Прага – Європа мала б перейти до іншого рівня впливу і тиску на Москву для захисту України від російської агресії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця після дводенної зустрічі керівників держав «Східного партнерства», яка відбувалася у Празі. Країни-учасники програми Євросоюзу «Східне партнерство» закликають Росію відвести війська від кордону з Україною, а Україну – децентралізувати владу згідно з Женевськими домовленостями. Однак, зважаючи на попередні випадки невиконання Росією своїх домовленостей, Андрій Дещиця висловлює сумніви, що Москва дослухається і до нинішніх закликів Заходу.
– За підсумками зустрічі «Східного партнерства», з боку Європи знову пролунав заклик до Росії відвести війська від кордону з Україною. Наскільки дієвим це може бути?
– По перше, це бажання посприяти у вирішенні ситуації в Україні. Але ці побажання та рекомендації все ж таки мають характер «доброї волі». Ті спроби, які вже були зроблені до цього і США, і Євросоюзом, і домовленості у чотиристоронньому форматі не виконуються Росією. Як вплинути на Росію? Треба для цього знайти шляхи і механізми. Думаю, що зараз потрібно думати про конкретніші і жорсткіші підходи до Росії, якщо ми хочемо уникнути конфлікту ще до того, як він розпочнеться на території України.
– Європа зробила вже багато заяв про те, що Росія має відвести свої війська від кордону з Україною. Але Росія цього не робить. Чи достатні ті кроки, які зараз робить Європа?
– Думаю, що Європа має перейти на новий рівень санкцій щодо Росії, на конкретніший, твердіший і дієвіший. Те, що наразі було здійснено стосовно Москви, не дуже турбує президента Путіна. У нього такий підхід, що він захопив Крим, подивився, нічого не сталося важкого для нього особисто. Таку ціну він готовий прийняти за порушення міжнародного права, за порушення двосторонніх відносин із Україною, за свій імідж у світі, за ізоляцію. Але якщо ми його не зупинимо, а коли я говорю ми – це не тільки Україна, а об’єднаний фронт Європи і всього демократичного світу, то він буде йти далі.
– А чи Європа розуміє, що цей конфлікт може вийти за межі України?
– Думаю, що Європа все більше і більше це усвідомлює, але чи до кінця, це питання щодо того, як швидко вони почнуть реагувати. Тому що те, що зараз зробила Росія, порушуючи Женевські домовленості, є черговим сигналом того, що Росія не має жодного наміру виконувати свої міжнародні зобов’язання. Те, що ми погодили у Женеві навіть йшло у розріз з інтересами України, тому що ми сконцентрувалися на питанні деескалації конфлікту у Східній Україні, хоча конфліктних питань між Україною і Росією є дуже багато. Перш за все, це питання Криму, про який ми вже починаємо забувати. Таке враження, що це сталося само собою. Сконцентрувавшись на цьому питання деескалації, ми дали ще один шанс Росії, щоб вона себе виправдала в очах міжнародного співтовариства, показала своє бажання сприяти покращенню ситуації в регіоні і бажання не порушувати міжнародні договори, міжнародне право і кордони, які були загальновизнані після Другої світової війни.
– Чи порушувалося питання Криму під час зустрічей у Празі?
– Ми порушували це питання. Питання Криму звучало і у моїх двосторонніх зустрічах. Ми вчергове почули запевнення щодо підтвердження територіальної цілісності України, визнання Криму частиною України. Хоча зараз на перше місце вийшло питання запобігання російській агресії на сході України.
– Представник Росії в ООН Віталій Чуркін заявив, що Росія має міжнародно-правові підстави для введення миротворців в Україну в разі необхідності. Як можна розцінити цю заяву?
– Це повний брєд говорити про те, що Росія хоче захищати інтереси росіян на території України за допомогою своїх військ. Це те ж саме, щоб захищати інтереси росіян у Чехії за допомогою військ, бо хтось порушив їхні права у Карлових Варах. Це те ж саме, що захищати інтереси росіян в Алясці, тому що це була колись територія Російської імперії, бо це також дозволяє їм їхнє законодавство. В України є достатні інструменти, повноваження, і достатня юридична база, щоб забезпечувати і гарантувати права росіян в Україні, права російськомовних в Україні, і права українських громадян в Україні.
– Що б зараз мала б зробити Європа?
– Як я вже сказав, Європа мала б перейти до іншого рівня впливу і тиску на Росію. Що саме? Це up to Europe.
– За підсумками зустрічі «Східного партнерства», з боку Європи знову пролунав заклик до Росії відвести війська від кордону з Україною. Наскільки дієвим це може бути?
– По перше, це бажання посприяти у вирішенні ситуації в Україні. Але ці побажання та рекомендації все ж таки мають характер «доброї волі». Ті спроби, які вже були зроблені до цього і США, і Євросоюзом, і домовленості у чотиристоронньому форматі не виконуються Росією. Як вплинути на Росію? Треба для цього знайти шляхи і механізми. Думаю, що зараз потрібно думати про конкретніші і жорсткіші підходи до Росії, якщо ми хочемо уникнути конфлікту ще до того, як він розпочнеться на території України.
– Європа зробила вже багато заяв про те, що Росія має відвести свої війська від кордону з Україною. Але Росія цього не робить. Чи достатні ті кроки, які зараз робить Європа?
Європа має перейти на новий рівень санкцій щодо Росії, на конкретніший, твердіший і дієвіший
– Думаю, що Європа має перейти на новий рівень санкцій щодо Росії, на конкретніший, твердіший і дієвіший. Те, що наразі було здійснено стосовно Москви, не дуже турбує президента Путіна. У нього такий підхід, що він захопив Крим, подивився, нічого не сталося важкого для нього особисто. Таку ціну він готовий прийняти за порушення міжнародного права, за порушення двосторонніх відносин із Україною, за свій імідж у світі, за ізоляцію. Але якщо ми його не зупинимо, а коли я говорю ми – це не тільки Україна, а об’єднаний фронт Європи і всього демократичного світу, то він буде йти далі.
– А чи Європа розуміє, що цей конфлікт може вийти за межі України?
Росія не має жодного наміру виконувати свої міжнародні зобов’язання
– Думаю, що Європа все більше і більше це усвідомлює, але чи до кінця, це питання щодо того, як швидко вони почнуть реагувати. Тому що те, що зараз зробила Росія, порушуючи Женевські домовленості, є черговим сигналом того, що Росія не має жодного наміру виконувати свої міжнародні зобов’язання. Те, що ми погодили у Женеві навіть йшло у розріз з інтересами України, тому що ми сконцентрувалися на питанні деескалації конфлікту у Східній Україні, хоча конфліктних питань між Україною і Росією є дуже багато. Перш за все, це питання Криму, про який ми вже починаємо забувати. Таке враження, що це сталося само собою. Сконцентрувавшись на цьому питання деескалації, ми дали ще один шанс Росії, щоб вона себе виправдала в очах міжнародного співтовариства, показала своє бажання сприяти покращенню ситуації в регіоні і бажання не порушувати міжнародні договори, міжнародне право і кордони, які були загальновизнані після Другої світової війни.
– Чи порушувалося питання Криму під час зустрічей у Празі?
– Ми порушували це питання. Питання Криму звучало і у моїх двосторонніх зустрічах. Ми вчергове почули запевнення щодо підтвердження територіальної цілісності України, визнання Криму частиною України. Хоча зараз на перше місце вийшло питання запобігання російській агресії на сході України.
– Представник Росії в ООН Віталій Чуркін заявив, що Росія має міжнародно-правові підстави для введення миротворців в Україну в разі необхідності. Як можна розцінити цю заяву?
– Це повний брєд говорити про те, що Росія хоче захищати інтереси росіян на території України за допомогою своїх військ. Це те ж саме, щоб захищати інтереси росіян у Чехії за допомогою військ, бо хтось порушив їхні права у Карлових Варах. Це те ж саме, що захищати інтереси росіян в Алясці, тому що це була колись територія Російської імперії, бо це також дозволяє їм їхнє законодавство. В України є достатні інструменти, повноваження, і достатня юридична база, щоб забезпечувати і гарантувати права росіян в Україні, права російськомовних в Україні, і права українських громадян в Україні.
– Що б зараз мала б зробити Європа?
– Як я вже сказав, Європа мала б перейти до іншого рівня впливу і тиску на Росію. Що саме? Це up to Europe.