Західна преса обговорює наслідки чергових безрезультатних переговорів щодо України, що тривали понад 4 години у неділю в Парижі між держсекретарем США Джоном Керрі та главою російської дипломатії Сергієм Лавровим. Газети виділяють після цих переговорів слова Керрі про те, що він не почув від представника Кремля ніяких гарантій щодо намірів російських військ біля кордонів України та нічого якісно нового після попередніх переговорів з Лавровим. Джон Керрі наголосив, що США й надалі вважають дії Росії в Криму «незаконними» і попередив Кремль, що без України вирішувати її проблеми неможливо. Оглядачі також губляться у здогадах, для чого тоді напередодні господар Кремля Путін сам телефонував до президента Обами, чи, мовляв, не для того, щоб виграти час і напасти на Україну. Преса також аналізує внутрішньополітичну ситуацію в Україні та можливі економічні, політичні реформи в державі.
Впливова The Wall Street Journal дивується з приводу раптового телефонного дзвінка президента Росії Володимира Путіна у п’ятницю до президента США Барака Обами, і губиться в здогадах, що могло стояти за цим – намагання господаря Кремля шукати дипломатичних шляхів виходу з української кризи чи ж «тактика вичікування перед новим наступом на Україну?» Видання вважає, що результати переговорів Керрі і Лаврова в Парижі свідчать, скоріше, про подальшу «неясність нинішніх намірів Росії». Газета цитує держсекретаря США Джона Керрі, котрий заявив після недільних переговорів з Сергієм Лавровим у Парижі, що «не отримав ніяких гарантій від Кремля щодо відведення російських військ, накопичених біля східних кордонів України». Керрі також наголосив, що представник Кремля не запропонував нічого нового для врегулювання кризи довкола України. Видання також вважає, що питання Криму на цих переговорах було «якось приглушене», бо кількома тижнями раніше американська дипломатія «вимагала від Путіна негайного виведення російських військ із українського півострова».
Хоча австрійська Die Presse виділяє на переговорах Керрі і Лаврова, які відбулися вчора в Парижі, слова американського очільника про те, що «Вашингтон і надалі розглядає спосіб діяльності Росії в Криму як незаконний». Джон Керрі, як зауважує газета з Відня, також наголосив російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову, що «не може бути ніякого рішення щодо України без самої України» і додав: «Ми підтримуємо право українців самим визначати майбутню долю своєї держави». Видання з Австрії також виділяє фактично ультимативні вимоги представника Кремля перед Керрі щодо майбутнього України – її позаблоковість та нейтральність, нова федеративна конституція з окремими виборами у кожному регіоні, державність російської мови. Віденська газета цитує при цьому заяву МЗС України, де такі вимоги Кремля до українців характеризовані як «мова агресора», який «вимагає капітуляції України».
Die Presse також цитує главу української партії УДАР Віталія Кличка, котрий застеріг у розмові з німецькими журналістами від небезпеки розколу України і сказав, що закликав лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко підтримати єдину кандидатуру на посаду президента держави під час виборів 25 травня – Петра Порошенка, який має нині найвищий рейтинг у провідних опитуваннях у Києві. «Ми потребуємо єдиного кандидата від всіх демократичних сил, щоб надалі не розколювати країну», – сказав Кличко.
Лондонська Financial Times аналізує у понеділок набір фактично ультимативних вимог Москви щодо України, котрі знову озвучив глава дипломатії Кремля Сергій Лавров на переговорах із Джоном Керрі в Парижі в неділю. Видання вважає, що Україна ніяк не може погоджуватися на позаблоковість і нейтралітет, особливо після агресії Росії та порушення нею Будапештського меморандуму від 1994 року. Газета також вважає неможливу федералізацію України в умовах, коли явна більшість населення в державі – це українці і тим більше, що державі загрожує небезпека від сусіда, який базує свої домагання федералізації України. Видання з Лондона також вважає, що Україна не може погодитися з анексією Криму Росією, але тимчасова відсутність цього збиткового регіону в складі України, на думку газети, лише допоможе Києву краще зосередитися на так необхідних реформах заради встановлення процвітаючої ринкової економіки, що знову привабить Крим назад у склад України.
Впливова The Wall Street Journal дивується з приводу раптового телефонного дзвінка президента Росії Володимира Путіна у п’ятницю до президента США Барака Обами, і губиться в здогадах, що могло стояти за цим – намагання господаря Кремля шукати дипломатичних шляхів виходу з української кризи чи ж «тактика вичікування перед новим наступом на Україну?» Видання вважає, що результати переговорів Керрі і Лаврова в Парижі свідчать, скоріше, про подальшу «неясність нинішніх намірів Росії». Газета цитує держсекретаря США Джона Керрі, котрий заявив після недільних переговорів з Сергієм Лавровим у Парижі, що «не отримав ніяких гарантій від Кремля щодо відведення російських військ, накопичених біля східних кордонів України». Керрі також наголосив, що представник Кремля не запропонував нічого нового для врегулювання кризи довкола України. Видання також вважає, що питання Криму на цих переговорах було «якось приглушене», бо кількома тижнями раніше американська дипломатія «вимагала від Путіна негайного виведення російських військ із українського півострова».
Хоча австрійська Die Presse виділяє на переговорах Керрі і Лаврова, які відбулися вчора в Парижі, слова американського очільника про те, що «Вашингтон і надалі розглядає спосіб діяльності Росії в Криму як незаконний». Джон Керрі, як зауважує газета з Відня, також наголосив російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову, що «не може бути ніякого рішення щодо України без самої України» і додав: «Ми підтримуємо право українців самим визначати майбутню долю своєї держави». Видання з Австрії також виділяє фактично ультимативні вимоги представника Кремля перед Керрі щодо майбутнього України – її позаблоковість та нейтральність, нова федеративна конституція з окремими виборами у кожному регіоні, державність російської мови. Віденська газета цитує при цьому заяву МЗС України, де такі вимоги Кремля до українців характеризовані як «мова агресора», який «вимагає капітуляції України».
Die Presse також цитує главу української партії УДАР Віталія Кличка, котрий застеріг у розмові з німецькими журналістами від небезпеки розколу України і сказав, що закликав лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко підтримати єдину кандидатуру на посаду президента держави під час виборів 25 травня – Петра Порошенка, який має нині найвищий рейтинг у провідних опитуваннях у Києві. «Ми потребуємо єдиного кандидата від всіх демократичних сил, щоб надалі не розколювати країну», – сказав Кличко.
Лондонська Financial Times аналізує у понеділок набір фактично ультимативних вимог Москви щодо України, котрі знову озвучив глава дипломатії Кремля Сергій Лавров на переговорах із Джоном Керрі в Парижі в неділю. Видання вважає, що Україна ніяк не може погоджуватися на позаблоковість і нейтралітет, особливо після агресії Росії та порушення нею Будапештського меморандуму від 1994 року. Газета також вважає неможливу федералізацію України в умовах, коли явна більшість населення в державі – це українці і тим більше, що державі загрожує небезпека від сусіда, який базує свої домагання федералізації України. Видання з Лондона також вважає, що Україна не може погодитися з анексією Криму Росією, але тимчасова відсутність цього збиткового регіону в складі України, на думку газети, лише допоможе Києву краще зосередитися на так необхідних реформах заради встановлення процвітаючої ринкової економіки, що знову привабить Крим назад у склад України.