Кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні сягнула майже 49 тисяч. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив регіональний представник Управління верховного комісара ООН з прав біженців в Білорусі, Молдові й Україні Олдріх Андрисек. За його словами, їхня кількість зростає щодня. Проте, за відсутності досвіду у вирішенні подібних питань, Україна повинна розробляти нові механізми та впроваджувати нові законодавчі акти для підтримки новоствореної групи соціально незахищених людей.
– Чи достатньо в Україні приміщень для втікачів зі сходу?
Завданням для влади є розробити план дій на 3, 6, 12 місяців вперед
– Більшість будівель, відведених для біженців, не призначенні для зимових умов. В Україні велика кількість людей, поселених у санаторіях, не зможуть там залишатись довше ніж до жовтня. Завданням для влади є розробити план дій на 3, 6, 12 місяців вперед. Необхідно розробити план для пошуку нового житла в регіонах, де є можливості працевлаштування. До того ж, уряд повинен розробити спеціальні програми окремо для сімей, які приймають переселенців. Потрібно створити заохочувальні умови, щоб більше сімей погодились прийняти людей зі сходу та Криму.
Клікніть, щоб переглянути інфографіку
– Яку офіційну термінологію Ви застосовуєте до людей, що переїхали зі східних областей та з Криму? Чому називати їх «біженцями» некоректно?
Біженець – це особа, яка тікає з однієї країни в іншу. В Україні внутрішньо переміщені особи є громадянами України
– Біженець – це особа, яка є жертвою переслідування через політичні причини, війну, релігійне походження і тощо. Але також біженець – це особа, яка тікає з однієї країни в іншу. В Україні внутрішньо переміщені особи є громадянами України, які не перетинають міжнародний кордон. Відповідно до міжнародних стандартів таких людей прийнято називати внутрішньо переміщеними особами, не біженцями. Це важливо розрізняти, оскільки права внутрішньо переміщених осіб та біженців є різними. Біженці не мають громадянських прав, вони є іноземцями. Українці в Україні мають громадянські права. Проте українські громадяни не мають таких же проблем, як внутрішньо переміщені особи. Казати, що в останніх є такі ж права, як і у всіх громадян, є ігноруванням того факту, що вони мають проблеми з місцем проживання, що вони переїхали в іншу частину країни, не маючи роботи та інколи документів. Тепер їм необхідно поновити усі соціальні виплати, пенсії, які їм вже не виплачують. Внутрішньо переміщені особи потребують додаткової підтримки, щоб, маючи одні й ті самі права, мати змогу їх здійснювати.
– Які Ви бачите першочергові проблеми з працевлаштуванням вимушено переміщених осіб?
– Небезпека, яку ми вбачаємо зараз, – це відсутність можливості працевлаштування. Деякі люди не можуть зареєструватися у Центрі зайнятості, тому що вони офіційно не звільнилися з попередньої роботи. За законом, поки людина не звільнилась зі своєї попередньої роботи, її неможливо поставити на облік до Центру зайнятості. Це безглуздо. Люди поспіхом залишали Крим, Слов’янськ або Донецьк. У них не було часу піти до роботодавця, щоб офіційно звільнитись. За новим законодавством, якщо людина не встигла офіційно звільнитись, вона повинна звернутись до районного суду, який буде ухвалювати рішення щодо звільнення замість роботодавця. Суди повинні будуть ухвалювати рішення щодо звільнення десятків тисяч людей. Чи не було б легше змінити законодавство, та зробити окремий закон для внутрішньо переміщених осіб, щоб вони могли бути автоматично прийняті на нову роботу?
Якщо ситуація робить їх безробітними, чим довше вони залишаються безробітними, тим важчим стає їхній психічний стан
Якщо продовжувати тримати людей у санаторіях, надаючи безкоштовну їжу, опалення та оренду, вони перестануть працювати, тому що так набагато простіше. Та чи є це виною людей? У сфері надання міжнародних гуманітарної допомоги ми називаємо це синдромом залежності. Якщо ви забираєте у людей роботу, або ж ситуація робить їх безробітними, чим довше вони залишаються безробітними, тим важчим стає їхній психічний стан.
Небезпека полягає у тому, що більшість людей втратить мотивацію до роботи та до забезпечення самих себе. Вони стануть соціально залежними
Багато людей призвичаюються до соціальних виплат по безробіттю. Їм не потрібно працювати, вставати о шостій ранку, вони можуть спати до дванадцятої, адже їх нагодують. І це є небезпечним. Я думаю, небезпека полягає у тому, що більшість людей втратить мотивацію до роботи та до забезпечення самих себе. Вони стануть соціально залежними.
– Як необхідно діяти українській владі у цих екстремальних та нестандартних умовах, щоб надати належну допомогу переселенцям?
– Найважливішим завданням є координація роботи міністерств. Координація можлива за наявності якогось центрального механізму. Тому необхідно створити окремий центральний орган, у якого були б усі необхідні повноваження говорити іншим, що робити. В інших країнах, що теж зіткнулися з проблемою внутрішньо переміщених осіб, було створено окрему центральну інституцію для вирішенням цих питань. Чи буде створено окреме міністерство або управління – неважливо. Тут питання повноважень, тобто які владні повноваження цей орган буде мати у питаннях координації дій інших органів та міністерств. Я раджу українському уряду слідувати міжнародним стандартам.
Уряду потрібно буде навчитись, як вирішувати проблеми, спричинені дуже нетиповою, неприємною та складною ситуацією
Досвід у питаннях внутрішньо переміщених осіб мають європейські країни. Не так давно проблема з внутрішньо переміщеними особами була у Югославії. Можна також врахувати досвід Грузії. І звичайно, треба враховувати стандарти розроблені міжнародними організаціями. Уряду потрібно буде навчитись, як вирішувати проблеми, спричинені дуже нетиповою, неприємною та складною ситуацією. Це нова сфера відповідальності. Уряд повинен застосовувати нові підходи, розробляти нове законодавство та використовувати нові ідеї і нові ресурси, з власних джерел та від міжнародної спільноти. Але всі ці питання залежать від українського уряду.
– Чи є у Вас інформація, скільки людей попросили притулку в Росії?
Близько 5 тисяч людей переїхало в Ростовську область. Але люди можуть перебувати в Росії без візи лише 90 днів
– У нас немає офіційної інформації. За нашими приблизними підрахунками, близько 5 тисяч людей переїхало зі східних областей України в Ростовську область. Але люди можуть перебувати в Росії без візи лише упродовж 90 днів. Неможливо зараз підрахувати кількість людей, які поїхали в Росію, тому що багато з них ніде не реєструється. Ми, можливо, будемо знати, про кількість тих, хто залишив Україну лише після закінчення 90-денного терміну, коли людям потрібно буде йти в міграційний офіс для подовження свого перебування.
– Як необхідно організувати гуманітарний коридор?
Питання гуманітарних коридорів є дуже дискусійним. Є міжнародні стандарти, за якими вони повинні бути створені
Створення гуманітарного коридору є потенційним завданням для України
– Питання гуманітарних коридорів є дуже дискусійним. Є міжнародні стандарти, за якими вони повинні бути створені. Люди повинні мати змогу вільно пересуватись. Гуманітарний коридор передбачає наявність двостороннього проходження, тобто люди можуть пересуватись у двох напрямках. Він також передбачає надання гуманітарної допомоги тим, хто застряг у зоні конфлікту. Завжди існує частина людей, яка не виїжджатиме та не залишатиме місце конфлікту навіть за найгірших умов. Ці люди просто помруть від голоду чи інфекцій, якщо їм не надати допомогу. Створення гуманітарного коридору є потенційним завданням для України. І я сподіваюсь, що Україна дотримуватиметься усіх міжнародних стандартів, тобто захищатиме усіх людей, хто проходитиме цим коридором.