Львів – Львів’яни стали більш прискіпливішими, купуючи товари. Вже майже місяць у Львові учасники громадської ініціативи «Бойкот російських товарів» поширюють листівки з переліком російських брендів і закликають людей не купувати російські товари, тим самим не підтримувати фінансово окупантів.
Штрих-коди «46» львів’яни вже знають і ретельно розглядають той чи інший товар, а багато хто на закупах має зі собою листівочку з переліком російських торгових брендів. До того ж люди цікавляться не лише штирх-кодом, але й країною-виробником. Бо розуміють, що чимало товарів російського виробництва можуть ховатися під різними кодами, зокрема й українським.
– Раніше купував російські товари, а не китайські, бо ті якісніші. Тепер волію купити китайські чи іншого виробника, лиш би не російські.
– На російські товари звертаю увагу, щоб тільки їх не купити.
– Купувати товари агресора навіть не випадає, це просто не порядно.
– Для мене раніше було важливо, щоб товар цей знала я, моя родина і щоби він був якісний. І купувала російське. А тепер, навіть якщо російський товар якісніший, перепрошую, але я його не купую, – говорили львів’яни у супермаркеті.
За майже місяць активісти ініціативи «Бойкот російських товарів» біля крамниць і супермаркетів роздали львів’янам тисячі листівок і флаєрів із переліком російських торгових марок. Вислідок такої мирної акції стало те, що продаж російських товарів у Львові впав на 40-50%, за оцінками активістів. Громадська ініціатива об’єднала понад п’ять тисяч людей, головною метою яких є інформування населення, наголосив Радіо Свобода, один із координаторів ініціативної групи Олег Радик.
«Люди недооцінювали, скільки російського у нас продається, навіть не могли подумати. Ми друкуємо листівки за власні кошти, попросили їх у нас з Лисичанська і туди передамо. Нас непокоїться те, що фірми «Нескафе» і «Нестле» купують сировину у Росії, хоча поруч є Польща. Ми звернулись із листами до цих компаній. Важко працювати з аптеками і великими супермаркетами, останні не знають, хто є власником. Бо це все на офшорах. Багато російських товарів є біля кас, за це торгова мережа платить додатково супермаркету. У Львові завдання одне – тут немає бути російських товарів, але чим далі у східні області України, то це буде проблемніше», – каже координатор.
Частина супермаркетів і крамниць суттєво зменшили асортимент товарів, вироблених у Росії. Дрібні магазини взагалі відмовились від російських товарів. Постачальники, які співпрацюють з російськими торговими марками, шукають партнерів в інших країнах.
В центрі уваги активістів не лише крамниці
Не залишились поза увагою активістів і банківські установи. Лише у Львові є п’ять філій і відділень «Сбербанку Россия». Громадські активісти наклеюють на приміщення листівки «Банк окупанта. Жодних заощаджень ворогові!», інформуючи львів’ян про те, що це російський банк і закликаючи забирати свої заощадження.
«Звісно, що наліпки більше 20-30 хвилин не висять, їх одразу здирають. Але люди забирають свої заощадження. Хоча ніхто у банку цю закриту інформацію не оприлюднить і не надає нам. Відомо, за якою системою працювала група ті тушок, яка вказала на охоронну фірму «Сбербанку Россия». Наша акція мирна, ми лише інформуємо», – розповів один з активістів Андрій Рожнятовський.
За час громадської ініціативи у Львові не було жодного випадку мародерства. Активісти не допускають провокацій, бо розуміють, що такі дії лише б створили картинку для російських ЗМІ.
Як стало відомо активістам у четвер, міська влада Львова, на чолі з мером Андрієм Садовим, має намір співпрацювати з «Яндекс-Україна», підрозділом російського пошуковика. Співпрацюючи з «Яндексом», львівська влада, стимулюватиме економічний розвиток представника російського інтернет-бізнесу «Яндекс.Пробки», а тому група бойкоту завітає і у Львівську міськраду.
Штрих-коди «46» львів’яни вже знають і ретельно розглядають той чи інший товар, а багато хто на закупах має зі собою листівочку з переліком російських торгових брендів. До того ж люди цікавляться не лише штирх-кодом, але й країною-виробником. Бо розуміють, що чимало товарів російського виробництва можуть ховатися під різними кодами, зокрема й українським.
– Раніше купував російські товари, а не китайські, бо ті якісніші. Тепер волію купити китайські чи іншого виробника, лиш би не російські.
– На російські товари звертаю увагу, щоб тільки їх не купити.
– Купувати товари агресора навіть не випадає, це просто не порядно.
– Для мене раніше було важливо, щоб товар цей знала я, моя родина і щоби він був якісний. І купувала російське. А тепер, навіть якщо російський товар якісніший, перепрошую, але я його не купую, – говорили львів’яни у супермаркеті.
Your browser doesn’t support HTML5
За майже місяць активісти ініціативи «Бойкот російських товарів» біля крамниць і супермаркетів роздали львів’янам тисячі листівок і флаєрів із переліком російських торгових марок. Вислідок такої мирної акції стало те, що продаж російських товарів у Львові впав на 40-50%, за оцінками активістів. Громадська ініціатива об’єднала понад п’ять тисяч людей, головною метою яких є інформування населення, наголосив Радіо Свобода, один із координаторів ініціативної групи Олег Радик.
«Люди недооцінювали, скільки російського у нас продається, навіть не могли подумати. Ми друкуємо листівки за власні кошти, попросили їх у нас з Лисичанська і туди передамо. Нас непокоїться те, що фірми «Нескафе» і «Нестле» купують сировину у Росії, хоча поруч є Польща. Ми звернулись із листами до цих компаній. Важко працювати з аптеками і великими супермаркетами, останні не знають, хто є власником. Бо це все на офшорах. Багато російських товарів є біля кас, за це торгова мережа платить додатково супермаркету. У Львові завдання одне – тут немає бути російських товарів, але чим далі у східні області України, то це буде проблемніше», – каже координатор.
Частина супермаркетів і крамниць суттєво зменшили асортимент товарів, вироблених у Росії. Дрібні магазини взагалі відмовились від російських товарів. Постачальники, які співпрацюють з російськими торговими марками, шукають партнерів в інших країнах.
В центрі уваги активістів не лише крамниці
Не залишились поза увагою активістів і банківські установи. Лише у Львові є п’ять філій і відділень «Сбербанку Россия». Громадські активісти наклеюють на приміщення листівки «Банк окупанта. Жодних заощаджень ворогові!», інформуючи львів’ян про те, що це російський банк і закликаючи забирати свої заощадження.
«Звісно, що наліпки більше 20-30 хвилин не висять, їх одразу здирають. Але люди забирають свої заощадження. Хоча ніхто у банку цю закриту інформацію не оприлюднить і не надає нам. Відомо, за якою системою працювала група ті тушок, яка вказала на охоронну фірму «Сбербанку Россия». Наша акція мирна, ми лише інформуємо», – розповів один з активістів Андрій Рожнятовський.
За час громадської ініціативи у Львові не було жодного випадку мародерства. Активісти не допускають провокацій, бо розуміють, що такі дії лише б створили картинку для російських ЗМІ.
Як стало відомо активістам у четвер, міська влада Львова, на чолі з мером Андрієм Садовим, має намір співпрацювати з «Яндекс-Україна», підрозділом російського пошуковика. Співпрацюючи з «Яндексом», львівська влада, стимулюватиме економічний розвиток представника російського інтернет-бізнесу «Яндекс.Пробки», а тому група бойкоту завітає і у Львівську міськраду.