Справа Фірташа. «Відтиснути» титан

Віктор Янукович (л) і Дмитро Фірташ (п) на церемонії відкриття нового цеху на підприємстві «Кримський титан», Армянськ, фото 27 квітня 2012 року

Юрій Жигалкін

Американська федеральна прокуратура в Чикаго в середу оприлюднила офіційні звинувачення одному з найбагатших людей України Дмитрові Фірташу, який був затриманий в Австрії на прохання Сполучених Штатів близько трьох тижнів тому. Фірташа звинувачують у підкупі індійських посадовців, рекеті і відмиванні грошей.

Згідно з обвинувальним висновком, Дмитро Фірташ був головою «кримінального підприємства», групи з шести осіб, до якої входили громадяни Індії, України та Угорщини, метою якої було отримання від індійської влади ліцензії на розробку родовища титану в індійському штаті Андгра-Прадеш. Продаж титану обіцяв п’ятисотмільйонний щорічний прибуток, і, згідно з обвинуваченням, Фірташ дав вказівку про виплату більш ніж вісімнадцяти з половиною мільйонів доларів хабарів людям із керівництва штату і центрального індійського уряду.

Серед обвинувачених індійський парламентар Рамачандра Рао, який обіймав у 2006 році одну з головних посад в уряді Андгра-Прадеш і був найближчим радником головного міністра штату. Звинувачення стверджує, що у виробництві та збуті титану мали брати участь компанії, що входили в конгломерат Group DF, який належав Фірташеві. Одна з них, Ostchem Holding, зареєстрована в Австрії, займалася видобутком корисних копалин, інша, зареєстрована в Угорщині, була мажоритарним акціонером швейцарської фірми Bothli Trade, яка й намагалася укласти контракт із індійським штатом про створення спільного підприємства для виробництва титану. Головним споживачем цінного матеріалу мала стати американська компанія, що базується в Чикаго. В обвинувальному акті її назва не розголошується. Але відомо, що в цей час «Боїнг» підписав меморандум про взаєморозуміння з Bothli Trade. Цей меморандум, за запевненнями представника «Боїнга», так і залишився на папері, оскільки незабаром з’явилися нові постачальники титану і ціни на нього впали.

Дмитро Фірташ


Фірташеві та його спільникам висунули звинувачення за п’ятьма пунктами, серед яких підкуп посадових осіб, відмивання грошей, переміщення грошей через американські фінансові установи з метою вчинення незаконної діяльності і навіть звинувачення в рекеті, запозичене із закону, ухваленого спеціально для боротьби з американською мафією. Ба більше, прокуратура зажадала конфіскації активів Дмитра Фірташа, які були використані у злочинному підприємстві, тобто його частки в Group DF і компаніях, залучених в індійську оборудку.

Судячи з усього, розслідування діяльності компаній, що належать Фірташеві, велося дуже давно, є дані про те, що американські правоохоронні органи взялися за цю справу близько семи років тому. Але те, що його кульмінація збіглася з кульмінацією української кризи, змушує також говорити і про символічний аспект цієї справи Річарда Ебелінґа, професора Нортвудского університету в Мічигані.
Американське правосуддя має величезні можливості переслідування іноземних громадян, викритих у корупції

– Враховуючи момент, який був обраний для арешту Фірташа, і шум, що супроводжував американський запит про його екстрадицію з Австрії, мені здається, можна припустити, що акція несе в собі певний посил. Ця заява, що американське правосуддя має величезні можливості переслідування іноземних громадян, викритих у корупції, стосується, я думаю, і людей, наближених до тим, хто є об’єктом американських санкцій у Москві.

– Професоре, цікаво, що з обвинувального висновку абсолютно не зрозуміло, що привернуло увагу американських слідчих до цієї оборудки. Але зрозуміло, що дуже важливі для успіху слідства унікальні можливості американської влади у відстеженні фінансових транзакцій по всьому світу.

Річард Ебелінґ


– Уже довгий час, як відомо, американські банки передають інформацію про фінансові операції на прохання Міністерства юстиції, якщо вона необхідна для розслідування справ про корупцію або тероризм. І якщо олігархи з країн колишнього Радянського Союзу або їхні фірми мали справу з американськими банками, то американські спецслужби, як я підозрюю, можуть бути здатні виявити практично будь-які транзакції, пов’язані з капіталами підозрюваних. Ба більше, Сполучені Штати чинять тиск, і не без успіху, і на інші країни, наприклад, Швейцарію чи держави Карибського регіону, змушуючи їх відмовитися від традиції повної секретності банківських вкладів і операцій. Були випадки, коли деякі уряди центральноамериканських країн намагалися наполягати на своєму, на що їм м’яко говорили: ви хочете зберегти пільгові умови в торговельних відносинах зі США? Так що американський уряд має великі можливості здійснення тиску на уряди та фінансові установи.

– Чи немає у вас відчуття, в такому разі, що американська влада має, так би мовити, компромат проти всіх помітних російських олігархів, до якого вони можуть вдатися в разі потреби?

– Якщо тільки такий олігарх не зберігає всіх своїх статків у Росії, що, як ми знаємо, не є практикою російських олігархів, то в американської влади, найімовірніше, є можливості вийти за бажання на слід їхніх фінансових операцій. І якщо йдеться про помітних представників цього класу, враховуючи їхню популярність і загальну увагу до їхніх осіб, я думаю, американські слідчі можуть відшукати про них майже всю інформацію і знайти способи чинити на них тиск.