Київ – День пам’яті жертв сталінської депортації кримські татари вшановуватимуть, навіть якщо самопроголошена влада Криму не дасть провести жалобний мітинг. Попри те, що з другого травня лідера кримськотатарського народу, багаторічного в’язня ГУЛАГу Мустафу Джамілєва не впускають на територію Криму, кримські татари кажуть, що тиск робить їх тільки сильнішими
Самопроголошена влада Криму веде довгі переговори з Меджлісом, і то дозволяє, то забороняє проводити щорічний жалобний мітинг зі вшанування пам’яті жертв сталінської депортації.
Кримські татари хочуть провести жалобне зібрання тільки під своїми прапорами і без присутності так званої «самооборони» Криму.
Теперішні керівники Криму, натомість, зігнали у центр Сімферополя автозаки та БТРи й повідомили, що 18 травня з 6-ї години ранку до 18:00 в центрі міста будуть перекриті вулиці біля площі Леніна, а «рух ними дозволять тільки спецтранспорту».
Самопроголошений «прем’єр-міністр» Сергій Аксьонов також заявив, що бійці «самооборони разом з поліцейськими охоронятимуть правопорядок».
«Кримська самооборона – не вороги кримським татарам. Провокаціями кримська самооборона не займалася, тому вони несуть охорону громадського порядку і нестимуть її далі, незалежно від того, як окремі керівники Меджлісу до цього ставляться. Кримська самооборона є вже сьогодні суб’єктом життєдіяльності республіки Крим», – сказав Аксьонов.
Як повідомило так зване «міністерство внутрішніх справ» Криму, проходити до місця проведення мітингу, в якому традиційно беруть участь десятки тисяч людей, треба буде через рамки металодетекторів.
Не дозволятимуть проносити «великогабаритні речі, гострі предмети, травматичну зброю, аерозольні балончики, а також спиртні чи інші напої та рідини у будь-якій упаковці».
Однак, навіть за таких умов, поки неясно, як кримські татари зможуть зібратися для спільного вшанування пам’яті жертв сталінської депортації.
16 травня на офіційній сторінці самопроголошеного кримського «уряду» у Facebook опублікували указ «про обмеження у проведенні масових заходів у зв’язку з подіями на південному сході України», згідно з яким заборона на масові акції на півострові запроваджується до 6 червня 2014 року.
Експерти вважають, що кримська «влада» вирішила у такий спосіб обмежити жалобні заходи лише мітингом на головній площі Сімферополя в оточенні ОМОНу.
Кримські татари мають право на самовизначення – Осташ
Кримські татари – взірець стійкості й згуртованості, вважають усі дослідники історії кримськотатарського народу.
Цього року виповнюється 70 років відтоді як підрозділи НКВС за наказом «вождя усіх народів» у лічені години вигнали з домівок і вивезли у товарних вагонах цілий народ. За перші роки примусового виселення загинула майже половина депортованих.
Британська дослідниця і журналістка Лілі Хайд записувала історії вимушених переселенців і на їх основі написала книгу «Омріяний край». Днями у видавництві «Дуліби» ця книга вийшла українською мовою. Книгу представив політик і дипломат Ігор Осташ.
Лідера кримських татар, депутата Верховної Ради України Мустафу Джемілєва з 2 травня не впускають на батьківщину. Кримські татари виходили до незаконно встановленого кордону, щоб зустріти Джемілєва. Багатьох учасників цієї акції оштрафували за «прорив кордону» на суми від 3 до 12 тисяч гривень.
У четвер 15 травня ФСБ проводила обшуки у домівках кримськотатарських активістів, зокрема, у будинку члена Меджлісу Алі Хамзіна, який відповідає за зв’язки представницького органу зі світом.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров та його заступник Ахтем Чійгоз мають попередження від прокуратури Криму про «недопустимість екстремістської діяльності».
На думку експертів, це беззаперечно свідчить, що самопроголошена кримська влада посилює тиск на кримських татар і намагається їх розділити. Проте тиск тільки більше об’єднує цей корінний народ Криму, який уже пережив примусову депортацію і має величезний досвід боротьби за свої права.
Самопроголошена влада Криму веде довгі переговори з Меджлісом, і то дозволяє, то забороняє проводити щорічний жалобний мітинг зі вшанування пам’яті жертв сталінської депортації.
Кримські татари хочуть провести жалобне зібрання тільки під своїми прапорами і без присутності так званої «самооборони» Криму.
Теперішні керівники Криму, натомість, зігнали у центр Сімферополя автозаки та БТРи й повідомили, що 18 травня з 6-ї години ранку до 18:00 в центрі міста будуть перекриті вулиці біля площі Леніна, а «рух ними дозволять тільки спецтранспорту».
Самопроголошений «прем’єр-міністр» Сергій Аксьонов також заявив, що бійці «самооборони разом з поліцейськими охоронятимуть правопорядок».
«Кримська самооборона – не вороги кримським татарам. Провокаціями кримська самооборона не займалася, тому вони несуть охорону громадського порядку і нестимуть її далі, незалежно від того, як окремі керівники Меджлісу до цього ставляться. Кримська самооборона є вже сьогодні суб’єктом життєдіяльності республіки Крим», – сказав Аксьонов.
Як повідомило так зване «міністерство внутрішніх справ» Криму, проходити до місця проведення мітингу, в якому традиційно беруть участь десятки тисяч людей, треба буде через рамки металодетекторів.
Не дозволятимуть проносити «великогабаритні речі, гострі предмети, травматичну зброю, аерозольні балончики, а також спиртні чи інші напої та рідини у будь-якій упаковці».
Однак, навіть за таких умов, поки неясно, як кримські татари зможуть зібратися для спільного вшанування пам’яті жертв сталінської депортації.
16 травня на офіційній сторінці самопроголошеного кримського «уряду» у Facebook опублікували указ «про обмеження у проведенні масових заходів у зв’язку з подіями на південному сході України», згідно з яким заборона на масові акції на півострові запроваджується до 6 червня 2014 року.
Експерти вважають, що кримська «влада» вирішила у такий спосіб обмежити жалобні заходи лише мітингом на головній площі Сімферополя в оточенні ОМОНу.
Кримські татари мають право на самовизначення – Осташ
Кримські татари – взірець стійкості й згуртованості, вважають усі дослідники історії кримськотатарського народу.
Цього року виповнюється 70 років відтоді як підрозділи НКВС за наказом «вождя усіх народів» у лічені години вигнали з домівок і вивезли у товарних вагонах цілий народ. За перші роки примусового виселення загинула майже половина депортованих.
Британська дослідниця і журналістка Лілі Хайд записувала історії вимушених переселенців і на їх основі написала книгу «Омріяний край». Днями у видавництві «Дуліби» ця книга вийшла українською мовою. Книгу представив політик і дипломат Ігор Осташ.
Лідера кримських татар, депутата Верховної Ради України Мустафу Джемілєва з 2 травня не впускають на батьківщину. Кримські татари виходили до незаконно встановленого кордону, щоб зустріти Джемілєва. Багатьох учасників цієї акції оштрафували за «прорив кордону» на суми від 3 до 12 тисяч гривень.
У четвер 15 травня ФСБ проводила обшуки у домівках кримськотатарських активістів, зокрема, у будинку члена Меджлісу Алі Хамзіна, який відповідає за зв’язки представницького органу зі світом.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров та його заступник Ахтем Чійгоз мають попередження від прокуратури Криму про «недопустимість екстремістської діяльності».
На думку експертів, це беззаперечно свідчить, що самопроголошена кримська влада посилює тиск на кримських татар і намагається їх розділити. Проте тиск тільки більше об’єднує цей корінний народ Криму, який уже пережив примусову депортацію і має величезний досвід боротьби за свої права.