«Україна – цікава, цією темою варто займатися, досліджувати її» – з такими думками юні політологи, учні 11-го класу берлінської гімназії Фіхтенберґ вирушили на літні канікули. Яскравою та інформативною подією став для німецьких ґімназистів «День України» – семінар, який провели українські студенти, розпочавши у Берліні освітній проект «Україна – Твоя європейська країна. Пізнаймо та творімо разом!». Освітній захід відбувся в останній день навчального року.
Керівник проекту Богдан Андрощук
«Ті 6 годин, що ми мали, складалися з семінару по історії та культурі України, наступна частина – це воркшоп на тему «Майдан», де ми з учнями розглядали історію Майдану, його хронологію. Були активні дискусії, різноманітні думки щодо того, яким німецькі учні бачили Майдан та як вони його сприймали через мас-медіа», – розповідає координатор проекту, випускник університету Гумбольдта та студент берлінської школи Гумбольдт-Відріана Богдан Андрощук, який разом зі своїми колегами – співорганізатором, студенткою Людмилою Мельник та колегою з Відня Ніною Гаврилів – провели німецьких підлітків віртуальною мандрівкою через усю Україну. Загалом у семінарі взяли участь 30 учнів. Підготовка до втілення проекту «Україна – Твоя європейська країна. Пізнаймо та творімо разом!» тривала більше ніж рік.
Як пояснює координатор проекту Богдан Андрощук, мета таких заходів у сучасному контексті – це перш за все поінформування молодих людей про те, що відбувається в Україні, пояснити її історичне минуле і на тлі історичного минулого пояснити сьогодення.
«Це має призвести до того, що люди зацікавляться Україною, і наступний крок – показати їм, що Україна може пропонувати молодим німцям платформу для самореалізації, для нового досвіду, якого у Європі, можливо, не можна буде знайти. Для практики, для нових знайомств, і щоби не боятися і не жити стереотипами, кліше, а відкривати Україну власним досвідом», – пояснює молодий науковець.
Знань про Україну німецькій молоді не вистачає
Семінар, що складався з трьох етапів, мав особливу заключну частину. На запрошення координаторів проекту, до учнів завітав український письменник Юрій Андрухович, який подарував ґімназії зовсім нову книгу про Майдан, що нещодавно вийшла під його редакцією німецькою мовою. Письменник провів дискусію, обговорюючи з учнями актуальну ситуацію в Україні, її значення для усієї Європи.
Кожний такий контакт, така нагода більше про нас розповідати, більше спілкуватися з різними народами сучасної Європи – це непогана ідеяЮрій Андрухович
«Кожний такий контакт, така нагода більше про нас розповідати, більше спілкуватися з різними народами сучасної Європи – це така цілком непогана ідея, що є втіленням власне того зближення, тієї інтеграції, про яку в Україні йдеться. А особливо мабуть у цьому сенсі позитивним є те, що це спілкування із зовсім ще юними людьми, яким, отак от банально-небанально, належить майбутнє цього світу, цього континенту», – зауважує письменник.
Дискусія з Юрієм Андруховичем
«Молодь Європи має зрозуміти – українці також є частиною цього континенту» – Андрухович
Серед цілої низки запитань, які учні ставили письменнику, було й таке: чим відрізняються протестувальники з Майдану, які боролися проти тодішньої влади, від нинішніх мешканців Донбасу, які роблять те саме, тільки стосовно теперішньої влади.
Як пояснює Андрухович, треба було дуже швидко знаходити якісь дуже принципові відмінності, які би допомогли їм зрозуміти, що це насправді зовсім різні явища – наш Майдан і теперішні сепаратистські рухи на Донбасі.
«Під час усього протистояння на Майдані було все-таки витримано дуже високий рівень міжлюдської солідарності, взаємної підтримки. А от, скажімо, один із таких кричущих прикладів ситуації на Донбасі – це мародерство і грабунки. Як от розграбування супермаркету «Метро» – це було для них досить таким вагомим аргументом, тому що правова свідомість, законослухняність німецьких громадян – вона в цілому на такому дуже високому рівні, і ось уявляти собі, що якісь повстанці розграбовують покинутий супермаркет… ну це їм багато про що каже», – пояснює Андрухович.
За словами письменника, дуже важливо, щоб молодь Європи розуміла, що українці також є частиною цього континенту, що ми з ними насправді маємо спільну долю і спільну територію, але насправді знань про Україну не вистачає, Україна присутня увесь час у перших рядках новин, але, на жаль, вона присутня цією війною, яку у Німеччині трошки пом’якшено називають кризою.
«Ну, можливо війна – це одна з форм криз, але у будь-якому разі є зацікавленість, є страшенно багато охочих дізнаватися деталі, ставити запитання, щось для себе відкривати, якось це все укладати, і тому такі зустрічі дуже важливі», – зазначає Юрій Андрухович.
Образ України не такий, як зображено в західноєвропейських ЗМІ
У рамках проекту освітні семінари про Україну заплановано проводити по всій Німеччині та переважно у старших класах шкіл із ухилом вивчення політичних та соціальних наук.
Певна зацікавленість Україною є, але вона обумовлена актуальними політичними подіями і ми активно обговорюємо цю ситуацію на заняттях із політології та соціологіїАнгеліка Каліс
Керівник 11-го класу гімназії Фіхтенберг, де відбулось відкриття заходу, Ангеліка Каліс розповіла: «Ми із задоволенням підтримаємо стосунки з українською гімназією у Львові, але в останні роки ми помітили, що в учнів немає якогось інтересу до України, щодо можливості відвідати її. Учні скоріше надають перевагу подорожам у країни Південної Європи. На даному етапі певна зацікавленість Україною є, але вона обумовлена актуальними політичними подіями і ми активно обговорюємо цю ситуацію на заняттях із політології та соціології».
Зо словами класного керівника, учні отримують багато інформації про Україну завдяки ЗМІ і це передусім контекст політичних подій. Але водночас молодь мало володіє інформацією, наприклад про її географічне розташування. Окрім того, інформація, за словами вчителів та учнів, подавалась під час подій одноманітно, не було різних перспектив та важко було зрозуміти, де правда.
Читаючи відгуки учнів після закінчення семінару, приємним стало для українських студентів те, що у німецьких підлітків сформувався конкретний образ тієї унікальної європейської держави, але зовсім не тієї, яку вони бачили на шпальтах чи у репортажах західноєвропейських видань. Керівництво гімназії запропонувало ініціаторам українського проекту провести ще семінари восени, і охопити вже молодші класи.