Курултай: Меджліс вирішуватиме, чи співпрацювати з окупантами

Сімферополь – Головним підсумком позачергової сесії Курултаю кримськотатарського народу, яка пройшла 29 березня у Бахчисараї, стало оголошення про початок політичних і правових процедур щодо створення національно-територіальної автономії кримськотатарського народу на його історичній території – в Криму.

Після обговорення та внесення поправок, відповідну постанову підтримала більшість делегатів. Однак ні в тексті постанови, ні у поправках не відзначається, в складі якої країни пропонується створити таку автономію.

У перебігу сесії багато виступів були спрямовані проти дій влади Росії і на підтримку територіальної цілісності України. Делегати зазначали, що не можна переривати той зв’язок, що встановлювався протягом двох десятків років з Україною.

Однак частина делегатів висловлювалася про необхідність налагодження праці із новою проросійською владою півострова. Делегати просили не називати таку співпрацю зрадництвом, оскільки, на їхню думку, незважаючи на ситуацію, що склалася, населення має свої поточні проблеми і питання, які необхідно вирішувати.

Часткова співпраця як «самозахист»

Співпрацювати для того, щоб захистити кримськотатарський народ, – так бізнесмен і меценат Ленур Іслямов пояснив пропозицію своєї кандидатури на посаду віце-прем’єра в уряді кримських проросійських сепаратистів.

Іслямов є власником відомого своєю проукраїнською позицією кримськотатарського телеканалу АТР і громадянином Росії, і він, за його словами, зараз зазнає серйозних утисків. Бізнесмен заявив, що готовий бути віце-прем’єром, але якщо на це дасть згоду представницький орган кримських татар.

На самому Курултаї рішення з цього питання на голосування так і не поставили, але є ймовірність, що його у подальшому може ухвалити Меджліс.

Раніше самопроголошена проросійська кримська влада виступила з пропозицією надати посади віце-спікера та віце-прем’єра для кримських татар.

На цю пропозицію відгукнувся член Меджлісу Ремзі Ільясов, який також зазначив, що остаточно погодиться, якщо «Меджліс дасть добро». І Меджліс, за прогнозами експертів, найбільш імовірно, погодиться на часткову співпрацю із нелегітимною проросійською владою.

Протягом останніх тижнів у Меджлісі обговорювалося питання про вибір подальшої політики і поведінки кримських татар у сучасних умовах окупації. Без затвердження якихось принципових рішень було погоджено винести ці питання на Курултай. Але тепер Курултай, після обговорення, ухвалив запропоновану постанову і знову повернув вирішальну роль в ухваленні рішень до Меджлісу.

Подібна ситуація спостерігалася раніше у передвиборчий період, коли Меджліс не міг вирішити, з якою саме політичною силою – серед демократичного табору – співпрацювати. Тоді скликався Курултай, який за підсумком обговорень, делегував Меджлісу право обирати політичних партнерів.

У Бахчисараї відкрилася позачергова сесія Курултаю кримськотатарського народу

Історичні паралелі, або сучасна невизначеність

Місцеві журналісти відзначили декілька незвичних аспектів у проведенні сесії загальнонаціонального з’їзду кримських татар.

Зокрема, позачергова сесія Курултаю проходила не як зазвичай у Сімферополі, а в Бахчисараї. Саме в Бахчисараї у 1917 році був проведений перший історичний Курултай, який проголосив створення Кримської Народної Республіки
Уперше з часу відновлення 23 роки тому системи національного самоврядування кримських татар, у Курултаї не взяв участь лідер кримськотатарського народу, багаторічний голова Меджлісу Мустафа Джемілєв. Делегати казали, що він мав виступити перед присутніми по скайпу, але цього так і не сталося.

На відкритті сесії вперше за два десятиліття не лунав український гімн, а лише кримськотатарський. Серед присутніх не було гостей з Києва. Зате вперше Курултай відвідали поважні особи з Москви і Казані – голова Ради муфтіїв Росії Равіль Ґайнутдінов і президент Татарстану Рустам Мінніханов.

Пояснюючи журналістам відсутність гостей із офіційного Києва, глава Меджлісу Рефат Чубаров зазначив, що на цій сесії Курултаю немає і представників кримськотатарської діаспори, оскільки до Криму «неможливо потрапити» і зауважив, що у «політичних партнерів Меджлісу» проходять з’їзди з висування кандидатів у президенти України і він навіть одній з політичних сил надіслав привітання.

Не всі присутні на Курултаї зрозуміли і прохання Чубарова про зустріч з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Голова Меджлісу пояснив, що зустріч потрібна для «обговорення актуальних питань». «З ким не обговорювати, як з президентом тієї країни, яка встановила тут своє правове поле», – сказав він, коментуючи інформацію про його прохання такої зустрічі.

Водночас, спілкуючись із журналістами, Рефат Чубаров зазначив, що український парламент повинен першим відреагувати на рішення Курултаю про реалізацію права на самовизначення.

Він наголосив, що право кримськотатарського народу на самовизначення «природне і безперечне», і його реалізація не залежить від чисельності народу. «Не сумніваюся, що одним з перших, хто повинен відгукнутися на наш документ, має бути парламент України», – заявив Рефат Чубаров.

Зрештою, Курултай звернувся до ООН, Ради Європи, Європейського союзу, ОБСЄ, Організації ісламської співпраці, до народів, парламентів та урядів держав із закликом підтримати право кримськотатарського народу на самовизначення.

Разом з тим, у тексті постанови про це не вказується, у межах якої країни таке право має реалізовуватися, хоч раніше Меджліс був більш чіткий: автономія у складі України. Тепер кримські татари цього не уточнюють і, на думку оглядачів, тримають паузу, чекаючи на реакцію України, Росії та міжнародного співтовариства