Сімферополь – Нову Конституцію анексованого Криму розробляли кілька тижнів, але за зачиненими дверима. Сьогодні її було ухвалено на позачерговому засіданні кримського парламенту. Попри те, що джерелом влади визнається народ, громадськість не мала ніякої можливості вплинути на зміст головного документа півострова. Кримські татари не отримали обіцяних раніше квот у владі і визначення свого статусу як корінного народу. Проте відтепер окупований Росією Крим, як стверджується у документі, є «демократичним державним утворенням у складі Російської Федерації», де діятимуть три державні мови: російська, українська і кримськотатарська.
За проект, який запропонували сьогодні депутатам на позачерговому скликанні, свої голоси віддали 87 народних обранців. По завершенні голосування пролунали бурхливі оплески та гімн Росії.
Нова Конституція Криму містить 10 розділів та 95 статей. Відтепер Республіка Крим є правовою демократичною державою у складі Російської Федерації, де джерелом влади є народ, – йдеться у тексті нової Конституції.
Принципово визнається розмаїття культур, забезпечується їхній рівноправний розвиток та взаємозбагачення. Державними оголошені три мови: російська, українська та кримськотатарська.
Вищою посадовою особою, відповідно до Конституції, є голова Республіки, який обирається депутатами Державної ради Криму терміном на 5 років і не може обіймати цю посаду більше ніж два терміни поспіль.
Проект Конституції Криму ховали від громадськості
Голова Конституційної комісії Григорій Іоффе стверджує, що робота над головним документом велася кілька тижнів, причому за участі і російських фахівців. «Нам допомагали експерти, відомі вчені, юристи, фахівці з конституційного права з Москви та суб’єктів Російської Федерації», – сказав він на засіданні комісії 9 квітня.
До складу комісії не було запрошено ані представників української громади, ані Меджлісу. Думку кримських татар представляли три діячі, відомі своєю опозиційністю до представницького органу кримських татар. Проте навіть «ручні» кримські татари залишилися незадоволеними проектом нової Конституції.
Загалом розробка головного документа Республіки Крим велася буквально в атмосфері секретності. Ніхто не мав змоги побачити хоча б проміжні розробки. Громадськість, експерти та правозахисні організації змогли побачити проект Конституції лише за два дні до його ухвалення.
Меджліс незгодний та готовий до початку політичних акцій
Раніше Меджліс закликав відкласти ухвалення Конституції з метою його громадського та експертного обговорення й удосконалення з урахуванням інтересів корінного народу Криму. Але ці пропозиції не були почуті.
Напередодні Меджліс зробив заяву, в якій ідеться про те, що проект Конституції є неприйнятним. Адже в ньому відсутні норми та положення, що гарантують участь кримських татар у громадсько-суспільному житті Республіки, а також обіцяні раніше квоти у розмірі 20% в усіх гілках влади та парламенті.
Немає ані слова про статус кримських татар як корінного народу Криму. Вищі представницькі органи кримських татар – Курултай та Меджліс – також залишилися поза правовим полем нової кримської реальності. «Хоча всі ці моменти були присутні у постанові кримського парламенту від 13 березня», – зазначив заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. На його думку, в існуючому вигляді Конституція є неприйнятною, оскільки не фіксує особливості Криму.
«Другий момент – ухвалення такого документа без громадського обговорення просто неприпустиме», – каже він. – Я вважаю, що сьогодні таке ставлення відкриває величезний простір для традиційної для кримських татар активної політичної діяльності, починаючи від депутатів, чиновників, завершуючи політичними масовими акціями», – заявив заступник голови Меджлісу.
Сльози радості та перші розчаровані
Депутатка кримського парламенту, юрист Ольга Ковітіді каже, що не треба поспішати із висновками щодо нової Конституції. «Не кваптесь робити висновки та сьогодні вносити пропозиції щодо поправок. Для того, щоб розуміти, наскільки гарна чи погана Конституція, для цього треба пожити з цією Конституцією та відчути її у правовому та соціальному плані», – каже вона. Депутат зізналася, що не змогла стримати своїх почуттів, коли почула сьогодні про ухвалення рішення.
Проте депутат кримського парламенту Сергій Шувайніков не ховав свого незадоволення новим документом. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. Шувайнікова не влаштовують, за його словами, відсутність у головному законі місцевої специфіки, зокрема визначення статусу народів та етнічних груп Криму і їхніх прав.
За проект, який запропонували сьогодні депутатам на позачерговому скликанні, свої голоси віддали 87 народних обранців. По завершенні голосування пролунали бурхливі оплески та гімн Росії.
Нова Конституція Криму містить 10 розділів та 95 статей. Відтепер Республіка Крим є правовою демократичною державою у складі Російської Федерації, де джерелом влади є народ, – йдеться у тексті нової Конституції.
Принципово визнається розмаїття культур, забезпечується їхній рівноправний розвиток та взаємозбагачення. Державними оголошені три мови: російська, українська та кримськотатарська.
Вищою посадовою особою, відповідно до Конституції, є голова Республіки, який обирається депутатами Державної ради Криму терміном на 5 років і не може обіймати цю посаду більше ніж два терміни поспіль.
Проект Конституції Криму ховали від громадськості
Голова Конституційної комісії Григорій Іоффе стверджує, що робота над головним документом велася кілька тижнів, причому за участі і російських фахівців. «Нам допомагали експерти, відомі вчені, юристи, фахівці з конституційного права з Москви та суб’єктів Російської Федерації», – сказав він на засіданні комісії 9 квітня.
До складу комісії не було запрошено ані представників української громади, ані Меджлісу. Думку кримських татар представляли три діячі, відомі своєю опозиційністю до представницького органу кримських татар. Проте навіть «ручні» кримські татари залишилися незадоволеними проектом нової Конституції.
Загалом розробка головного документа Республіки Крим велася буквально в атмосфері секретності. Ніхто не мав змоги побачити хоча б проміжні розробки. Громадськість, експерти та правозахисні організації змогли побачити проект Конституції лише за два дні до його ухвалення.
Меджліс незгодний та готовий до початку політичних акцій
Раніше Меджліс закликав відкласти ухвалення Конституції з метою його громадського та експертного обговорення й удосконалення з урахуванням інтересів корінного народу Криму. Але ці пропозиції не були почуті.
Напередодні Меджліс зробив заяву, в якій ідеться про те, що проект Конституції є неприйнятним. Адже в ньому відсутні норми та положення, що гарантують участь кримських татар у громадсько-суспільному житті Республіки, а також обіцяні раніше квоти у розмірі 20% в усіх гілках влади та парламенті.
Немає ані слова про статус кримських татар як корінного народу Криму. Вищі представницькі органи кримських татар – Курултай та Меджліс – також залишилися поза правовим полем нової кримської реальності. «Хоча всі ці моменти були присутні у постанові кримського парламенту від 13 березня», – зазначив заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. На його думку, в існуючому вигляді Конституція є неприйнятною, оскільки не фіксує особливості Криму.
«Другий момент – ухвалення такого документа без громадського обговорення просто неприпустиме», – каже він. – Я вважаю, що сьогодні таке ставлення відкриває величезний простір для традиційної для кримських татар активної політичної діяльності, починаючи від депутатів, чиновників, завершуючи політичними масовими акціями», – заявив заступник голови Меджлісу.
Сльози радості та перші розчаровані
Депутатка кримського парламенту, юрист Ольга Ковітіді каже, що не треба поспішати із висновками щодо нової Конституції. «Не кваптесь робити висновки та сьогодні вносити пропозиції щодо поправок. Для того, щоб розуміти, наскільки гарна чи погана Конституція, для цього треба пожити з цією Конституцією та відчути її у правовому та соціальному плані», – каже вона. Депутат зізналася, що не змогла стримати своїх почуттів, коли почула сьогодні про ухвалення рішення.
Проте депутат кримського парламенту Сергій Шувайніков не ховав свого незадоволення новим документом. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. Шувайнікова не влаштовують, за його словами, відсутність у головному законі місцевої специфіки, зокрема визначення статусу народів та етнічних груп Криму і їхніх прав.