Найголовнішим елементом реформ в Україні, які мали б призвести до нормалізації становища, називають децентралізацію влади. І країна готова до такої реформи, незважаючи на численні виклики, вважає польський депутат парламенту Марцін Свенцицький, який консультує Київ про те, як передати повноваження регіонам.
Сьогодні Польща – унітарна держава, що має у своєму складі багато самоврядних складових. Це 16 областей-воєводств, 379 районів-повітів і 2479 територіальних громад-ґмін. Усі вони мають свої органи влади, які успішно функціонують.
А 25 років тому, коли Польща першою серед «соціалістичних країн» провела частково вільні вибори, вона була суворо централізованою державою, в якій мали мало поняття про те, як виконати запити громадськості й відновити повноваження місцевих громад, нагадує польський політик і економіст Марцін Свенцицький.
«У Польщі у 89-му ми дійсно не мали ніякого досвіду самоврядування – крім довоєнного, звичайно. Але то було більш як за 40 років до того, і про нього вже мало хто пам’ятав. У всій Польщі було, мабуть, троє фахівців із самоврядування», – каже Свенцицький, який у ті часи був членом уряду першого посткомуністичного прем’єр-міністра Тадеуша Мазовецького.
На щастя, Мазовецький знав усіх трьох. І ці юристи, добре обізнані з історією і польських, і німецьких органів управління, взялися до роботи, щоб створити систему місцевого самоврядування, нині закріплену в Конституції Польщі.
Україні нині краще, ніж було Польщі
Свенцицький, який спостерігав за цим процесом із самого початку, нині допомагає Україні здійснити свою децентралізацію. І 67-річний колишній міністр, який по тому став мером Варшави, а нині є депутатом польського парламенту, каже, що Україна 2014 року має деякі переваги порівняно з Польщею 1989-го.
«Україна, я б сказав, набагато краще підготована, бо має досвід місцевого самоврядування, навіть у його нинішньому не до кінця сформованому вигляді. Та все ж українці накопичили великий досвід. Вони вже знають, де труднощі», – каже Свенцицький. Відтоді, як президент Польщі Броніслав Коморовський призначив його очолити польських експертів, які б стали радниками України з децентралізації, він уже не раз їздив до Києва.
А в Києві новий президент Петро Порошенко й інші посадовці якраз і просувають справжню децентралізацію за польською моделлю – на відміну «федералізації», про яку говорить частина проросійських сепаратистів і яка, як вважають, може посилити вплив Росії і заблокувати намагання України глибше інтегруватися в європейську і євроатлантичну спільноту.
Київ впорається, попри виклики
Децентралізація ще може допомогти Києву впоратися з сепаратистами, каже польський експерт. «Вона прийшла трохи запізно: тепер важко вести мову з цими людьми. Але все ж прем’єр-міністр (Арсеній) Яценюк і віце-прем’єр (Володимир) Гройсман повторюють: «Регіони, послухайте, ми дамо вам автономію у ваших рішеннях. Ви будете мати власні фінанси, що будуть ґрунтуватися на вашій податковій базі». Так що це дуже важливий елемент вирішення політичної кризи», – вважає Свенцицький.
Міністерство закордонних справ України повідомляло, що представники Києва, Москви й ОБСЄ «дійшли спільного розуміння щодо ключових етапів виконання» мирного плану президента Порошенка. Цей план передбачає «звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей, створення контрольованого коридору для відходу російських найманців, а також започаткування широкомасштабного мирного діалогу з усіма мирними громадянами України», нагадали в МЗС. Крім того, важливими елементами плану є й проведення економічних реформ, викорінення корупції, а також реалізація конституційної реформи та децентралізація влади.
І у всьому цьому перед Україною постане ще багато викликів, попереджає Марцін Свенцицький. Але він упевнений, що з наявним досвідом – і з допомогою партнерів, зокрема, й Варшави – Києву буде легше впоратися з цими завданнями, ніж його рідній Польщі 25 років тому.
Матеріал підготували Daisy Sindelar та Сергій Драчук
Сьогодні Польща – унітарна держава, що має у своєму складі багато самоврядних складових. Це 16 областей-воєводств, 379 районів-повітів і 2479 територіальних громад-ґмін. Усі вони мають свої органи влади, які успішно функціонують.
А 25 років тому, коли Польща першою серед «соціалістичних країн» провела частково вільні вибори, вона була суворо централізованою державою, в якій мали мало поняття про те, як виконати запити громадськості й відновити повноваження місцевих громад, нагадує польський політик і економіст Марцін Свенцицький.
У Польщі у 89-му ми дійсно не мали ніякого досвіду самоврядування – крім довоєнного, звичайно. У всій Польщі було, мабуть, троє фахівців із самоврядуванняМарцін Свенцицький
«У Польщі у 89-му ми дійсно не мали ніякого досвіду самоврядування – крім довоєнного, звичайно. Але то було більш як за 40 років до того, і про нього вже мало хто пам’ятав. У всій Польщі було, мабуть, троє фахівців із самоврядування», – каже Свенцицький, який у ті часи був членом уряду першого посткомуністичного прем’єр-міністра Тадеуша Мазовецького.
На щастя, Мазовецький знав усіх трьох. І ці юристи, добре обізнані з історією і польських, і німецьких органів управління, взялися до роботи, щоб створити систему місцевого самоврядування, нині закріплену в Конституції Польщі.
Україні нині краще, ніж було Польщі
Свенцицький, який спостерігав за цим процесом із самого початку, нині допомагає Україні здійснити свою децентралізацію. І 67-річний колишній міністр, який по тому став мером Варшави, а нині є депутатом польського парламенту, каже, що Україна 2014 року має деякі переваги порівняно з Польщею 1989-го.
Україна, я б сказав, набагато краще підготована, бо має досвід місцевого самоврядування, навіть у його нинішньому не до кінця сформованому виглядіМарцін Свенцицький
«Україна, я б сказав, набагато краще підготована, бо має досвід місцевого самоврядування, навіть у його нинішньому не до кінця сформованому вигляді. Та все ж українці накопичили великий досвід. Вони вже знають, де труднощі», – каже Свенцицький. Відтоді, як президент Польщі Броніслав Коморовський призначив його очолити польських експертів, які б стали радниками України з децентралізації, він уже не раз їздив до Києва.
А в Києві новий президент Петро Порошенко й інші посадовці якраз і просувають справжню децентралізацію за польською моделлю – на відміну «федералізації», про яку говорить частина проросійських сепаратистів і яка, як вважають, може посилити вплив Росії і заблокувати намагання України глибше інтегруватися в європейську і євроатлантичну спільноту.
Київ впорається, попри виклики
Децентралізація ще може допомогти Києву впоратися з сепаратистами, каже польський експерт. «Вона прийшла трохи запізно: тепер важко вести мову з цими людьми. Але все ж прем’єр-міністр (Арсеній) Яценюк і віце-прем’єр (Володимир) Гройсман повторюють: «Регіони, послухайте, ми дамо вам автономію у ваших рішеннях. Ви будете мати власні фінанси, що будуть ґрунтуватися на вашій податковій базі». Так що це дуже важливий елемент вирішення політичної кризи», – вважає Свенцицький.
Міністерство закордонних справ України повідомляло, що представники Києва, Москви й ОБСЄ «дійшли спільного розуміння щодо ключових етапів виконання» мирного плану президента Порошенка. Цей план передбачає «звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей, створення контрольованого коридору для відходу російських найманців, а також започаткування широкомасштабного мирного діалогу з усіма мирними громадянами України», нагадали в МЗС. Крім того, важливими елементами плану є й проведення економічних реформ, викорінення корупції, а також реалізація конституційної реформи та децентралізація влади.
І у всьому цьому перед Україною постане ще багато викликів, попереджає Марцін Свенцицький. Але він упевнений, що з наявним досвідом – і з допомогою партнерів, зокрема, й Варшави – Києву буде легше впоратися з цими завданнями, ніж його рідній Польщі 25 років тому.
Матеріал підготували Daisy Sindelar та Сергій Драчук