Політолог Прибиловський про російських націоналістів в Україні

Озброєний сепаратист неподалік Слов’янська, 10 травня 2014 року

Світлана Павлова

Багато учасників сепаратистського руху на сході України є активними учасниками націоналістичних організацій в Росії. Відомо про їхні зв’язки з рухом «Русское национальное единство» чи «гвардією Баркашова» (напіввійськова ультраправа організація, створена колишнім тренером з карате і охоронцем Олександром Баркашовим), а також іншими групами подібного типу. Про такі деталі біографії лідерів сепаратизму добре знає політолог, один з авторів книги «Політичний екстремізм у Росії» Володимир Прибиловський.

«Народний губернатор» Донецької області Павло Губарєв

​Принаймні, один із відомих ватажків сепаратизму на сході і південному сході України – це колишній член баркашовського руху «Русское национальное единство» (РНЕ) Павло Губарєв.

Публікувалися його фотографії у формі РНЕ з «кучерявою» свастикою, збереглися записи, де він чи на навчаннях, чи зборах був присутній в баркашовській формі. Він цього і сам не заперечує.

Наскільки відомо, ніяких керівних посад він у РНЕ не обіймав, але приймав активну участь. Однак між «Донецькою народною республікою» і рухом «Русское национальное

Павло Губарєв третій зліва в першому ряду

единство» у біографії Губарєва була ще «Українська прогресивно-соціалістична партія» Наталії Вітренко. Від цієї партії він балотувався на місцевих виборах і, судячи з усього, був її членом.

Зараз РНЕ – це дрібна організація, що зазнала занепаду. Можливо, й інші її члени теж беруть участь у так званому «добровольчому русі» у Східній Україні.

Певною мірою можна вважати націонал-шовіністичною організацією групу газети «Завтра» Олександра Проханова.

Олександр Бородай дає прес-конференцію в Донецьку



В «Завтра» друкувався і був близький до редколегії Олександр Бородай, який зараз займає посаду так званого «прем’єр-міністра» в угрупованні «Донецька народна республіка», яку в Україні офіційно визнано терористичною організацією.

Ще одна особа – Стрєлков, відомий ще й на прізвизько «Стрілок». Його справжнє ім’я – Ігор Гіркін, він належить до руху любителів ігрових історичних реконструкцій. Це, в принципі, не політичний рух, але багато з «реконструкторів» пов’язані

Ігор Гіркін (Стрєлков)

з монархічними організаціями, а монархісти майже всі так чи інакше є націоналістами. Вони близькі до кіл, які вважають себе спадкоємцями руху білогвардійців, і там теж майже завжди є націоналістичний відтінок.

Була така організація – «Красный блицкриг», націонал-сталіністська організація, очолював її Андрій Морозов на прізвисько «Мурз». Мурз «прославився» тим, що закидав помідорами журналістку Юлію Латиніну, намагався закидати помідорами Іллю Яшина, а більш серйозний «акт терору», не помідорний, він вчинив проти офісу партії «Единая Россия» – він взяв обріз і видовбав зі стіни вивіску партії.

За всі ці «подвиги» Мурз свого часу відсидів у в’язниці трохи більше ніж рік. Він теж поїхав «допомагати росіянам» у Донецькій області, але вони його сприйняли за «ліберала» і прихильника українських націоналістів. Вони ще, напевно, телефонували до Москви, а там Морозову-Мурзі хорошої характеристики не дали. Тоді героїчні донецькі сепаратисти прикували Мурзу до радіатора, катували, били, а потім віддали українцям. Ну, а українські прикордонники його, здається, оштрафували за порушення кордону і відправили до Росії.

Націоналістичні організації у Росії

Націоналістичні організації активні у Росії. РНЕ давно вже переродилося відразу в кілька неонацистських організацій. Наприклад, «Словянский союз» почався як відламок РНЕ, який переріс в материнську організацію не без допомоги журналістів, які люблять брати інтерв’ю у веселого, гаркавого націоналіста Дмитра Дьомушкіна.

«Память» Дмитра Васильєва з часом стала кадровим резервом для нових поколінь націоналістів. Наприклад, теперішній рух «Русские» очолюють кілька людей, в тому числі Дмитро Дьомушкін. Брати Олександр та Володимир Поткіни обидва були членами организації «Память». Олександр Бєлов-Поткін був ад’ютантом у Дмитра Васильєва, лідера націонал-патріотичного фронту «Память».

Рух РНЕ по суті розпався після того, як його колишній мер Москви Юрій Лужков, можна сказати, розгромив, заборонив на московському рівні, став переслідувати. Та ще й сам лідер РНЕ Баркашов спився, по п’янці розстріляв з лука чи арбалета ікону Богородиці... Але люди ці нікуди не поділися, і вони зараз просто є членами інших націоналістичних партій, зокрема, їх було багато в «Движение против нелегальной иммиграции».