Буде створене «Міністерство Криму» на чолі з Чубаровим?

Київ – Україна має створити міністерство з питань Криму – таку пропозицію висунули учасники круглого столу з проблем окупованих територій, який відбувся 15 липня в українському парламенті. За підсумками зареєстрували і законопроект. На думку представників громадськості та експертів, нове відомство має опікуватися проблемами українських громадян, які залишилися на окупованому півострові, вимушених переселенців, і окремо – захистом інтересів кримськотатарського народу та поверненням Криму до складу України. Урядовці запевняють, що вже працюють над цими питаннями, однак активісти звинувачують владу в тому, що кримчани кинуті напризволяще, а допомагають їм лише громадські організації.

У Криму залишається дуже багато місцевих мешканців, які зберегли українське громадянство, частина з них виїхали в інші регіони України через переслідування. Ці люди потребують уваги держави, так само як і доля півострова, незаконно анексованого Росією. Нині такої уваги немає. Такої думки дотримуються представники громадськості, які взяли участь у круглому столі з проблем Криму. Серед них і кримський правозахисник, голова громадської організації «Центр громадянської просвіти «Альменда» Ольга Скрипник.

«Чому це важливо? Проблеми переселенців уже вирішуються на материковій Україні, і є окремі нормативні акти щодо цього. Але є громадяни, які не можуть чи не хочуть виїжджати, і вони налаштовані зберегти українське громадянство. Ними ніхто не опікується. Низка проблем. Правозахисних, гуманітарних та інших. Потрібен окремий орган, але в нього мають обов’язково увійти правозахисники й представники громадських організацій, які вже опікуються мешканцями півострова. Бо українські органи влади не можуть увійти до Криму і працювати, а громадські організації, особливо міжнародні там діють»,– зауважила Ольга Скрипник Радіо Свобода.

Закон про окуповані території заважає повторній інтеграції Криму до України – Калетник

Микола Катеринчук

Формально Верховна Рада зробила свій крок до вирішення проблем, пов’язаних з анексією Криму Російською Федерацією – ухвалила закон про забезпечення прав громадян, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Однак депутат, колишній член комуністичної фракції та провладної більшості часів Януковича Оксана Калетник зауважує, що цей та інші закони розривають економічні зв’язки Криму з рештою території України, а відтак і віддаляють перспективу його повторної інтеграції. До нинішньої законодавчої бази щодо Криму є зауваження і в інших парламентарів. Так, депутат від «Батьківщини» Микола Катеринчук вважає її недостатньо деталізованою.

«Насамперед потрібна державна стратегія й конкретні кроки на рівні виконавчої влади, чого наразі фактично немає. Через військові дії та АТО на Сході України про проблеми Криму неначе забули. Держава має вести напрямок вирішення гуманітарних і соціальних проблем вимушених переселенців, виробити стратегічне бачення шляхів повернення Криму до України», – саме такий шлях реінтеграції Криму до складу України бачить Микола Катеринчук.

По завершенні круглого столу він зареєстрував у парламенті законопроект про створення міністерства Криму, який має стати відповіддю на всі ті проблемні питання щодо Криму і кримчан, які озвучують активісти, експерти та представники влади.

Водночас, на думку депутата від УДАРу Олександра Мочкова, було б доцільніше утворити не нове міністерство, а Національне агентство з питань Криму і тимчасово вимушено переселених осіб, і не лише з півострова, а й з Донбасу. Оскільки нове міністерство, на його думку, дублюватиме функції інших органів виконавчої влади. Мочков додав, що задекларовані урядом 25 мільйонів гривень допомоги для кримських переселенців досі ніхто не виділяв.

Однак більшість учасників дискусії наполягала на тому, що міністр Криму матиме статус члена Кабінету міністрів, а відтак зможе ініціювати рішення уряду та законопроекти, і напряму доноситиме свою позицію першим особам держави.

Треба почати з ретрансляторів на кордонах Криму – політолог

Позафракційний депутат Оксана Калетник бачить вихід у поновленні економічних зв’язків із півостровом і пропонує спробувати домовитися з Росією про спільне управління територією і бодай таким чином повернути його під українську юрисдикцію. Однак більшість її співрозмовників сприйняли цю ідею вкрай негативно, оскільки, на їхню думку, це означало б визнання анексії Криму.

Тарас Березовець

Серед них і політтехнолог, кримчанин за походженням Тарас Березовець. Він вважає, що Україна має розробити стратегію повернення півострова до складу України і паралельно допомагати українським громадянам-кримчанам.

«Українська держава має виробити чітку стратегію допомоги тим мешканцям Криму, які зберегли українське громадянство. Хоча зараз навіть немає такої офіційної стратегії. Важливою є й інформаційна політика – створення нових українських інтернет-ресурсів, FM-радіо, з яких могли би черпати достовірну інформацію про події в Україні мешканці окупованого півострова. Треба створювати ретранслятори на Херсонщині: біля Перекопу, на Арабатській стрілці. Їх глушитимуть, але робити це треба. У міністерство Криму треба залучати працювати кримчан-переселенців», – пропонує Березовець.

На посаду міністра Криму Тарас Березовець запропонував Рефата Чубарова, одного з лідерів кримськотатарського народу. Значна частина учасників круглого столу підтримали цю кандидатуру. За створення такого міністерства висловилися й представники громадських організацій переселенців Криму. Але вони налаштовані досить скептично: за їхніми словами, більшість втікачів із півострова вони розселяють без участі держави. І за останні місяці держава майже не звертала уваги на допомогу кримчанам.

Водночас, державна стратегія повернення Криму була одним із головних пунктів передвиборної програми чинного президента Петра Порошенка.