Афганістан офіційно підтримав анексію Криму Росією. Цей крок сприймають як спробу просунути свої давні іредентистські претензії на пуштунські регіони сусіднього Пакистану.
Керівник апарату президента Афганістану Хаміда Карзая Абдул-Карім Хуррам заявив Радіо Вільний Афганістан 24 березня, що Кабул відкрито підтримує анексію Криму Росією. Він сказав, що Карзай більш детально пояснив позицію Кабула делегації американських законодавців минулими вихідними.
«Президент сказав, що ми поважаємо думку і бажання народу Криму в недавньому референдумі [який підтримав приєднання до Росії], – сказав він. – Цей регіон був частиною Росії історично. Тепер же, коли його народ висловив свою волю, ми поважаємо її».
Афганістан – третя країна, яка відкрито підтримала анексію Криму, після Сирії та Венесуели. Вашингтон і його європейські союзники виступили проти, назвавши це «захопленням земель» Москвою.
Хоча позицію Кабула сприймають як черговий докір Карзая Вашингтонові, її пов’язують і з його позицією щодо Лінії Дюрана. Афганістан ніколи не визнавав вікової давнини східний кордон із Пакистаном як міжнародний. Афганці досі вважають значні території північного заходу Пакистану з пуштунським населенням своєю історичною батьківщиною.
Хуррам рішуче повторив офіційну позицію Кабула щодо Лінії Дюрана. «Проблема Лінії Дюрана не в урядах. Жоден афганський уряд не наважувався визнати цю лінію [як міжнародний кордон], – сказав він. – Це історична проблема, і врешті-решт вона має бути вирішена [вільною волею] народу».
Він не прокоментував, чи підтримав би Кабул гіпотетичний референдум серед пуштунів Пакистану про возз’єднання з Афганістаном.
Але він сказав, що Кабул підтримує принцип самовизначення. «Ми підтримуємо права народів, яких історично позбавляли прав у всьому світі, – сказав він. – Це їхнє право у світлі принципу самовизначення».
Позиція Карзая викликала критику з боку деяких депутатів парламенту Афганістану. Саєд Алі Казмі, голова комісії із закордонних справ парламенту Афганістану, сказав, що президент не може одноосібно ухвалювати рішення про чутливі питання зовнішньої політики.
«Комісія із закордонних справ нижньої палати афганського парламенту закликає уряд Афганістану переглянути свою позицію з приводу Криму, – сказав він Радіо Вільний Афганістан. – Ми не повинні поспішно займати позиції, про які ми пізніше можемо жалкувати і від яких можемо бути змушені відступити».
Останніми роками Кабул публічно дорікав чільним посадовцям США за їхні коментарі про Лінію Дюрана як «міжнародно визнаний кордон».
У жовтні 2012 року Міністерство закордонних справ Афганістану заявило, що Кабул «заперечує і вважає несуттєвими будь-які заяви будь-кого про легальний статус цієї лінії». Там також заявили, що Лінія Дюрана – це питання «історичного значення для народу Афганістану».
Лінія Дюрана розділила традиційні пуштунські землі, де сьогодні живе близько 50 мільйонів людей. Понад 15 мільйонів пуштунів на захід від лінії опинилися в Афганістані, інші, на схід від цієї лінії, – в Пакистані.
Лінія була проведена в 19-му столітті після десятиліть боротьби між династією Дуррані, пуштунською імперією 18-го століття, і Британською Індією.
Зазнавши поразки від афганців 1842 року, Британська Індія захопила згодом частину Афганістану і формально приєднала її за допомогою волюнтаристського договору в 1879 році в той час, коли її війська окупували Кабул.
У 1893 році інший договір між афганським королем Аміром Абдур-Рахманом і Мортімером Дюраном, міністром закордонних справ Британської Індії, закріпив поділ пуштунських регіонів між урядами двох країн.
Матеріал підготували: Abubakar Siddique, Jan Alekozai і Fareshta Nigah
Керівник апарату президента Афганістану Хаміда Карзая Абдул-Карім Хуррам заявив Радіо Вільний Афганістан 24 березня, що Кабул відкрито підтримує анексію Криму Росією. Він сказав, що Карзай більш детально пояснив позицію Кабула делегації американських законодавців минулими вихідними.
«Президент сказав, що ми поважаємо думку і бажання народу Криму в недавньому референдумі [який підтримав приєднання до Росії], – сказав він. – Цей регіон був частиною Росії історично. Тепер же, коли його народ висловив свою волю, ми поважаємо її».
Афганістан – третя країна, яка відкрито підтримала анексію Криму, після Сирії та Венесуели. Вашингтон і його європейські союзники виступили проти, назвавши це «захопленням земель» Москвою.
Хоча позицію Кабула сприймають як черговий докір Карзая Вашингтонові, її пов’язують і з його позицією щодо Лінії Дюрана. Афганістан ніколи не визнавав вікової давнини східний кордон із Пакистаном як міжнародний. Афганці досі вважають значні території північного заходу Пакистану з пуштунським населенням своєю історичною батьківщиною.
Хуррам рішуче повторив офіційну позицію Кабула щодо Лінії Дюрана. «Проблема Лінії Дюрана не в урядах. Жоден афганський уряд не наважувався визнати цю лінію [як міжнародний кордон], – сказав він. – Це історична проблема, і врешті-решт вона має бути вирішена [вільною волею] народу».
Він не прокоментував, чи підтримав би Кабул гіпотетичний референдум серед пуштунів Пакистану про возз’єднання з Афганістаном.
Але він сказав, що Кабул підтримує принцип самовизначення. «Ми підтримуємо права народів, яких історично позбавляли прав у всьому світі, – сказав він. – Це їхнє право у світлі принципу самовизначення».
Позиція Карзая викликала критику з боку деяких депутатів парламенту Афганістану. Саєд Алі Казмі, голова комісії із закордонних справ парламенту Афганістану, сказав, що президент не може одноосібно ухвалювати рішення про чутливі питання зовнішньої політики.
«Комісія із закордонних справ нижньої палати афганського парламенту закликає уряд Афганістану переглянути свою позицію з приводу Криму, – сказав він Радіо Вільний Афганістан. – Ми не повинні поспішно займати позиції, про які ми пізніше можемо жалкувати і від яких можемо бути змушені відступити».
Останніми роками Кабул публічно дорікав чільним посадовцям США за їхні коментарі про Лінію Дюрана як «міжнародно визнаний кордон».
У жовтні 2012 року Міністерство закордонних справ Афганістану заявило, що Кабул «заперечує і вважає несуттєвими будь-які заяви будь-кого про легальний статус цієї лінії». Там також заявили, що Лінія Дюрана – це питання «історичного значення для народу Афганістану».
Лінія Дюрана розділила традиційні пуштунські землі, де сьогодні живе близько 50 мільйонів людей. Понад 15 мільйонів пуштунів на захід від лінії опинилися в Афганістані, інші, на схід від цієї лінії, – в Пакистані.
Лінія була проведена в 19-му столітті після десятиліть боротьби між династією Дуррані, пуштунською імперією 18-го століття, і Британською Індією.
Зазнавши поразки від афганців 1842 року, Британська Індія захопила згодом частину Афганістану і формально приєднала її за допомогою волюнтаристського договору в 1879 році в той час, коли її війська окупували Кабул.
У 1893 році інший договір між афганським королем Аміром Абдур-Рахманом і Мортімером Дюраном, міністром закордонних справ Британської Індії, закріпив поділ пуштунських регіонів між урядами двох країн.
Матеріал підготували: Abubakar Siddique, Jan Alekozai і Fareshta Nigah