День Перемоги чи День пам’яті?

У Дніпропетровську в четвер за прикладом європейських країн День Перемоги відзначали як День пам’яті і примирення. Активісти Євромайдану, партій та громадських організацій вирішили, що цього дня слід не святкувати й співати, а схилятись у жалобі й згадувати про те, що Україна понесла найбільші втрати у Другій світовій війні – мільйони людських життів. Організатори кажуть: День пам’яті має стати в Дніпропетровську традиційними. Водночас експерти сумніваються, що така ініціатива в Східній Україні швидко приживеться.

У жалобній ході центральними вулицями Дніпропетровська у четвер ввечері взяли участь сотні людей. Вони виконали Державний гімн України, взяли у руки синьо-жовті прапори й рушили містом, без співів та музики. На плакатах – гасла: «Україні – мир!», «Велика Перемога без України – велика брехня Путіна», «8 травня – День пам’яті і примирення».

Дніпропетровці відзначали 8 травня як День пам’яті за жертвами війни

Один із організаторів заходу, координатор дніпропетровського Євромайдану Віктор Романенко каже: в світі день завершення європейської фази Другої світової війни давно відзначають без веселощів. Українцям теж слід пам’ятати про мільйони втрачених у війні життів й наслідувати цей приклад, вважає Романенко.

«У цей скорботний день ми маємо згадати всіх загиблих у Другій світовій війні. Ми не можемо влаштовувати танці на кістках. ООН вирішила проводити в ці дні в Європі День вшанування пам’яті. В різних країнах це відбувається по-різному. Але ми маємо підтримувати. Ми – європейці, і маємо підтримувати європейські цінності», – сказав Радіо Свобода Віктор Романенко.

Питання «на засипку»

Разом із ходою в Дніпропетровську активісти організували інформаційно-просвітницьку акцію: людей запитували, що вони знають про Другу світову війну, її дати, події, персоналії, символи перемоги. Один із ініціаторів опитування Костянтин Писаревський зазначає: мали на меті не перевірити знання людей з історії, а стимулювати їх глибше цікавитись минулим.

«Таке опитування, щоб з’ясувати, а з іншого боку й зацікавити якомога більше людей. Коли ж почалась Друга світова війна? Це питання, як кажуть, притча во язицех, не всі народні депутати знають на нього відповідь. Хто воював, хто переміг? Хто такий Бандера, на чиєму боці він воював? Хто такий Власов? Скільки воювало росіян у каральних батальйонах і козачих загонах на боці Гітлера? А з іншого боку ми запитуємо людей, які асоціації викликає у них словосполучення «георгіївська стрічка». Вона є на нагороді за взяття Берліна. Але, з іншого боку, її носили власівці. А зараз вона є символом страху, «тітушок», знущань над патріотами», – каже Писаревський.

Як День пам’яті і примирення 8 травня в Дніпропетровську вже відзначають другий рік поспіль. Щоправда, торік мирна хода відбувалась з ексцесами – невідомі напали на мирних людей, рвали плакати, топтали державний прапор. Хто то були, попри численні фото й відеоматеріали, міліція досі не встановила, однак цього року вжила безпрецедентних заходів безпеки – жалобну ходу супроводжували десятки міліціонерів.

«Українці мають прийти до спільного розуміння тих подій»

Дніпропетровський політолог Андрій Золотарьов ініціативу громадськості вітає. Зазначає: відзначення Дня Перемоги за радянських часів і часів Незалежності перетворили на «паркет», «офіціоз», а це мав би бути передусім день народної пам’яті.

«Це має бути день народної пам’яті. А влаштовувати пісні, танці – не треба. Якщо у Дніпропетровську люди звикли ходити до Монументу Слави, а в Києві – до музею Великої Вітчизняної війни, то хай ходять, це повинно йти від людей, від серця. Хай люди визначаються самі. Не треба нічого нав’язувати. Не треба влаштовувати політичний або інший піар на цьому дні», – сказав у коментарі Радіо Свобода політолог.

Водночас експерт Центру імені Разумкова Юрій Якименко сумнівається, що ініціатива відзначення 8 і 9 травня як Дня пам’яті в Східній Україні приживеться швидко.

«Українці повинні прийти до спільного розуміння тих подій, які відбувались під час Другої світової війни. Українці воювали в різних збройних формуваннях, під різними прапорами, але з приводу цього постійно нагнітаються суперечності, особливо під час виборів. Я думаю, що ініціатива приживеться, але треба буде багато часу. Взагалі історична пам’ять формується навіть не десятиліттями, а поколіннями. Нові умови, нові оцінки мають стати спершу частиною думки людей молодших, а вже потім – домінуючим ставленням суспільства. Зараз в умовах, коли, на жаль, політиками використовуються будь-які відмінності між регіонами – в ставленні до історичних подій, мови, питань зовнішньополітичного вибору, цього досягти, звичайно, буде важко», – сказав Радіо Свобода експерт.

8 і 9 травня вважаються Днями пам’яті та примирення. Так вони відзначаються щороку, починаючи з 2005-го, з ініціативи Генеральної асамблеї ООН.