Рим – Українські дипломати та відомі експерти з питань зовнішньої політики курсують столицями Європи, щоб донести українську позицію в конфлікті з Росією та побороти уявлення європейців, сформовані на основі російської пропаганди. Чергова конференція стосовно української кризи відбулася у Римі, який за три тижні перебирає головування в ЄС. Підсумком цієї зустрічі можна назвати позицію італійського аналітика, котрий сказав: «Українці, ви нам друзі, але...»
«Українська криза: Захід і Росія на перехрестях» – така тема римської конференції не дуже сподобалася представникам з України. Вони про це відразу зауважили. Кризу слід вважати не українською, а російською чи європейською, оскільки саме Москва так агресивно реагує на бажання Києва стати повноправним членом європейського дому. Про це пояснив присутнім Василь Філіпчук, голова консультативної ради Міжнародного центру перспективних досліджень у Києві.
Він розповів про витоки українсько-російського протистояння, можливі шляхи компромісу з Москвою та нагальні питання стосовно членства в НАТО і підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
«Європейська інтеграція України шляхом реалізації Угоди про асоціацію може надати Україні навіть ефективніші гарантії безпеки, ніж членство в НАТО. Адже реальна економічна інтеграція, інтеграція суспільств – набагато потужніший захист від агресії, ніж ракети чи автомати», – додав у коментарі для Радіо Свобода Філіпчук.
Чого не розуміють італійці?
У відповідь чимало італійських дипломатів та науковців наголосили, що по- дружньому ставляться до українського народу, однак насправді розгублені і не зовсім поділяють прагнення українців.
Незалежний аналітик з міжнародної політики Даріо Рівольта заявив: «Вважаємо помилковим те, що нині Україна постала перед вибором: або Європа, або Росія. Можливо, у майбутньому щось зміниться. Отож, Україно, залишайся там, де ти є. Україна має знайти якесь рішення, скажімо, на засадах широкої автономії за умови, що Київ відмовляється від Асоціації з Європою, та головне, відмовляється від планів увійти до НАТО. Я не розумію, чому ми повинні приймати Україну в НАТО? Я відверто про це кажу. Холодна війна закінчилася. А Росія хоче захищати свої інтереси, і це нормально, це роблять усі країни».
Даріо Рівольта також зауважив, що його думку поділяє багато хто в Італії як у дипломатичних колах, так і серед пересічних громадян. Але вголос про це не говорять, додав він. «Бідолашні українці, мені симпатичний цей народ, але фактично їх як маріонеток нині використовують глобальні гравці заради своїх інтересів», – додав у коментарі для Радіо Свобода італійський оглядач.
Найбільше італійці занепокоєні катастрофічним станом української економіки, на чому зосередила увагу дослідниця італійського Інституту міжнародних справ Нона Мікелідзе. На її думку, президент Петро Порошенко постає перед складним завданням, а саме: як вести себе з олігархічними кланами Донбасу.
«Сценарій федералізації також небезпечний для України, бо частина регіонів отримує автономію від центрального уряду, і тоді країна ризикує мати не одного Януковича, а кілька таких Януковичів в окремих областях», – додала Мікелідзе.
Реваншизм Кремля
Український експерт з енергетики Михайло Гончар намагався пояснити італійським партнерам, що через Україну вони мають розгледіти головну проблему для Європи – це реваншизм Кремля. На підтвердження цього він розповів про експансивну енергетичну політику Москви стосовно України та ЄС.
На думку Гончара, проблема Італії та інших країн Західної Європи полягає у тому, що тут вважають, що економічні зв’язки з Росією не повинні потерпати через політичні конфлікти між країнами.
«Якби були мирні умови, це була б одна ситуація. Але коли одна сторона порушила те мирне співіснування, що було в Європі, то це вимагає надзвичайних, жорсткіших дій. Не можна відповісти воєнним шляхом, бо ж справедливо зауважують, Україна – не член НАТО. Але є набір асиметричного реагування. Показово, що Європа не обговорює деякі речі взагалі, скажімо, заборону польотів «Аерофлоту» до Європи чи обмеження кореспондетських рахунків російських банків, які здійснюються через європейські, американські банки», – сказав директор енергетичних програм Центру «NOMOS» Михайло Гончар.
Київські учасники конференції у розмові з Радіо Свобода зазначили, що процес осмислення реальної української ситуації в Європі таки триває. Щоправда, в країнах Старої Європи це відбувається повільніше, бо тут активно живляться російською пропагандою. До слова, на римську конференцію щодо України провідні мас-медіа Італії не завітали.
«Українська криза: Захід і Росія на перехрестях» – така тема римської конференції не дуже сподобалася представникам з України. Вони про це відразу зауважили. Кризу слід вважати не українською, а російською чи європейською, оскільки саме Москва так агресивно реагує на бажання Києва стати повноправним членом європейського дому. Про це пояснив присутнім Василь Філіпчук, голова консультативної ради Міжнародного центру перспективних досліджень у Києві.
Він розповів про витоки українсько-російського протистояння, можливі шляхи компромісу з Москвою та нагальні питання стосовно членства в НАТО і підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
«Європейська інтеграція України шляхом реалізації Угоди про асоціацію може надати Україні навіть ефективніші гарантії безпеки, ніж членство в НАТО. Адже реальна економічна інтеграція, інтеграція суспільств – набагато потужніший захист від агресії, ніж ракети чи автомати», – додав у коментарі для Радіо Свобода Філіпчук.
Чого не розуміють італійці?
У відповідь чимало італійських дипломатів та науковців наголосили, що по- дружньому ставляться до українського народу, однак насправді розгублені і не зовсім поділяють прагнення українців.
Незалежний аналітик з міжнародної політики Даріо Рівольта заявив: «Вважаємо помилковим те, що нині Україна постала перед вибором: або Європа, або Росія. Можливо, у майбутньому щось зміниться. Отож, Україно, залишайся там, де ти є. Україна має знайти якесь рішення, скажімо, на засадах широкої автономії за умови, що Київ відмовляється від Асоціації з Європою, та головне, відмовляється від планів увійти до НАТО. Я не розумію, чому ми повинні приймати Україну в НАТО? Я відверто про це кажу. Холодна війна закінчилася. А Росія хоче захищати свої інтереси, і це нормально, це роблять усі країни».
Даріо Рівольта також зауважив, що його думку поділяє багато хто в Італії як у дипломатичних колах, так і серед пересічних громадян. Але вголос про це не говорять, додав він. «Бідолашні українці, мені симпатичний цей народ, але фактично їх як маріонеток нині використовують глобальні гравці заради своїх інтересів», – додав у коментарі для Радіо Свобода італійський оглядач.
Найбільше італійці занепокоєні катастрофічним станом української економіки, на чому зосередила увагу дослідниця італійського Інституту міжнародних справ Нона Мікелідзе. На її думку, президент Петро Порошенко постає перед складним завданням, а саме: як вести себе з олігархічними кланами Донбасу.
«Сценарій федералізації також небезпечний для України, бо частина регіонів отримує автономію від центрального уряду, і тоді країна ризикує мати не одного Януковича, а кілька таких Януковичів в окремих областях», – додала Мікелідзе.
Реваншизм Кремля
Український експерт з енергетики Михайло Гончар намагався пояснити італійським партнерам, що через Україну вони мають розгледіти головну проблему для Європи – це реваншизм Кремля. На підтвердження цього він розповів про експансивну енергетичну політику Москви стосовно України та ЄС.
На думку Гончара, проблема Італії та інших країн Західної Європи полягає у тому, що тут вважають, що економічні зв’язки з Росією не повинні потерпати через політичні конфлікти між країнами.
«Якби були мирні умови, це була б одна ситуація. Але коли одна сторона порушила те мирне співіснування, що було в Європі, то це вимагає надзвичайних, жорсткіших дій. Не можна відповісти воєнним шляхом, бо ж справедливо зауважують, Україна – не член НАТО. Але є набір асиметричного реагування. Показово, що Європа не обговорює деякі речі взагалі, скажімо, заборону польотів «Аерофлоту» до Європи чи обмеження кореспондетських рахунків російських банків, які здійснюються через європейські, американські банки», – сказав директор енергетичних програм Центру «NOMOS» Михайло Гончар.
Київські учасники конференції у розмові з Радіо Свобода зазначили, що процес осмислення реальної української ситуації в Європі таки триває. Щоправда, в країнах Старої Європи це відбувається повільніше, бо тут активно живляться російською пропагандою. До слова, на римську конференцію щодо України провідні мас-медіа Італії не завітали.