Воєнна агресія Росії змусила долучити перевибори Верховної Ради до другорядних питань. Однак запит суспільства на переобрання парламентаріїв зростає – за даними соцопитувань понад дві третини українців вважають за необхідно переобрати вищий законодавчий орган вже найближчим часом. Газета «День» розпитувала експертів – коли відбудуться нові вибори до парламенту, за якою системою та які шанси мають нинішні депутати потрапити до складу наступної Ради. Видання пише, перевибори найімовірніше відбудуться вже нинішньої осені або навесні наступного року. Щодо системи виборів, то народні обранці, в залежності від фракції, пропонують щонайменше чотири варіанти. Так, представники «Батьківщини» та комуністи неофіційно хочуть повернення до пропорційної системи із закритими списками, «УДАР» і «Свобода» – за пропорційну систему з відкритими списками. Про те, у кого майже не залишилося шансів потрапити до нової Верховної Ради, йдеться в матеріалі «Потрібен новий парламент. Коли? За якими правилами?».
Майбутній парламент, вибори в який, за словами президента Петра Порошенка, можуть пройти 26 жовтня, буде разюче відрізнятися від нинішнього, переконані експерти газети «Сегодня». Вони вважають, що значну частину голосів може відібрати на себе президентська партія. Більшість гасел на виборах майбутнього парламенту будуть так чи інакше пов’язані з війною. Буде парамілітарний порядок денний, вважають політологи. На рекламних білбордах буде камуфляж, автомати і обіцянки миру. Також частина партій зіграє на темі відновлення лікарень, шкіл, будинків на Сході. Це буде «війна і мир», тобто гасла за мир і гасла за війну, гасла про соціальний захист населення, І, звісно ж, обіцянки створити рай на землі вже завтра.
Взяття під контроль населених пунктів на Сході країни – тільки початок їхньої справжньої реінтеграції в українське суспільство, наголошує тижневик «Коментарі». Видання не заперечує, що після тривалої невизначеності і тривожного очікування суспільству потрібні гарні новини. Питання тільки в тому, щоб успіхи не стали спеціально перебільшувати. Адже суспільство, накручене зайвою переможною риторикою, насилу підбиратиме слова для спілкування з жителями східних регіонів. До того ж, потрібно постійно віддавати собі звіт в тому, що, по-перше, значна частина населення Донбасу в тій чи іншій формі співчувала так званим «ДНРівцям» і «ЛНРівцям», по-друге, вона, м’яко кажучи, насторожено ставиться до силовиків, по-третє, багато хто пережив глибокі особисті трагедії. Загалом, бурхливе святкування перемог на тлі похорону не сприятиме встановленню громадянського миру. Питання в тому, чи зуміє влада тактовно змістити інформаційні акценти на Донбасі. Заголовок публікації – «Як пережити випробування успіхами?».
Смерть митрополита Володимира оголила київський престол московської церкви. Той, хто посяде його в результаті виборів 13 серпня, визначатиме подальшу політику УПЦ (МП). А ця «структура», як переконує газета «Україна молода», є традиційно проблемною для України. Близькість чи віддаленість престолоблюстителя від його безпосереднього «керівника» – патрiарха Кирила, його поміркованість чи заангажованість у політику Москви стануть мірилом подальшого церковного сепаратизму УПЦ (МП), зауважує видання.