Київ – Генеральну прокуратуру у четвер пікетували родичі та захисники довічно ув’язненого Олександра Рафальського. «Вимагаємо зустрічі з генеральним прокурором» було написано на їхньому плакаті. Лише Олег Махніцький, на їхню думку зміг би припинити «пінг-понг» між прокуратурою і судами, через що несправедливо засуджені досі сидять за ґратами. В свою чергу правозахисники закликають прокуратуру звернути увагу не лише на одну справу, а переглянути всі подібні.
Олександр Рафальський за ґратами вже майже 13 років. Його засудили до довічного ув’язнення за вбивство чотирьох осіб, серед яких 11-річний хлопчик. Він хотів побудувати крамницю у місті Тетіїв Київської області, а зіткнувся з рекетом, який «кришували» правоохоронці, запевняють його родичі. Справа Олександра Рафальського вже стала однією з найгучніших, адже, окрім доказів незаконного засудження, суспільству відомі кричущі факти його катування: як за допомогою побиття, так і з застосуванням струму, психологічного тиску, коли його, наприклад, змушували копати собі яму.
Втім, домогтись справедливості і звільнення сина мати Олександра Рафальського не може до сьогоднішнього дня. 23 травня відбудеться черговий розгляд в апеляційному суді щодо кримінального провадження про катування. Єдина надія у неї на генерального прокурора. Зустрічі з ним жінка і прийшла вимагати під стіни Генеральної прокуратури.
«Ми довіряємо генеральному прокурору, поки що, і просимо зустрічі з ним особисто. Ми надамо йому докази. По-друге, ми хочемо, щоб це була показова справа про фабрикацію кримінальних справ в Україні і хочемо щоб покарали тих, хто фабрикував цю кримінальну справу», – пояснює свою присутність під стінами Генпрокуратури Тамара Рафальська.
Завдання прокуратурі: переглянути всі «довічні» справи
Справа Рафальського – це лише крапля в морі, кажуть правозахисники. Українські суди справно призначали понад 100 довічних термінів щороку. За даними на кінець 2013 року, в країні відбувають покарання 1800 осіб, засуджених до довічного ув’язнення. І це найвищий показник у Європі.
Змінити цю ситуацію можна, і у правозахисників вже є чітка пропозиція: парламент повинен повернути усі повноваження Верховному суду, які той мав до 2010 року, і забезпечити механізм перегляду справ цих людей у порядку виключного провадження, наприклад, за зверненням уповноваженого Верховної Ради з прав людини, каже старший науковий співробітник Інституту Держави і права імені Корецького Микола Сірий.
«Одне питання – це налагодити систему комплексної оцінки тисяч справ, підключити до них фахівців, умовно кажучи, перебрати ці справи руками, віднайти несправедливість і дати узагальнення. Ці узагальнення представити на державному рівні і запустити механізм активного перегляду цих справ. Це одна річ. Але якщо в конкретних справах є абсолютно чіткі, зрозумілі, очевидні обставини катування, примусу давати показання, фальсифікації доказів, то на це не можна закривати очі вже сьогодні», – наполягає він.
Згідно зі своїми повноваженнями, прокуратура мусила б здійснювати нагляд за дотриманням законності проведення кримінального провадження і перевіряти їх на порушення прав людини. І якщо цього не робилось до Євромайдану, то можливо, буде відбуватись після, сподіваються як родичі засуджених, так і їхні захисники.
У прокуратурі ж усі зауваги пообіцяли врахувати. Втім нагадали, що Україна перебуває в обставинах розриву цілісності. Відтак через наявність інших нових справ, переглянути понад тисячу справ засуджених на довічне ув’язнення зможуть не скоро.
Олександр Рафальський за ґратами вже майже 13 років. Його засудили до довічного ув’язнення за вбивство чотирьох осіб, серед яких 11-річний хлопчик. Він хотів побудувати крамницю у місті Тетіїв Київської області, а зіткнувся з рекетом, який «кришували» правоохоронці, запевняють його родичі. Справа Олександра Рафальського вже стала однією з найгучніших, адже, окрім доказів незаконного засудження, суспільству відомі кричущі факти його катування: як за допомогою побиття, так і з застосуванням струму, психологічного тиску, коли його, наприклад, змушували копати собі яму.
Втім, домогтись справедливості і звільнення сина мати Олександра Рафальського не може до сьогоднішнього дня. 23 травня відбудеться черговий розгляд в апеляційному суді щодо кримінального провадження про катування. Єдина надія у неї на генерального прокурора. Зустрічі з ним жінка і прийшла вимагати під стіни Генеральної прокуратури.
«Ми довіряємо генеральному прокурору, поки що, і просимо зустрічі з ним особисто. Ми надамо йому докази. По-друге, ми хочемо, щоб це була показова справа про фабрикацію кримінальних справ в Україні і хочемо щоб покарали тих, хто фабрикував цю кримінальну справу», – пояснює свою присутність під стінами Генпрокуратури Тамара Рафальська.
Завдання прокуратурі: переглянути всі «довічні» справи
Справа Рафальського – це лише крапля в морі, кажуть правозахисники. Українські суди справно призначали понад 100 довічних термінів щороку. За даними на кінець 2013 року, в країні відбувають покарання 1800 осіб, засуджених до довічного ув’язнення. І це найвищий показник у Європі.
Змінити цю ситуацію можна, і у правозахисників вже є чітка пропозиція: парламент повинен повернути усі повноваження Верховному суду, які той мав до 2010 року, і забезпечити механізм перегляду справ цих людей у порядку виключного провадження, наприклад, за зверненням уповноваженого Верховної Ради з прав людини, каже старший науковий співробітник Інституту Держави і права імені Корецького Микола Сірий.
«Одне питання – це налагодити систему комплексної оцінки тисяч справ, підключити до них фахівців, умовно кажучи, перебрати ці справи руками, віднайти несправедливість і дати узагальнення. Ці узагальнення представити на державному рівні і запустити механізм активного перегляду цих справ. Це одна річ. Але якщо в конкретних справах є абсолютно чіткі, зрозумілі, очевидні обставини катування, примусу давати показання, фальсифікації доказів, то на це не можна закривати очі вже сьогодні», – наполягає він.
Згідно зі своїми повноваженнями, прокуратура мусила б здійснювати нагляд за дотриманням законності проведення кримінального провадження і перевіряти їх на порушення прав людини. І якщо цього не робилось до Євромайдану, то можливо, буде відбуватись після, сподіваються як родичі засуджених, так і їхні захисники.
У прокуратурі ж усі зауваги пообіцяли врахувати. Втім нагадали, що Україна перебуває в обставинах розриву цілісності. Відтак через наявність інших нових справ, переглянути понад тисячу справ засуджених на довічне ув’язнення зможуть не скоро.