Львів – Депутати Тернопільської облради звернулись до уряду з вимогою повернути архітектурному комплексові «Почаївська лавра» статус державного заповідника і скасувати постанову уряду, очолюваного на той час Віктором Януковичем, згідно з якою лавру передано на 49 років у безкоштовне користування представникам Української православної церкви (Московського патріархату). Чи реально повернути Почаївську лавру під захист держави?
Тернопільська облрада називає у своєму зверненні Почаївську лавру духовною святинею, окупованою комісарами «русского мира».
Це молитовне місце цілеспрямовано перетворювалося на осередок антиукраїнства, міжконфесійної неприязні, розбрату та протистояння на Тернопільщині, зазначають депутати, а тенденції підсилились у 2003 році, коли уряд Віктора Януковича ухвалив постанову «Про виключення зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври». Відповідно уклали договір між Держбудом і Свято-Успенською Почаївською лаврою до 2052 року на безкоштовне користування монастирським комплексом із правом продовжити цей термін.
На думку депутатів, Віктор Янукович мав на меті знівелювати не лише українську історію, а й українську церкву. Уряд Януковича у 2003 році зробив, по суті, перший крок, щоб передати Почаївську лавру у власність Московського патріархату.
Депутати вимагають скасувати постанову
Кабмін має юридичне право скасувати постанову 2003 року і повернути святині статус державного заповідника, говорить Олег Боберський, заступник голови Тернопільської облради, учасник депутатської робочої групи щодо ситуації у Почаївській лаврі.
«Це початок юридичної схеми, а після того можна буде лавру повернути у повноцінну власність держави. Тому що зараз споруди залишаються у власності держави, але є користувач, а якщо скасується постанова, то користувачем залишиться Кременецько-Почаївський державний історико-культурний заповідник», – зазначає заступник голови Тернопільської облради.
Однак мають бути чіткі підстави, щоб Кабмін скасував постанову, адже це зумовить великий резонанс в Україні і світі, наголошує релігієзнавець Андрій Юраш. За його словами, Почаївська лавра є унікальним феноменом, оскільки в українському оточенні існує духовне середовище, яке не просто є прихильником ідей «русского міра», а й агресивно відстоює найбільш консервативні постулати цієї концепції. Братія монастиря відома своєю ідеологічною консервативністю.
«Держава не має впливу на зміну складу монахів, які зараз урядують у цьому духовному центрі. Гадаю, що сам Московський патріархат зацікавлений у збереженні складу монахів і ще більшій їхній радикалізації. Тому навряд чи можна говорити про блискавичне вирішення цього питання, і держава не готова піти на такі кроки, які створять джерело напруги у цьому середовищі», – наголошує релігієзнавець.
Середовище лаври – чуже для українців
За час, відколи користувачем лаври є представники УПЦ (МП), на історичній горі збудовано храм, який своїми розмірами більший від пам’ятки архітектури – Успенського собору 1783 року, збудованого монахами василіанського чину Української греко-католицької церкви, де похований меценат лаври граф Потоцький. До слова, у монастирі цей факт заперечують, як і не згадують, що Почаївська лавра належала УГКЦ із 1713 до 1832 років. За оцінками фахівців, новобудова зруйнувала архітектурне середовище.
На території Почаївської лаври з неприязню ставляться до людей іншого віросповідання, зокрема католиків і вірних УПЦ Київського патріархату, про що свідчить оголошення, монастир охороняють «казаки».
Вихованцем середовища Почаївської лаври є нинішній виконувач обов’язків глави УПЦ (МП), митрополит Онуфрій, якого називають одним із претендентів на київський митрополичий престол.
«Митрополит Онуфрій є дуже близьким до цього духовного середовища і від його позиції де-факто багато залежатиме. Всі роки перебування на буковинській кафедрі він був не просто у постійній взаємодії, але був чи не реально головним ідеологом цього духовного середовища», – говорить експерт.
Андрій Юраш наголошує, що від обрання предстоятеля УПЦ (МП) залежатиме, чи зміниться на адекватне і прийнятне в українському контексті середовище у Почаївській лаврі.