Чи можливий український бліцкріґ на Сході?

Добре відомому старогрецькому філософу Сократові приписують слова про те, що кожна демократія лише тоді варта чогось, якщо вона вміє гідно сама себе захищати від ворогів. Також із біографії Сократа знаємо, що він був надзвичайно сміливим воїном і брав участь у низці війн на боці Афінської держави. «Було б жахливо, коли б я злякався смерті чи ще чого-небудь та втік із лав», – казав знаменитий філософ, маючи на увазі свій воєнний досвід. Діяти вільно, казав Сократ, – це означає діяти розумно і найкращим чином, маючи на увазі захист демократії і держави.

Якраз для сьогоднішньої української демократії дуже цінний воєнний досвід і надзвичайна сміливість на полях битв філософа-воїна Сократа. Чи здатна українська демократія захистити себе розумно, рішуче і найкращим чином? Про це ми розмовляли у нашій програмі з відомим українським військовим експертом із українського Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергієм Згурцем. І я насамперед запитав його як він розцінює відновлення у минулий понеділок президентом України Петром Порошенком антитерористичної операції на сході держави.

Чи можливий український бліцкріґ на Сході?

– Ну, фактично ми ведемо мову про так званий план «Б», який передбачає більш активне використання силового компоненту у протистоянні, насамперед, із терористами, аби якнайшвидше забезпечити контроль над нашими територіями. Починає використовуватися важка артилерія. І я сподіваюся, що це зменшить термін нестабільного періоду. Тобто після мирного часу, коли всі ресурси для першого варіанту, плану «А», вичерпані і не реалізовані, то тепер розпочинається другий етап.

– А які шанс для того, як дехто вже називає цей план, що це буде бліцкріґ?

– Я розумію так, що населення України насамперед на це і сподівається, враховуючи оцінки першого етапу антитерористичної операції, коли начебто відбувалися гальмування цих силових процесів на сході. Але я думаю, що це гальмування було насамперед пов’язано з тим, що йшли переговори з європейськими країнами і українська влада, з одного боку, шукала підтримки, а з іншого – формувалася спільна стратегія з європейськими країнами проти дій Росії, яка виступає головним джерелом цієї нестабільності на наших східних кордонах. І я думаю, що консенсус на Заході знайдений насамперед щодо дій американської сторони стосовно агресивної політики Росії. І надалі, я думаю, Києву вдасться у короткий проміжок часу розгромити насамперед бази терористів і посилити охорону східного кордону, який не є надійно прикритим, попри заяви наших очільників. Я думаю, що силовий компонент повинен забезпечити у короткий проміжок часу повний контроль над нашими територіями.

– Пане Згурець, а от, на Вашу думку, як вдалося змінити структуру військових підрозділів у зоні конфлікту. Чи проведена їхня реструктуризація, чи вони є вже більш боєздатними?

– Ну, ми на це сподіваємося з огляду на заяви керівництва Міністерства оборони. Але розуміємо, що у нас насамперед Збройні сили блокують джерела спротиву терористів, а безпосередньо з ними воюють спецпідрозділи СБУ, Нацгвардії, а потім контроль над територіями перебирають внутрішні війська та міліція. Тобто стратегія фактично не змінилася, змінилося те, якщо судити з відновлення АТО, що почалося інтенсивне використання важких озброєнь з українського боку, і це свідчить про більше включення Збройних сил у протидію терористам. А щодо поліпшення вишколу силовиків, то весь попередній етап, три останні місяці, засвідчує, як підрозділи отримували додаткову підтримку, і матеріальну, і тренувальну. Сподіваюся, що це дасться взнаки на другому етапі АТО.

– А яка роль оцих добровольчих батальйонів у подіях, мається на увазі «Азов», «Дніпро», «Донбас»?

– Ну, фактично вони є елементом територіальної оборони і є фактором посилення українського антитерористичного угруповання. Хоча часом бувають певні непорозуміння між керівництвом цих батальйонів і Збройними силами, керівництвом АТО через те, що ці батальйони виступають за більш агресивну і більш швидку політику. Але сподіваюсь, що вдасться знайти якийсь консолідуючий фактор, і ці батальйони виступають як один із важливих силових елементів посилення підрозділів, котрі виконують антитерористичну операцію.

– А от надходять інформації, зокрема, з міжнародних ЗМІ, що у цих батальйонах, зокрема – в «Азові», є чимало людей, добровольців із-за кордону, зокрема – з Франції, Італії, Фінляндії. Як це розцінювати?

– Я б спочатку все-таки цю інформацію перевірив і тоді міг би сказати, що це так, насправді. Але у будь-якому разі тут є певні правові нюанси, тому що можуть бути певні проблеми з тлумаченням участі представників інших держав у наших силових структурах, так само, як і перебування чеченців на території нашої держави. Ми їх розцінюємо, власне, як терористів і найманців. Якщо закордонні громадяни воюють на нашому боці, то так чи інакше, будуть виникати певні правові питання.

– А яка існує нині воєнна загроза для України з боку Росії, яка не припиняє концентрацію свої військових сил біля українських кордонів?

– Я думаю, що кроки Європи і США щодо демонстрації першого і другого етапу санкцій проти Москви і прямі натяки на те, що третій етап санкцій буде достатньо руйнівним для російської сторони, примусили Путіна гальмувати, і тепер він навряд чи вдасться до силового сценарію проти України, який, зокрема, був ним продемонстрований у Криму. Сподіваюся, що час для активних дій з його боку вже втрачений і ми говоримо про те, що США та Європа будуть виступати консолідовано, щоб забезпечити Україні її дії зі звільнення своєї території від терористів з сусідньої держави.

– Пане Згурець, все ж, який Ваш прогноз на рахунок перебігу цієї операції на сході України?

– Я би зараз ще прогнозів не робив і почекав би, як пройде перший тиждень, насамперед, і сподіваюся на те, що є ефективна координація з боку політичного і військового керівництва та діями наших сил, які втягнуті у цю антитерористичну операцію.

(Розмова із Сергієм Згурцем відбулася у четвер, 3 липня)