможна організувати Центральну Європу, незалежність України може стати сумнівною».
Росія цікавиться модернізацією польського війська
Про державну безпеку Польщі йшлося й на чотиригодинному засіданні парламентської спецкомісії, присвяченої активності російських спецслужб. Інформацію депутатам Сейму надали керівники польської цивільної та військової розвідки і контррозвідки. За їхніми даними, Росія передусім цікавиться питаннями модернізації польського війська.
Після засідання цієї спецкомісії депутат Марек Опйола з партії «Право і справедливість» сказав, що у зв’язку з подіями в Україні активність російських спеціальних служб зросла в цілому світі, а зокрема у Польщі. «Ця активність є набагато більша, ніж дотепер», – наголосив він. За словами Опйоли, польські спецслужби відкрито говорять про те, що в них нема достатніх ресурсів, аби належним чином протистояти діяльності російських служб.
Партійна колега Опйоли депутат Беата Мазурек розповіла, що нині проти Польщі ведеться потужна інформаційна та пропагандистська кампанія.
Російські служби аналізують усе, що є в інтернет-мережі, а також те, що написане в газетах і представлене на телебаченніБеата Мазурек
«Російські служби аналізують усе, що є в інтернет-мережі, а також те, що написане в газетах і представлене на телебаченні, тож ми живемо у світі великої ілюзії», – говорила Мазурек.
У свою чергу депутат Артур Дембський, оцінюючи активність російських спецслужб у Польщі, сказав, що вони не лінуються.
За підсумками обговорень у спецкомісії, депутати звернулися до уряду з проханням збільшити фінансування польських спеціальних служб. Інформуючи про результати цього засідання, польські ЗМІ цитують полковника Генрика П’єцуха, колишнього секретаря Чеслава Кіщака, останнього міністра внутрішніх справ комуністичної Польщі. За словами П’єцуха, після того, як на початку дев’яностих радянські війська покинули польську територію, в країні залишилося 16 тисяч агентів, які працювали на СРСР.