Світова преса переконана, що Європа нині повинна «тримати Путіна на слові», коли він обіцяє гарантувати об’єктивне розслідування катастрофи малайзійського «Боїнґа-777» та закликає до миру в Україні, а, насправді, «нічого не робить, щоб зупинити потік бойовиків і озброєння з Росії на український Донбас». Навпаки, Росія переходить у наступ зі своїми непереконливими, як пишуть світові оглядачі, доказами нібито можливої причетності до катастрофи лайнера рейсу MH17 української сторони. Газети також пишуть про двояке ставлення до Росії в ЄС, коли такі країни як Франція, Італія, Німеччина, більше схильні до розмов, аніж до серйозного економічного тиску на Росію через її небезпечну для світу політику, котра, як пишуть аналітики, поки-що проявляється в Україні, але з трагедією «Боїнґа-777» виходить на глобальний рівень.
Американська The New York Times закликає ЄС до більш рішучих дій щодо політики Росії в Україні та вважає, що «після збитого малайзійського літака і брутального поводження з тілами жертв Європа повинна вимагати від Путіна переходити від слів до діла». Газета також наголошує, що коментарі російського лідера Володимира Путіна щодо катастрофи MH17 «непереконливі» і, окрім багатьох обіцянок, він не зробив нічого, щоб зупинити проросійських сепаратистів в Україні». Газета вважає, що брутальний контроль сепаратистами місця катастрофи вже зробив можливим знищення низки доказів загибелі лайнера. Зволікання з боку проросійських бойовиків із допуском до місця падіння MH17 міжнародних експертів, з передачею їм чорних скриньок, тіл загиблих, свідчать, на думку газети з Нью-Йорка, про те, що сепаратисти мали досить часу щоб сховати або знищити більшість обтяжливих для них доказів.
Впливова The Wall Street Journal вважає, що висунута у понеділок російськими військовими версія про нібито близькість до «Боїнґа-777» під час польоту українського винищувача Су-26 та наявність в зоні конфлікту українських ЗРК «Бук-М1» «суперечать широко розповсюдженим звинуваченням офіційними особами в Україні та на Заході про причетність до збиття MH17 якраз проросійських сепаратистів Донбасу». Окрім того, газета звертає увагу на те, як представники ОБСЄ, так і Нідерландів, не лише оцінили мужність шахтарів, котрі оперативно зібрали чи не всі тіла загиблих, але й висловили сумніви щодо чистоти процесу завантаження тіл до транспортних засобів та звернули увагу на можливість несанкціонованого переміщення сепаратистами частин розбитого лайнера, а то й навмисного роздроблення його великих уламків.
Брюссельська EUObserver вважає, що «європейська політика стоїть сьогодні перед головним іспитом, оскільки європейські міністри вирішують тепер, якою має бути відповідь ЄС на катастрофу малайзійського MH17 та поведінку Москви» і її зволікання щодо впливу на проросійських сепаратистів на сході України. Видання також наголошує, що Велика Британія та Нідерланди, звідки походить більшість жертв збитого «Боїнґа-777», очолюють групу країн, котрі виступають за посилення жорстких санкцій проти Москви. Але, як зауважено тут, такі країни як Франція, Італія, Німеччина, ставляться до цього двояко та заперечують значне розширення санкцій ЄС проти Росії. Видання з Брюсселя також звертає увагу на те, що «США, котрі вже пішли на більш жорсткі санкції проти Кремля, аніж ЄС, називають катастрофу малайзійського лайнера MH17 «тривожним викликом» для Європи.