«Львівська статуя Свободи» чекає на порятунок

Львів – Львів’яни сподіваються, що США допоможуть їм врятувати «львівську статую Свободи». Так називають у Львові скульптури на будинку музеї етнографії. Протягом місяця львів’яни у соціальних мережах обирали об’єкт архітектурної спадщини, який потребує, на їхню думку, негайної реставрації.

Американський символ свободи, демократії і справедливості у Нью-Йорку видно здаля. Пані Свобода у ріст 93 метри стоячи тримає смолоскип у правій руці. Тим часом щоби розгледіти львівську кам’яну пані потрібно добряче задерти голову. До того ж у Львові скульптура зображена сидячою і обіймає двох чоловіків та й називають її статуєю Свободи радше задля туристичної родзинки.

Американську статую Свободи було відкрито у 1886, лише на 5 років раніше від львівської, яка символізує не свободу, а ощадність, добробут і розвиток Галичини. Бо була встановлена на приміщенні Галицької ощадної каси, збудованому у 1891 році. Автором львівської скульптурної групи є Леонард Марконі.

«Галицька ощадна каса була важлива для селян Галичини, бо вони мали гарні кредитні пропозиції під врожай, реально могли брати гроші і спокійно їх повертати. Цей будинок був від початку спланований як банк. У приміщенні, ліворуч, був операційний зал. При вході знаходиться найкращий вітраж у Львові, привезений з міста Інсбрук. Асоціюють львівську скульптуру з американською через промені, які виходять від голови. Я так собі думаю, що грамотна ощадність дає свободу», – розповів львівський історик, екскурсовод Ігор Лильо.

Обирали всім містом

Інститут міста Львівської міськради опитував протягом місяця через соціальні мережі львів’ян, яка на їхню думку пам’ятка архітектури потребує негайного порятунку. І городяни з-поміж шести об’єктів обрали скульптурну групу «Ощадність». У разі перемоги у конкурсі від Посольського фонду США (результати будуть наступного року) Львів може отримати 100 тисяч доларів на реставрацію «львівської статуї свободи», говорить Олександр Кобзарев, директор Інституту міста. Два роки тому мерія подавала на конкурс саме цей об’єкт.

«Ми сформували групу з шести об’єктів і виставили на живе голосування. Оскільки обрали самі львів’яни пам’ятку архітектури, то сподіваємось, що на цей раз ми отримаємо ґрант. Звісно, коли отримаємо кошти, то буде здійснюватись контроль, це стандартна процедура, коли надаються гроші міжнародних фондів. Але виконуватимуть роботи наші реставратори», – каже посадовець.

Окрім скульптурної групи «Ощадність» мерія для голосування подавала ще кілька старих будинків, скульптури на них і вітраж. Однак скульптуру «Ощадності» львів’яни оцінили як найбільш зруйновану. До слова, у 90-х зі статуї обвалилась рука, яку потім доліпили.

У Львові вірять у символізм, що завдяки ощадності вдасться не лише реставрувати скульптури, а й з часом і увесь будинок, розкішна пам’ятка архітектури, яка у десятках тріщин.

Посольський фонд США охорони культурної спадщини підтримує збереження пам’яток культури і традиційних мистецьких форм. І з 2001 року фонд надав фінансову допомогу на порятунок більше аніж 750 проектів збереження культурних об’єктів у понад 120 країнах.

А ось з державного бюджету Львів востаннє отримав гроші на охорону і реставрацію пам’яток архітектури ще у 2006 році. Старі пам’ятки, які так приваблюють у місто тисячі туристів, нині перебувають у катастрофічному стані.