Київ – Країна на межі банкрутства й дефолту, і настав час говорити одверто й відкрито про ймовірність фінансової катастрофи – саме з таких слів розпочав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк свій виступ у четвер у Верховній Раді. Він представив два законопроекти: один про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання й другий – про внесення змін до державного бюджету, завдяки яким мають суттєво зменшитися державні витрати. З-поміж заходів порятунку економіки, запропонованих урядом, – зменшення пенсій та соціальних виплат прокурорам, суддям, керівникам державних органів, підвищення комунальних тарифів, підвищення акцизів та ренти за користування природними ресурсами. Після консультацій та переголосувань парламент схвалив таки обидва закони. Тепер Україні варто готуватися до збільшення фіскального навантаження й затягування пасків.
Загальний фіскальний розрив, тобто кількість коштів, яких не вистачає в державному бюджеті, сягає 500 мільярдів гривень. Це якщо рахувати разом із дефіцитами кошторисів державних монополій, як-от НАКу «Нафтогаз» та «Укравтодору», заявив на пленарному засідання Верховної Ради прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Частина народних депутатів не стримувала емоцій: у залі було чути рокіт і вигуки подиву й шоку. Якщо не враховувати борги й дефіциту монополій, сума виходить скромніша, але теж катастрофічна: 289 мільярдів гривень.
Ще одна цифра, що має переконати в потребі збільшити податкове навантаження на громадян і компанії та водночас урізати соціальні пільги для певних категорій громадян: золотовалютні резерви України за пару років президентства Віктора Януковича зменшилися з майже 35 мільярдів доларів до 15 мільярдів. 20 мільярдів, за словами Арсенія Яценюка, пішли на забезпечення «фіктивної стабільності української економіки».
При цьому всьому Україні потрібно готуватися до збільшення ціни на російське блакитне паливо вдвічі – до 480 доларів за тисячу кубічних метрів. А отже, на порядку денному – збільшення комунальних тарифів на 40%. Але при цьому чотири мільйони сімей, як обіцяють в Кабміні, будуть охоплені програмою соціальної допомоги. Найменш забезпечені родини отримуватимуть від держави 500 гривень щомісяця для оплати електроенергії та тепла. До цього субсидії отримували 1,4 мільйона українських родин.
«Країна знаходиться на межі економічного та фінансового банкрутства. У нас немає іншого виходу, як сказати Україні правду: в сьогоднішніх умовах ми зобов’язані підняти тарифи на енергоносії для того, щоб не збанкрутувала країна», – наголосив керманич українського уряду.
Скорочуватимуть пільги й кількість державних службовців, збільшуватимуть податки й збори
З-поміж чільних заходів економії, підтриманих Верховної Радою: зменшення пенсій державним чиновникам, суддям, прокурорам (їм нараховуватимуть їх за загальним правилом – 70% від заробітної плати, а не 80%, як раніше), скорочуватимуться також додаткові соціальні пільги для держслужбовців, будуть продані з молотка державні резиденції, буде скорочено на 10% кількість державних службовців і правоохоронців (лише в МВС планують скоротити 79400 осіб), зменшиться кількість державних органів (Міністерство промислової політики об’єднають з Міністерством економіки тощо), на два роки буде зупинений перерахунок пенсій у зв’язку зі збільшенням середньої зарплати.
З поміж заходів зі збільшення бюджетних надходжень – ціла низка податкових заходів. Так, запланованого раніше зменшення податку на прибуток підприємств з 18% до 16% не відбудеться, залишатиметься незмінним і ПДВ – 20%. Водночас, збільшаться ставки акцизів на алкоголь та тютюн на 25%, на пиво – на 42,5%. Буде запроваджений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, загальну площу об’єкта житлової нерухомості замість житлової. Віднині оподатковуватимуться також пенсії, більші 10 тисяч гривень. Уряд також пропонував прогресивне оподаткування доходів фізичних осіб, але УДАР та опозиція не підтримали цього заходу. І в кінцевому варіанті закону його немає. Крім цих заходів, будуть збільшені ставки цілої низки зборів: від плати за користування радіочастотами (вдвічі) до ренти за користування природними ресурсами.
За словами представника депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Олеся Донія, потрібно розуміти, що запропонований урядом пакет заходів – це фіскальні зміни, точніше – збільшення фіскального навантаження за одночасного секвестору державних видатків. Це ще не реформи, а крок до них.
Ліквідували корупційні схеми, а ось монополії не надто сильно й оподаткували – Ляпіна
Народний депутат від Партії регіонів Олександр Долженков від імені опозиційної фракції розкритикував пакет запропонованих урядом заходів і заявив, що ті зруйнують базис економіки, зокрема призведуть до подальшої тінізації економіки та кризи в банківському секторі. Регіонал Олександр Єфремов, взагалі, назвав запропонований урядом пакет заходів «антинародним», щоправда, не вдаючись у деталі, чому він так вважає.
Депутат-мажоритарник Ксенія Ляпіна говорить про те, що компенсувати зростання фіскального навантаження на бізнес потрібно буде за рахунок спрощення регуляторних процедур для бізнесу.
«Фіскальне навантаження зростає нерівномірно. Воно по-іншому розподіляється. Що ми можемо дати бізнесу? Ми маємо знизити нефіскальне навантаження, тобто всі ці бар’єри, які дорого коштували бізнесу, але не йшли в бюджет, тобто має бути здійснена потужна дерегуляція. Але я наголошує, якщо в когось є ілюзії, що це все відбувається не за рахунок населення, то це не так. Все, що ми накладаємо на бізнес, у підсумку перекладається й на громадян», – сказала Ксенія Ляпіна.
Вона також визнає, що не побачила якогось суттєвого збільшення фіскального навантаження саме на монополії. З позитивних аспектів закону про запобігання фінансовій катастрофі, народний депутат відзначає відмову від векселів, якими уряд Микола Азарова розраховувався з підприємцями, коли йшлося про відшкодування ПДВ. Їм на зміну прийдуть облігації внутрішньої державної позики. За задумом уряду, ці облігації бізнесмени зможуть обмінювати в банках на кредити за вигідними відсотками. За розрахунком векселями, як наголошували неодноразово експерти, приховувалися корупційні схеми. Тепер вони ліквідовані.
Крім того, заходи із запобігання фінансовій катастрофі передбачають оподаткування доходів із депозитів. Якщо ставки за депозитами зменшаться, то це може посприяти також здешевленню кредитів для бізнесу, вважають в уряді, посилаючись на досвід розвинених країн.
За словами Арсенія Яценюка, ухвалений пізно ввечері 27 березня пакет фіскальних заходів дає підстави МВФ ухвалювати рішення щодо надання Україні кредиту.
