«Євробачення»: пісні забуваються, скандали запам’ятовуються
«Бурановські бабусі» здавалися свіжою зміною, коли вони представили Росію на «Євробаченні» 2012 року, виступивши в удмуртських національних костюмах і своєю рідною мовою. А цього року «бабусі» опинилися серед російських культурних діячів, які підписалися під листом підтримки політиці Кремля щодо загарбання українського Криму.
Претендент 2014 року від Вірменії Aram Mp3 розлютив любителів «Євробачення», коли виступив із образливими коментарями щодо представника Австрії, бородача в жіночому образі зі сценічним іменем Кончіта Вурст (ковбаска). Пізніше Арам публічно вибачився у спільному телевиступі.
Представник Азербайджану Фарід Маммадов (п) на фіналі конкурсу «Євробачення» 2013 року. Багатий на нафту Азербайджан опинився в осередді критики, коли Швеція, яка приймала конкурс, звинуватила країну у спробі підкупити представників журі від кількох країн. Скандал змусив організаторів «Євробачення» переглянути механізм голосування журі, щоб забезпечити його більшу прозорість.
Виконавців на «Євробаченні» просять утримуватися від політичної діяльності під час конкурсу. Але 2012 року шведська учасниця Лорін, яка перемогла на конкурсі в Азербайджані, напередодні фіналу зустрілася там із місцевими активістами, а по тому вирушила до Білорусі, щоб зустрітися з родинами політв’язнів.
В Азербайджані активісти намагалися використати «Євробачення» у столиці Баку 2012 року як можливість привернути увагу до сумної практики режиму країни щодо порушень прав людини. На фото: працівники силових структур у цивільному затримують демонстрантів біля державної телекомпанії країни у дні проведення конкурсу.
Азербайджан, як вважають, витратив сотні мільйонів доларів на підготовку до «Євробачення», зокрема, на будівництво головної концертної зали Crystal Hall. Правозахисники з Human Rights Watch заявляють, що на місці зведення будівлі були виселені насильно до 20 тисяч людей, щоб збудувати залу на місці їхнього знесеного житла.
Президент Росії Володимир Путін, як вважають, уважно контролював бучні підготування до «Євробачення» 2009 року в Москві (тоді він тимчасово був прем’єром Росії). За словами одного з аналітиків, Путін вважав «Євробачення» за шанс піднести «національну гордість» Росії. На фото він із представниками Азербайджану Арашем (с) і АйСель (п).
2009 року претендентів від Грузії, поп-гурт Stefane & 3G, дискваліфікували, визнавши політично мотивованою їхню пісню “We Don’t Wanna Put In” («Ми не хочемо втручання» — чи «ми не хочемо Путіна»?) Конкурс проходив менш як через рік по тому, як Росія напала на Грузію і після короткої війни окупувала сепаратистські частини її території.
Український виконавець у жіночому образі «Вєрка Сердючка» розлютив росіян 2007 року піснею “Dancing Lasha Tumbai”. Виконавець заявляв, що ці незрозумілі слова — монгольські, що значать «збивати вершки», та багато росіян уперто чули там фразу “Russia Goodbye” — «Прощай, Росіє».
Традиція «голосування за сусідів» на «Євробаченні» іноді обертається дивними сторонами. 2007 року росіяни за національністю влаштували заворушення й бунти у столиці Естонії Таллінні через перенесення пам’ятника радянському солдатові з тролейбусної зупинки в місті на військовий меморіал на цвинтарі. А вже через пару тижнів Естонія дала Росії максимальні 12 балів у голосуванні на «Євробаченні».
Вірменія й Азербайджан — майже постійний виняток із «правила сусідського голосування» й майже ніколи одне за одного не голосують. Андре, перший представник Вірменії на «Євробаченні» 2006 року, викликав засвистування в Азербайджані й Туреччині, бо в рекламному відеоролику з’явився з зображенням, що нагадувало про масове винищення вірмен в Османській імперії.
2009 року «органи» в Азербайджані викликали на допити понад 40 людей, які проголосували під час «Євробачення» за представниць Вірменії Інґу й Ануш. Ровшан Насірлі (на фото) каже, що його під час допитів звинувачували у «відсутності національної гордості» і у створенні загрози національній безпеці.
Український гурт «Ґринджоли» став знаменитим своєю піснею «Разом нас багато», що стала неофіційним гімном Помаранчевої революції 2004 року. Цю ж пісню гурт виконував від України й на «Євробаченні», коли Київ приймав конкурс 2005 року. Росія цього разу дала Україні лише два бали, хоча попереднього року співачка Руслана отримала від росіян усі 12. Щоправда, по суті політизований виступ став провальним із усіх боків.
Деякі країни вдаються до політичних жестів в останню хвилю, щоб уникнути визначених обмежень «Євробачення» на «політику». Норвезькі учасники Wig Wam, виступаючи на конкурсі в Києві 2005 року, розгорнули помаранчевий прапор на знак підтримки України.