«На початку 1990-х мої батьки жили в Бендерах. В 1991-1992 роках почалась війна в Придністров'ї. Наш будинок стояв прямо на берегу Дністра, повз рухались танки. Будинок потрапив під гарматний обстріл, стіни в батьківській спальні були зрешечені кулями. Я як людина, яка пройшла армію, знав, що таке війна. Коли стріляють в твій мирний будинок, де ти грав і вперше зустрічався з дівчатами. У тебе там розквартировані якісь не дуже тверезі люди з автоматами, які відкривають вогонь на кожне шарудіння в місті з мирним населенням. Я поїхав і самостійно організував евакуацію батьків звідти». (30 квітня 2013 року)
«У кожного є своя дорога до бога, і вона не обов'язково повинна бути з дитинства. У мене, наприклад, в 2004 році під час найбільшого тиску, найбільшої напруги, можливо найбільшої неправди, яка була в той час, не витримала мама і померла. Я тоді за тиждень пройшов 3/4 тої дороги до бога, які людина має пройти за все життя. Я не скажу, що я християнин, з якого можна брати приклад, але я можу сказати, що для мене це є надзвичайно важлива складова мого життя. І з цим набагато легше жити». (20 листопада 2011 року)
«В 1991 році ми закупили 4% світового виробництва чорного перцю. Тому що ми прогнозували ріст цін на чорний перець. Потім 70% цих закупок ми перепродали на західних ринках. І ця операція принесла перший мільйон доларів». (30 квітня 2013 року)
«Я вже говорив, що якщо стану президентом, продам свій бізнес, не буду мати до нього жодного стосунку, продам все, крім «5 каналу». (13 квітня 2014 року)
«Країна була вагітна Майданом» – Порошенко
«Я не виключаю, що Майдану Незалежності доведеться залишатися на всіх українських Майданах аж до перемоги. Більше того, я не тільки не виключаю, а наполягаю на цьому. Бо все інше ми будемо мати, – я дуже не люблю слова «зрада», – але це буде невикористання того потенціалу людської енергії, яка вивела людей на Майдан». (3 січня 2014 року)
«Країна була готова до Майдану. Якщо хочете, країна була вагітна Майданом». (3 січня 2014 року)
«Відповідальність за кров у Криму лежить на агресорі. Ніхто не уникне кари за звіряче вбивство українського солдата. Крим був і є українським. А Росія сама себе заганяє в повну міжнародну ізоляцію». (18 березня 2014 року)
«Наша позиція абсолютно проста і чітка: ми готові до будь-яких компромісів, якщо буде повернуто Крим. Якщо ця позиція не буде досягнута, то наша першочергова мета – звільнення Криму. Все інше потім». (27 березня 2014 року)
«Українці дозволяють так ставитись до себе» – Порошенко
«Я обіцяю, після нашої перемоги за одну добу відновити бруківку на Грушевського і відремонтувати стадіон Динамо, який нібито вважається порушеним». (25 січня 2014 року)
«Подивіться, будь ласка, мою обіцянку. Що я обіцяв? Ви кажете речі, які я не обіцяв. Місяць тому дані відповідні доручення. Заважали цьому барикади, які не можна демонтувати, поки не пройде 40 днів із загибелі Небесної сотні». (16 квітня 2014 року)
«Якщо на початку своєї політичної кар’єри мені здавалося, що треба за владу боротися, треба іти на певні компроміси, для того, щоб у владу прорватися. Нарешті довести, що ти здатен змінити багато на краще. То на сьогоднішній день влада не варта того, щоби задля неї треба було іти на будь-які жертви». (27 грудня 2011 року)
«Для того, щоби краще жити, лише змін влади абсолютно недостатньо. Головне, що треба українцям зробити – треба змінити себе. Влада – це лише наше відображення. Всі поводять себе таким чином по відношенню до українців лише тому, що українці дозволяють так ставитись до себе. Політики, які експлуатують тему популізму, кажуть, що вам нічого не треба робити, все буде зроблено за вас, лише проголосуйте. Коли ми справді хочемо щось змінити у власній країні, нам треба перестати шукати винних у владі». (3 жовтня 2013 року)
«В мене є правило – не втручатися у діяльність компаній, акціонером яких я є. Це стосується і «Кореспонденту», і 5 каналу, і Roshen. Сьогодні Roshen – це не просто бізнес, це один з брендів України в світі. Питання, які стосуються мови, суверенітету і територіальної цілісності – це державні питання. Тому я ініціював обговорення цієї теми на Раді директорів корпорації Roshen, в результаті якого мої аргументи були сприйняті: українські товари на українському ринку мають бути українською мовою. Це так само важливо, як й те, що в Україні має бути єдина державна мова – українська. Це моя позиція: вона була, є і буде незмінною.» (25 листопада 2012 року)
«Якщо ми зможемо довести, що в країні панує закон, порядок, є нульова толерантність до корупції, ми зможемо зробити так, щоб українці знайшли собі роботу, мали можливість інвестувати кошти і країна мала зовсім нове обличчя». (29 березня 2014 року)
«У нас знищили медицину. Я думаю, більшість з можновладців давно не були в ролі українців, які відвідують поліклініку або лікарню. Настійно рекомендую керівникам країни відвідати районні або обласні лікарні: зайдіть в чорних окулярах і в шапці і подивіться з чим доводиться стикатися». (16 березня 2011 року)
«У кожного є своя дорога до бога, і вона не обов'язково повинна бути з дитинства. У мене, наприклад, в 2004 році під час найбільшого тиску, найбільшої напруги, можливо найбільшої неправди, яка була в той час, не витримала мама і померла. Я тоді за тиждень пройшов 3/4 тої дороги до бога, які людина має пройти за все життя. Я не скажу, що я християнин, з якого можна брати приклад, але я можу сказати, що для мене це є надзвичайно важлива складова мого життя. І з цим набагато легше жити». (20 листопада 2011 року)
«В 1991 році ми закупили 4% світового виробництва чорного перцю. Тому що ми прогнозували ріст цін на чорний перець. Потім 70% цих закупок ми перепродали на західних ринках. І ця операція принесла перший мільйон доларів». (30 квітня 2013 року)
«Я вже говорив, що якщо стану президентом, продам свій бізнес, не буду мати до нього жодного стосунку, продам все, крім «5 каналу». (13 квітня 2014 року)
«Країна була вагітна Майданом» – Порошенко
«Я не виключаю, що Майдану Незалежності доведеться залишатися на всіх українських Майданах аж до перемоги. Більше того, я не тільки не виключаю, а наполягаю на цьому. Бо все інше ми будемо мати, – я дуже не люблю слова «зрада», – але це буде невикористання того потенціалу людської енергії, яка вивела людей на Майдан». (3 січня 2014 року)
«Країна була готова до Майдану. Якщо хочете, країна була вагітна Майданом». (3 січня 2014 року)
«Відповідальність за кров у Криму лежить на агресорі. Ніхто не уникне кари за звіряче вбивство українського солдата. Крим був і є українським. А Росія сама себе заганяє в повну міжнародну ізоляцію». (18 березня 2014 року)
«Наша позиція абсолютно проста і чітка: ми готові до будь-яких компромісів, якщо буде повернуто Крим. Якщо ця позиція не буде досягнута, то наша першочергова мета – звільнення Криму. Все інше потім». (27 березня 2014 року)
«Українці дозволяють так ставитись до себе» – Порошенко
«Я обіцяю, після нашої перемоги за одну добу відновити бруківку на Грушевського і відремонтувати стадіон Динамо, який нібито вважається порушеним». (25 січня 2014 року)
«Подивіться, будь ласка, мою обіцянку. Що я обіцяв? Ви кажете речі, які я не обіцяв. Місяць тому дані відповідні доручення. Заважали цьому барикади, які не можна демонтувати, поки не пройде 40 днів із загибелі Небесної сотні». (16 квітня 2014 року)
«Якщо на початку своєї політичної кар’єри мені здавалося, що треба за владу боротися, треба іти на певні компроміси, для того, щоб у владу прорватися. Нарешті довести, що ти здатен змінити багато на краще. То на сьогоднішній день влада не варта того, щоби задля неї треба було іти на будь-які жертви». (27 грудня 2011 року)
«Для того, щоби краще жити, лише змін влади абсолютно недостатньо. Головне, що треба українцям зробити – треба змінити себе. Влада – це лише наше відображення. Всі поводять себе таким чином по відношенню до українців лише тому, що українці дозволяють так ставитись до себе. Політики, які експлуатують тему популізму, кажуть, що вам нічого не треба робити, все буде зроблено за вас, лише проголосуйте. Коли ми справді хочемо щось змінити у власній країні, нам треба перестати шукати винних у владі». (3 жовтня 2013 року)
«В мене є правило – не втручатися у діяльність компаній, акціонером яких я є. Це стосується і «Кореспонденту», і 5 каналу, і Roshen. Сьогодні Roshen – це не просто бізнес, це один з брендів України в світі. Питання, які стосуються мови, суверенітету і територіальної цілісності – це державні питання. Тому я ініціював обговорення цієї теми на Раді директорів корпорації Roshen, в результаті якого мої аргументи були сприйняті: українські товари на українському ринку мають бути українською мовою. Це так само важливо, як й те, що в Україні має бути єдина державна мова – українська. Це моя позиція: вона була, є і буде незмінною.» (25 листопада 2012 року)
«Якщо ми зможемо довести, що в країні панує закон, порядок, є нульова толерантність до корупції, ми зможемо зробити так, щоб українці знайшли собі роботу, мали можливість інвестувати кошти і країна мала зовсім нове обличчя». (29 березня 2014 року)
«У нас знищили медицину. Я думаю, більшість з можновладців давно не були в ролі українців, які відвідують поліклініку або лікарню. Настійно рекомендую керівникам країни відвідати районні або обласні лікарні: зайдіть в чорних окулярах і в шапці і подивіться з чим доводиться стикатися». (16 березня 2011 року)