Івано-Франківщина – Ворота державної резиденції «Синьогора», що у Гуті в Карпатах, знову відкриті для відвідувачів. Мається на увазі резиденція, де відпочивали раніше і Кучма, і Ющенко, і Янукович. Як і «Межигір’я», «Синьогора» викликала особливий інтерес. Туристам пропонують протягом трьох годин пройтися заповідною територією, оглянути робочі приміщення президентського будинку і скуштувати карпатський чай на пасіці. Статус державної резиденції збережуть, але юридично необхідно завершити формування національного природного парку «Синьогора».
Результати інвентаризації державної резиденції «Синьогора» виявилися дещо несподіваними: з президентського будинку зникли дві пластилінові печатки, а з території парку зібрано чотири відра недопалків. У лютому до резиденції приїхали автомайданівці, прийшли місцеві люди з Гути. Доводилося і гарячі голови втихомирювати, і декого від провокацій стримувати, згадує депутат обласної ради, а тепер – голова Богородчанської райдержадміністрації Ярослава Гоголь.
«Приїхав до нас Автомайдан, не розуміли, що це стратегічний об’єкт. Але ми з людьми поспілкувалися, пояснили: подумаймо, кому це вигідно, щоб ми це зараз знищили? Наскільки ви бачите, ми зуміли переконати, ми зберегли в цілості і неушкодженості цей об’єкт», – згадує Ярослава Гоголь.
На три години стати «синьогорівцем»
Державна резиденція «Синьогора» відкрита у 2000 році. У 2009 був виданий президентський указ про створення тут національного природного парку з територією майже 11 тисяч гектарів. Однак до цього часу не завершене його юридичне оформлення. Між тим, це – надзвичайний куточок Карпат, його унікальні оздоровчі, духовні, енергетичні особливості можна широко використовувати і для рекреації, і для наукових досліджень, і для туризму, – наголошує генеральний директор державно-оздоровчого виробничого комплексу «Синьогора» Владислав Ливинець.
«Це позитивна енергетика цієї землі – тут іде магнітний розлом від Манявського скита. У цьому краї була написана перша Конституція незалежної України – це була мозкова атака, були зібрані вчені-юристи, на пару днів поселені на базі, і вони не виїжджаючи створили нову Конституцію. Так що цей край історичний. І за природою унікальний – у високогір’ї починає по-іншому працювати людський організм. Лікувальні властивості повітря, вода теж унікальна. І аура енергетична. Тут гарно думається, гарно пишеться, малюється», – розповідає Владислав Ливинець.
Екскурсії на «Синьогору» були й раніше, коштували вони 50 гривень. Тепер відновлено туристичний маршрут, який отримав назву «Карпатські скарбниці». За 3 години 15 хвилин пропонують подолати три кілометри, подивитися саму резиденцію, випити чаю з карпатських трав на пасіці і щось скуштувати в колибі. Орієнтовна вартість – 100 гривень.
У президентський будинок – без техніки
Вирушаймо на екскурсію і ми. Починається вона на КПП, 600 метрів над рівнем моря. Забули паспорт – без нього на режимний об’єкт не пустять. Мальовничою дорогою попри вольєри з фазанами та іншими птахами, попри каскад озер, де водяться карпи і форель (в Карпатах кажуть – пструги), через дендропарк з деревами і чагарниками з різних країн і країв, попри затишні альтанки і різьблені з дерева фігурки піднімаємося до резиденції. Тут уже 760 метрів над рівнем моря. Навпроти – невелика церква. Все це можна знімати на відео і фотоапарати. А от до резиденції заносити апаратуру не можна. Знову ж таки – режимний об’єкт. Всередині не можна речі чіпати руками чи сідати у президентське крісло.
Зала для офіційних прийомів іноземних делегацій – мармур і дерево, шкіра і кришталь, унікальні за інженерним рішенням спіральні сходи на тросі. Є ще одна кімната для прийомів – на стінах портрети українських гетьманів, тож з дипломатичних міркувань гостей не з усіх країн сюди запрошують. В триярусній бібліотеці переважає юридична література, закони і класика, насамперед українська. В робочому кабінеті глави держави з прапором України і штандартом Президента не забувають перекидати листки календаря.
«Є все для того, щоб перша посадова особа працювала. Все тут чинне, нічого нема бутафорського», – каже директор «Синьогори» Владислав Ливинець.
Екскурсії в кімнати проживання не передбачені. Але в «Синьогорі» запевняють, що «надмірностей нема». Зате покажуть невеликий витяг, водозабір, вертолітній майданчик, штучне озеро, пасіку.
А ще у приватних розмовах звичайні працівники розкажуть, хто з президентів яким запам’ятався. І що Віктор Янукович тут був лише тричі, Віктор Ющенко любив їздити часто – бувало і двічі на місяць, а найдоступнішим був Леонід Кучма.
«Щиро найпростішим був Данилович. Міг сказати до прибиральниці: «ану ходи сюди, сідай відпочинь, щось покалякаєм». Нічого такого не розпитував, а просто так, «про життя», – згадують працівники «Синьогори».
І як інформація для певних філософських розмірковувань: пструги, яких спеціально ніхто не розводив, гарно почуваються в озерах, добре тут і диким качкам – а от здатність виводити потомство вони втратили, тож доводиться використовувати інкубаторну методику.
Для громади можливість заробити додаткову копійку
Для прикарпатців синонімом президентської резиденції ще є назва села, біля якого вона знаходиться, – Гута. Тут проживає 1222 людей, більшість з них, як і в інших гірських селах, змушені виїжджати на заробітки. Хто має роботу в резиденції – за неї тримається. В розвитку туризму сільські люди зацікавлені, бо змогли б ще щось додатково заробити. І вирішувати проблеми, яких чимало, – каже сільський голова Гути Володимир Георгей.
«Ми хочемо, щоб наша Гута стала перлиною Карпат, щоб вона розвивалася, щоб тут розвивався зелений туризм. Це найголовніше для нас. Бо такої краси ви ніде не побачите. Навіть якщо порівнювати з Яремчею, то так нема: одна гора другу підпирає і тут ми як у царстві Божому проживаємо. Але нам треба допомоги. Допомоги в ремонті доріг, в берегоукріпленні, в покращенні електропостачання, яке вкрай незадовільне, в будівництві дитячого садочка», – каже сільський голова.
Після Майдану лунали різні пропозиції щодо майбутнього резиденції «Синьогора» – від облаштування тут дитячого лікувального закладу до зміни власника. Та статус державного національного парку не дозволяє її приватизовувати, вона використовуватиметься як державна резиденція для прийому високих іноземних гостей, в тому числі й для збереження національного природного фонду.
Результати інвентаризації державної резиденції «Синьогора» виявилися дещо несподіваними: з президентського будинку зникли дві пластилінові печатки, а з території парку зібрано чотири відра недопалків. У лютому до резиденції приїхали автомайданівці, прийшли місцеві люди з Гути. Доводилося і гарячі голови втихомирювати, і декого від провокацій стримувати, згадує депутат обласної ради, а тепер – голова Богородчанської райдержадміністрації Ярослава Гоголь.
Ми зберегли в цілості і неушкодженості цей об’єктЯрослава Гоголь
На три години стати «синьогорівцем»
Державна резиденція «Синьогора» відкрита у 2000 році. У 2009 був виданий президентський указ про створення тут національного природного парку з територією майже 11 тисяч гектарів. Однак до цього часу не завершене його юридичне оформлення. Між тим, це – надзвичайний куточок Карпат, його унікальні оздоровчі, духовні, енергетичні особливості можна широко використовувати і для рекреації, і для наукових досліджень, і для туризму, – наголошує генеральний директор державно-оздоровчого виробничого комплексу «Синьогора» Владислав Ливинець.
Тут іде магнітний розлом від Манявського скита. У цьому краї була написана перша Конституція незалежної України. Цей край історичний. І за природою унікальнийВладислав Ливинець
«Це позитивна енергетика цієї землі – тут іде магнітний розлом від Манявського скита. У цьому краї була написана перша Конституція незалежної України – це була мозкова атака, були зібрані вчені-юристи, на пару днів поселені на базі, і вони не виїжджаючи створили нову Конституцію. Так що цей край історичний. І за природою унікальний – у високогір’ї починає по-іншому працювати людський організм. Лікувальні властивості повітря, вода теж унікальна. І аура енергетична. Тут гарно думається, гарно пишеться, малюється», – розповідає Владислав Ливинець.
Екскурсії на «Синьогору» були й раніше, коштували вони 50 гривень. Тепер відновлено туристичний маршрут, який отримав назву «Карпатські скарбниці». За 3 години 15 хвилин пропонують подолати три кілометри, подивитися саму резиденцію, випити чаю з карпатських трав на пасіці і щось скуштувати в колибі. Орієнтовна вартість – 100 гривень.
У президентський будинок – без техніки
Вирушаймо на екскурсію і ми. Починається вона на КПП, 600 метрів над рівнем моря. Забули паспорт – без нього на режимний об’єкт не пустять. Мальовничою дорогою попри вольєри з фазанами та іншими птахами, попри каскад озер, де водяться карпи і форель (в Карпатах кажуть – пструги), через дендропарк з деревами і чагарниками з різних країн і країв, попри затишні альтанки і різьблені з дерева фігурки піднімаємося до резиденції. Тут уже 760 метрів над рівнем моря. Навпроти – невелика церква. Все це можна знімати на відео і фотоапарати. А от до резиденції заносити апаратуру не можна. Знову ж таки – режимний об’єкт. Всередині не можна речі чіпати руками чи сідати у президентське крісло.
Зала для офіційних прийомів іноземних делегацій – мармур і дерево, шкіра і кришталь, унікальні за інженерним рішенням спіральні сходи на тросі. Є ще одна кімната для прийомів – на стінах портрети українських гетьманів, тож з дипломатичних міркувань гостей не з усіх країн сюди запрошують. В триярусній бібліотеці переважає юридична література, закони і класика, насамперед українська. В робочому кабінеті глави держави з прапором України і штандартом Президента не забувають перекидати листки календаря.
«Є все для того, щоб перша посадова особа працювала. Все тут чинне, нічого нема бутафорського», – каже директор «Синьогори» Владислав Ливинець.
Екскурсії в кімнати проживання не передбачені. Але в «Синьогорі» запевняють, що «надмірностей нема». Зате покажуть невеликий витяг, водозабір, вертолітній майданчик, штучне озеро, пасіку.
А ще у приватних розмовах звичайні працівники розкажуть, хто з президентів яким запам’ятався. І що Віктор Янукович тут був лише тричі, Віктор Ющенко любив їздити часто – бувало і двічі на місяць, а найдоступнішим був Леонід Кучма.
«Щиро найпростішим був Данилович. Міг сказати до прибиральниці: «ану ходи сюди, сідай відпочинь, щось покалякаєм». Нічого такого не розпитував, а просто так, «про життя», – згадують працівники «Синьогори».
І як інформація для певних філософських розмірковувань: пструги, яких спеціально ніхто не розводив, гарно почуваються в озерах, добре тут і диким качкам – а от здатність виводити потомство вони втратили, тож доводиться використовувати інкубаторну методику.
Для громади можливість заробити додаткову копійку
Для прикарпатців синонімом президентської резиденції ще є назва села, біля якого вона знаходиться, – Гута. Тут проживає 1222 людей, більшість з них, як і в інших гірських селах, змушені виїжджати на заробітки. Хто має роботу в резиденції – за неї тримається. В розвитку туризму сільські люди зацікавлені, бо змогли б ще щось додатково заробити. І вирішувати проблеми, яких чимало, – каже сільський голова Гути Володимир Георгей.
Ми хочемо, щоб наша Гута стала перлиною Карпат, щоб вона розвивалася, щоб тут розвивався зелений туризм. Бо такої краси ви ніде не побачите. Навіть якщо порівнювати з Яремчею, то так нема: одна гора другу підпирає і тут ми як у царстві Божому проживаємоВолодимир Георгей.
«Ми хочемо, щоб наша Гута стала перлиною Карпат, щоб вона розвивалася, щоб тут розвивався зелений туризм. Це найголовніше для нас. Бо такої краси ви ніде не побачите. Навіть якщо порівнювати з Яремчею, то так нема: одна гора другу підпирає і тут ми як у царстві Божому проживаємо. Але нам треба допомоги. Допомоги в ремонті доріг, в берегоукріпленні, в покращенні електропостачання, яке вкрай незадовільне, в будівництві дитячого садочка», – каже сільський голова.
Після Майдану лунали різні пропозиції щодо майбутнього резиденції «Синьогора» – від облаштування тут дитячого лікувального закладу до зміни власника. Та статус державного національного парку не дозволяє її приватизовувати, вона використовуватиметься як державна резиденція для прийому високих іноземних гостей, в тому числі й для збереження національного природного фонду.