Сімферополь – Новий жарт у Криму: напевне, єдиною альтернативою дніпровської води можуть стати сльози радощів від приєднання до Росії. Експерти кажуть, що причина відсутності води на півострові суто технічна. Влада анексованого Криму звинувачує українську сторону у порушенні життєзабезпечення кримчан. Хто стане жертвою чергової, водної, битви в інформаційній війні між Україною та Росією?
Родина Мустафаєвих із селища Новий Світ Советського району Криму вже багато років займається фермерської діяльністю. Вперше за багато років, за їхніми словами, склалася критична ситуація з поливом. Води для зрошення полів у каналі немає.
Кожен фермер майже «викручується», аби врятувати свій врожай: хтось використовує місцеві річки, за допомогою насосів качає воду; хтось прямо на полі бурить свердловини глибиною до 10 метрів. Вартість таких робіт – 100 гривень за 1 метр.
«Але це можливо тільки для невеликих за площею полів, до двох гектарів, – каже фермер Ельдар Мустафаєв. – Великі площі посівів таким чином не забезпечити. Вода зі свердловин солонувата, вона не дуже підходить для поливу. Цього року вже не буде рису, дуже складно буде з цибулею». За його словами, відсутність нормальних умов для поливу вплине на вартість овочів на столах кримчан уже найближчим часом.
Куди поділися професіонали?
Самопроголошена влада Криму звинуватила українську владу в навмисному обмеженні поставок води до Криму. Проте цю інформацію спростовують на материку.
Вода через Північнокримський канал не надходить з України на півострів через непрофесійні дії фахівців, які захопили кримську частину споруд. Про це повідомив голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Одарченко.
Він пояснив, що наповнення Північно-Кримського каналу водою, згідно з технологічним процесом, починається у другій декаді березня і триває в такому режимі до грудня. Проте цього року робота каналу була порушена через непрофесійні дії нових керівників кримської частини каналу.
Цю інформацію підтвердив і Олександр Лієв, який у минулому обіймав посаду голови Республіканського комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства.
«Це складний технологічний процес, неможливий без узгодження двох сторін. Для того, щоб заповнити канал, потрібно дуже чітко і буквально щогодини погоджувати і опрацьовувати спільні дії, як Північнокримського каналу, так і Рескомітету з водного господарства. Це робиться щороку декількома десятками постійно працюючих у цій галузі людей, сказав Олександр Лієв в інтерв’ю Радіо Свобода.
За його інформацією, цього року Республіканський комітет з водного господарства намагався домовлятися про постачання води на рівні нижчої технологічної ланки, яка абсолютно не уповноважена вести переговори і не має регламенту й процедури визначати ціну на воду, тим більше в умовах анексії Криму.
Разом з тим, як заявили в Державному агентстві з водних ресурсів України, до цього часу управління Північнокримського каналу не отримало конкретних пропозицій щодо складання договірних відносин для забезпечення потреб Криму в питній воді і зрошення. Також залишається не з’ясованим питання заборгованості у розмірі 1,7 мільйона гривень перед управлінням Північнокримського каналу.
Як повідомляє Державне агентство з водних ресурсів, сам канал працює в штатному режимі. Більш того, за даними агентства, з Північнокримського каналу на території Криму через споруду № 2 здійснюється несанкціонований забір води, витратою 13,8 кубометра на секунду.
Хакери виявили змову
Російська влада відімкнула насоси, щоб вода не надходила до Криму, заявляють у міжнародному співтоваристві хакерів Anonymous.fm з посиланням на власні джерела.
Як сказано на сайті спільноти, насосна станція, яка здійснює подальше проходження води на півострів Крим, розташована у місті Красноперекопську. Каховське водосховище має висоту над рівнем моря у межах 22-23 метрів. Далі з нього вода самопливом стікає в Армянськ – близько 9 метрів від моря. Як тільки вода сягає Красноперекопська, відбувається збільшення рівня до 12 метрів, у результаті чого в цьому місті були встановлені додаткові насосні споруди для подачі води на півострів Крим, повідомляється на сайті.
«Вода є. Проблема в тому, що російська влада відімкнула насоси, щоб вода не надходила до Криму. Воді потрібні насоси. Але замість цього, Аксьонов заявляє, що воду перекрила Україна, щоб кримчани лаяли українців і росіяни думали, що в усьому винна Україна», – вважають в Anonymous.
Кримська влада хоче вирішити проблему бурінням свердловин
Теперішній голова республіканського комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Ігор Вайль підтвердив, що дніпровська вода продовжує надходити до Криму по Північнокримському каналу, однак у «рекордно низьких обсягах».
У суботу, за його словами, обсяг становив 4 кубометри води у секунду за умови необхідної потреби у 80 кубометрів на секунду. «Незважаючи на наші неодноразові спроби знайти консенсус у цьому питанні, київська влада нам назустріч не йде», – скаржиться Вайль.
Тим часом, самопроголошена кримська влада чомусь в особі міністра інформації Дмитра Полонського повідомила про початок робіт реконсервації свердловин для поповнення запасів питної води на півострові.
За його словами, запаси прісної води були виявлені ще у 70-і роки радянськими геологами, були пробурені перші свердловини на північному сході півострова. «Проте тоді це було просто непотрібно, і далі роботами ніхто не займався, – зазначив міністр. – Сьогодні ситуація змінилася, і ми змушені почати це робити».
Варто нагадати, що раніше екологи попереджали про те, що підземні води Криму не можуть бути використані як основна заміна питної води внаслідок особливостей свого хімічного складу, необхідності додаткового очищення. Крім того, жорстка і солонувата вода зі свердловин не підходить для зрошення полів, оскільки серйозно вплине на структуру кримської ґрунту.
Родина Мустафаєвих із селища Новий Світ Советського району Криму вже багато років займається фермерської діяльністю. Вперше за багато років, за їхніми словами, склалася критична ситуація з поливом. Води для зрошення полів у каналі немає.
Кожен фермер майже «викручується», аби врятувати свій врожай: хтось використовує місцеві річки, за допомогою насосів качає воду; хтось прямо на полі бурить свердловини глибиною до 10 метрів. Вартість таких робіт – 100 гривень за 1 метр.
«Але це можливо тільки для невеликих за площею полів, до двох гектарів, – каже фермер Ельдар Мустафаєв. – Великі площі посівів таким чином не забезпечити. Вода зі свердловин солонувата, вона не дуже підходить для поливу. Цього року вже не буде рису, дуже складно буде з цибулею». За його словами, відсутність нормальних умов для поливу вплине на вартість овочів на столах кримчан уже найближчим часом.
Куди поділися професіонали?
Самопроголошена влада Криму звинуватила українську владу в навмисному обмеженні поставок води до Криму. Проте цю інформацію спростовують на материку.
Вода через Північнокримський канал не надходить з України на півострів через непрофесійні дії фахівців, які захопили кримську частину споруд. Про це повідомив голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Одарченко.
Він пояснив, що наповнення Північно-Кримського каналу водою, згідно з технологічним процесом, починається у другій декаді березня і триває в такому режимі до грудня. Проте цього року робота каналу була порушена через непрофесійні дії нових керівників кримської частини каналу.
Цю інформацію підтвердив і Олександр Лієв, який у минулому обіймав посаду голови Республіканського комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства.
«Це складний технологічний процес, неможливий без узгодження двох сторін. Для того, щоб заповнити канал, потрібно дуже чітко і буквально щогодини погоджувати і опрацьовувати спільні дії, як Північнокримського каналу, так і Рескомітету з водного господарства. Це робиться щороку декількома десятками постійно працюючих у цій галузі людей, сказав Олександр Лієв в інтерв’ю Радіо Свобода.
За його інформацією, цього року Республіканський комітет з водного господарства намагався домовлятися про постачання води на рівні нижчої технологічної ланки, яка абсолютно не уповноважена вести переговори і не має регламенту й процедури визначати ціну на воду, тим більше в умовах анексії Криму.
Разом з тим, як заявили в Державному агентстві з водних ресурсів України, до цього часу управління Північнокримського каналу не отримало конкретних пропозицій щодо складання договірних відносин для забезпечення потреб Криму в питній воді і зрошення. Також залишається не з’ясованим питання заборгованості у розмірі 1,7 мільйона гривень перед управлінням Північнокримського каналу.
Як повідомляє Державне агентство з водних ресурсів, сам канал працює в штатному режимі. Більш того, за даними агентства, з Північнокримського каналу на території Криму через споруду № 2 здійснюється несанкціонований забір води, витратою 13,8 кубометра на секунду.
Хакери виявили змову
Російська влада відімкнула насоси, щоб вода не надходила до Криму, заявляють у міжнародному співтоваристві хакерів Anonymous.fm з посиланням на власні джерела.
Як сказано на сайті спільноти, насосна станція, яка здійснює подальше проходження води на півострів Крим, розташована у місті Красноперекопську. Каховське водосховище має висоту над рівнем моря у межах 22-23 метрів. Далі з нього вода самопливом стікає в Армянськ – близько 9 метрів від моря. Як тільки вода сягає Красноперекопська, відбувається збільшення рівня до 12 метрів, у результаті чого в цьому місті були встановлені додаткові насосні споруди для подачі води на півострів Крим, повідомляється на сайті.
Російська влада відімкнула насоси, щоб вода не надходила до Криму. Але Аксьонов заявляє, що воду перекрила Україна, щоб кримчани лаяли українців і росіяни думали, що винна Україна
«Вода є. Проблема в тому, що російська влада відімкнула насоси, щоб вода не надходила до Криму. Воді потрібні насоси. Але замість цього, Аксьонов заявляє, що воду перекрила Україна, щоб кримчани лаяли українців і росіяни думали, що в усьому винна Україна», – вважають в Anonymous.
Кримська влада хоче вирішити проблему бурінням свердловин
Теперішній голова республіканського комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Ігор Вайль підтвердив, що дніпровська вода продовжує надходити до Криму по Північнокримському каналу, однак у «рекордно низьких обсягах».
У суботу, за його словами, обсяг становив 4 кубометри води у секунду за умови необхідної потреби у 80 кубометрів на секунду. «Незважаючи на наші неодноразові спроби знайти консенсус у цьому питанні, київська влада нам назустріч не йде», – скаржиться Вайль.
Тим часом, самопроголошена кримська влада чомусь в особі міністра інформації Дмитра Полонського повідомила про початок робіт реконсервації свердловин для поповнення запасів питної води на півострові.
За його словами, запаси прісної води були виявлені ще у 70-і роки радянськими геологами, були пробурені перші свердловини на північному сході півострова. «Проте тоді це було просто непотрібно, і далі роботами ніхто не займався, – зазначив міністр. – Сьогодні ситуація змінилася, і ми змушені почати це робити».
Варто нагадати, що раніше екологи попереджали про те, що підземні води Криму не можуть бути використані як основна заміна питної води внаслідок особливостей свого хімічного складу, необхідності додаткового очищення. Крім того, жорстка і солонувата вода зі свердловин не підходить для зрошення полів, оскільки серйозно вплине на структуру кримської ґрунту.
| Довідка: Північнокримський канал перебуває у державній власності і забезпечує, згідно із затвердженими правилами експлуатації, подачу води в Херсонську область і Автономну Республіку Крим на потреби комунального господарства, промисловості та зрошення сільгоспугідь на замовлення водокористувачів. 19 березня 2014 року відбувся пуск води в Північнокримський канал. Необхідною умовою для встановлення режиму роботи каналу в вегетаційному періоді 2014 року є укладання договорів із водокористувачами на послуги з подачі води, які передбачають визначення необхідних обсягів та термінів її подачі. Вартість послуг із подачі води щорічно формується водогосподарськими організаціями на договірних умовах з водокористувачами, виходячи з рівня фінансування видатків із державного бюджету на експлуатаційні заходи, вартості електроенергії, яка витрачається на перекачування води, і дефіциту бюджетних коштів, необхідних на належне утримання водогосподарських споруд і об’єктів. |